Справа № 2-8/ 2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ.

06 квітня 2009 року  Нижньосірогозький районний суд Херсонської області в складі головуючого, судді Базіль Л.В. при секретарі Шаєнко Т.В., з участю представника позивача, адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та третьої особи на стороні відповідача, Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10021/095 ВАТ “Державний ощадний банк України” про визнання недійсними заповідальних розпоряджень вкладника,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до місцевого суду Нижньосірогозького району Херсонської області з зазначеним позовом з вимогою  визнати недійсними заповідальні розпорядження ОСОБА_4 на рахунках №537 на суму 4336 гривень 71 копійка та № 811 на суму 4 013 гривень 09 копійок, а також видані на їх підставі ощадні книжки на ім.»я ОСОБА_3, мотивуючи свою вимогу тим, що 27 листопада 1993 року померла її рідна сестра – ОСОБА_4, яка на особових рахунках обох вкладів зробила заповідальне розпорядження на користь ОСОБА_3, через що 04.05.2002 року обидва вклади переоформлені саме на відповідача.

Вважає, що на момент вчинення заповідальних розпоряджень її сестра не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, бо страждала психічним розладом, лікувалась стаціонарно у Херсонській обласній психіатричній лікарні та була визнана саме через це захворювання інвалідом першої групи.

Про заповідальні розпорядження сестри на рахунки вкладів вона дізналась тільки в лютому 2008 року з відповіді прокурора Нижньосірогозького району на її  заяву стосовно законності заволодіння ОСОБА_3 вкладними грошима.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, пояснивши, що вперше вона дізналась про існування заповідальних розпоряджень в 2002 році, коли почали видавати по 50 гривень вкладникам, коли при зверненні її до касира ощадбанку, остання повідомила їй, що на рахунках є заповідальні розпорядження сестри. Пояснила суду, що не зверталась тоді до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки не могла повірити, що сестра могла таке вчинити.

Відповідач в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала, пояснивши, що вона здійснювала за ОСОБА_4 догляд, так як працювала соціальним працівником. Про те, що остання зробила заповідальні розпорядження на належні їй вклади їй стало відомо від самої позивачки в 2002 році, коли та прийшла до неї  з цього приводу та  вчинила сварку.

Представник третьої особи на стороні відповідача, ОСОБА_5 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала, пояснивши, що в Територіальному відокремленому без балансовому відділенні №10021/095  філії Херсонського обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк України»  рахуються вклади за померлою ОСОБА_4: рахунок № 537 на суму 4336 гривень 71 копійка та рахунок № 811 на суму 4013 гривень 09 копійок, які 04.05.2002 року згідно заповіту покійної були переоформлені на ОСОБА_3. Пояснила суду, що заповідальне розпорядження було зроблено та проведено відповідно до вимог Інструкції «Порядок здійснення операцій по  вкладах фізичних осіб у національній валюті установами Ощадбанку». Звернула увагу суду, що позивач дійсно знала про переоформлення вкладів ще в 2002 році, коли зверталась до ощадбанку за отриманням компенсаційних 50 гривень.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи доводи сторін в обґрунтування та заперечення позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дані відносини відносяться до цивільних правовідносин і регулюються нормами цивільного законодавства: ст.564 ЦК України в редакції 1963 року, якою, передбачено вчинення спадкодавцем розпорядження на вклад, на випадок смерті.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є рідною сестрою померлої ОСОБА_4, яка померла 27 листопада 1993 року /а.с.12-14/. Позивач змінила своє прізвище з «Тернавської» на «Риженко» в зв»язку з укладенням шлюбу /а.с.15/

При житті померла ОСОБА_4, як встановлено в судовому засіданні мала грошові вклади в Нижньосірогозькому відділенні Ощадбанку: рахунок №537 на суму 4336 гривень 71 копійка та рахунок №811 на суму 4013 гривень 09 копійок, які переоформлені на ім.»я відповідача /а.с.18/.

Із оглянутих в судовому засіданні карток особових рахунків померлої ОСОБА_4 слідує, що заповідальне розпорядження  на вклади оформлено  29.02.1992 року на самих картках та підписані спадкодавцем.

Від проведення судових експертиз на встановлення психічного стану померлої ОСОБА_4 позивач в судовому засіданні відмовилась.

Відповідно до ст.60  ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач в судове засідання будь-яких доказів, підтверджуючих, що померла ОСОБА_4 страждала психічним розладом здоров»я та була визнана саме через це захворювання інвалідом 1 групи, що позбавляло її усвідомлювати значення своїх дій  та керувати ними, не було надано.

Судом встановлено, що позивач  фактично дізналась про порушення своїх спадкових прав та інтересів у 2002 році, коли зверталась до відділення  Нижньосірогозького ощадбанку за отриманням 50 гривень із рахунків померлої  сестри, а звернулася до суду за захистом порушеного права лише 08 липня 2008 року, таким чином, виходячи з положень ст.257 (ст.71 в редакції 1963 року) Цивільного Кодексу України позивач пропустив строк позовної давності.

В судовому засіданні позивач не заявляв клопотань про поновлення пропущених строків позовної давності.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що позов не доведений, суд дійшов висновку про прийняття рішення про відмову в позові в зв»язку з пропущенням без поважної причини строків позовної давності.

Керуючись ст.ст.10,11,60,67,72,208-209,212,215 ЦПК України, ст.ст.71, 564 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року суд,

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову відмовити в зв»язку з пропуском строків позовної давності.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Нижньосірогозький районний суд Херсонської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: