Справа № 2-640/2008 рік
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
26 червня 2008 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Рашиній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного Підприємства " Антрацит" "Про стягнення проіндексованої недоотриманої заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС",
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП " Антрацит" про стягнення проіндексованої недоотриманої заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В обгрунтування вимог позивач послався на те, що з 12 березня 1987 року по 10 березня 1988 року він перебував у трудових відносинах з шахтою « Комсомольська» виробничого об»єднання « Антрацит», яка в даний час є відокремленим підрозділом підприємства відповідача - ДП « Антрацит».
Під час роботи на шахті« Комсомольська» він був призваний Антрацитівським міським військоматом у якості військовозобов»язаного на військові збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Він приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи протягом 35 днів, а саме, 3 8.08.1987 року по 11.09.1987 року.
Згідно ст. 72 Закону СРСР « Про загальну воїнську зобов»язаність» за весь період зборів за ним зберігалась за місцем роботи середня заробітна плата і підлягала виплаті на підставі даних відповідного військомата.
Крім того, відповідно до постанов ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7.05.1986 року та розпоряджень ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 23.05.1986 року, ОСОБА_2 Міністрів УРСР і ОСОБА_2 Профспілок УРСР від 10.06.1986 року № 207-7, оплата мала провадиться у кратному розмірі з урахуванням зон роботи. Також підлягало виплаті 60 % премії від нарахованої заробітної плати.
Зазначені нормативно - правові акти носили гриф «Секретно» чи « Для службового користування «, однак до керівників підприємств доводились.
Згідно довідки військової частини № 34102 від 11.09.1987 року, де він проходив воїнську службу у якості військовозобов'язаного по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС оплата у кратному розмірі підлягала за 27 днів, підлягав збереженню середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження і премія 60 %.
Оскільки шахтою « Комсомольська» йому не повністю була нарахована заробітна плата за роботу в зоні відчуження, то по ДВАТ « шахта « Комсомольська» був виданий наказ № 49 п від 17.04.2003 року « Про донарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження».
Загалом йому була донарахована заробітна плата в грошовій одиниці на 1987 рік в загальній сумі 2086 руб. 69 коп., яка йому не виплачена до теперішнього часу.
З урахуванням індексів інфляції, керуючись рекомендаціями Верховного Суду України «Про порядок застосування індексів інфляції при розгляді судових справ вищестоящими судами» від 4.04.1997 року вважає, що загальна сума недоотриманої ним заробітної плати за час роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складає 12 595 гр. 73 коп. з розрахунку:
2086 руб. 69 коп. х 390 % х 2100 % х 10256 % х 501 % х 281, 7 % х 132, 2 % : 100 000 =
= 3270, 21 гр. х 105, 7 % х 110, 1 % х 120, 0 % х 119, 2 % х 125, 8 % х 106, 1 % х 99, 4 % х
х 108, 2 % х 112, 3 % х 110, 3 % х 111, 6 % х 116, 6 % = 12 595 гр. 73 коп., де - 2086 руб. 69 коп. - донарахована заробітна плата;
· 390 %; 2100 % ;10256 %; 501%; 281, 7 %- індекси інфляції з серпня 1991 року по 1995 рік;
· 132, 2 %- індекс інфляції з січня по серпень 1996 року;
-100 000 - перевод в гривню;
- 105, 7 % - індекс інфляції з вересня по грудень 1996 року;
110, 3 %; 111, 6 % - індекси інфляції з 1996року по 2008 рік включно.
Просить стягнути з підприємства відповідача на його користь проіндексовану недоотриману заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 8.08.1987 року по 11.09.1987 року в загальній сумі 12 595 гр. 73 коп, .
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3 позовні вимоги щодо стягнення проіндексованої недоотриманої заробітної плати підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача ДП " Антрацит" ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та пояснила, що порядок оплати праці військовозобов»язаним за час знаходження на ЧАЕС викладений у листі державного комітету УРСР по праці № 136 с від 23.09.1986 року «Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов»язаних», в якому зазначено, що оплата праці військовозобов»язаним провадиться на підставі довідок, наданих за підписом командирів та начальників фінансової служби військових частин.
Згідно розділу 5 листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 року № 03-0/1652-018-2 працівникам підприємств, організацій та установ, які були відряджені для виконання робіт, пов»язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, нарахування заробітної плати провадилось за місцем командирування. Таким працівникам в місці відрядження надавались дві довідки встановлено зразка, про нараховану заробітну плату в розрізі видів нарахувань у двох екземплярах, один з яких направлявся в бухгалтерію підприємства, яке відряджало працівника, для відображення в обліку заробітної плати.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 26.02.2003 року по ДВАТ « шахта « Комсомольська» був виданий наказ № 49 п від 17.04.2003 року « Про донарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження».
Донарахована сума 0, 02 гр., відповідно до вказаного наказу, не була отримана позивачем, а тому вона була віднесена на депоновану заробітну плату, при цьому шахта « Комсомольська» керувалась діючою на той час постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року № 72 « Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», згідно з якою після закінчення встановлених строків виплат, пов»язаних з оплатою праці за платіжними відомостями, касир мав скласти реєстр депонованих сум.
Про розмір донарахованої заробітної плати позивач був повідомлений 16.04.2003 року, оскільки за його заявою була видана довідка про перерахунок заробітної плати для Пенсійного Фонду, на підставі якої останнім був зроблений позивачу перерахунок пенсії.
Для виплати позивачу у квітні 2003 року донарахованої заробітної плати шахті « Комсомольська» в розмірі 2086 руб. 69 коп. не потрібно було замовляти грошові кошти з банку, оскільки така сума входила в ліміт залишку готівки в касі підприємства.
Після отримання особового рахунку та довідки шахти від 16.04.2003 року, з якої вбачалась сума донарахованої заробітної плати, позивач не звернувся до каси шахти за її отриманням.
Крім того, вважає неправомірним застосування до недоотриманої суми заробітку індексів інфляції, оскільки дія Закону України «Про індексацію доходів населення» № 1283 від 03.07.1991 року було зупинено, згідно з Декретом №7-92 від 09.12.1992року, і тільки на підставі Закону № 534/96 від 21.11.1996 року дію цього Закону було поновлено з 1.01.1997 року, а тому невірним є застосування позивачем індексів інфляції за період з серпня 1991 року по 1995 рік, з 1996 року по квітень 2003 року, переведення в гривню, з вересня по грудень 1996 року, 1996 року по 2008 рік.
Просить у задоволенні вимог позивачу відмовити.
Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3, представника відповідача ДП « Антрацит» - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 12.03.1987 року по 10.03.1988 року працював на шахті« Комсомольська» ( а.с.3)
В період з 8.08.1987 року по 11.09.1987 року ( 35 днів) позивач ОСОБА_1 був призваний Антрацитівським РВК на учбові збори і виконував обов»язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у військовій частині 34102, про що свідчить довідка військової частини від 11.09.1987 року. (а.с.5)
Згідно вказаної довідки за позивачем за місцем роботи зберігалась середня заробітна плата, а також він мав право на отримання 100 % тарифної ставки за 1 день серпня, на оплату у 3-х кратному розмірі - 1 день серпня, у 2-х кратному розмірі - 17 днів серпня та 9 днів вересня, а всього підлягало оплаті у кратному розмірі 27 днів. (а.с.5)
Відповідно до посвідчення, ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії. (а.с.4)
Наказом № 10 від 4.02.2003 року головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області « Про перерахунок пенсій інвалідам ЧАЕС» на начальників управлінь ПФУ в містах і районах Луганської області покладався обов»язок щодо прийняття довідок про заробітну плату, виданих підприємствами на підставі розсекречених документів та проведення перерахунків пенсій з урахуванням довідок про заробітну плату з обов»язковим додаванням копій особових рахунків та наказів по підприємству про донараховану заробітну плату. (а.с.34)
26.02.2003 року позивач звернувся на шахту « Комсомольська» з заявою про перерахунок заробітної плати за час роботи на ЧАЕС під час ліквідації наслідків аварії у відповідності з: розпорядженням РМ СРСР № 964 рс від 17.05.1986 року; розпорядженням РМ СРСР № 1031 рс від 23.05.1986 року; постанови № 207-7 від 10.06.1986 року; постанови № 524-156 від 7.05.1986 року; постанови № 665-195 від 5.06.1986 року. ( а.с.45)
Згідно з наказом № 49 п від 17.04.2003 року шахта « Комсомольська» провела донарахування заробітної плати позивача за роботу в зоні відчуження в період з 8.08.1987 року по 11.09.1987 року з урахуванням 100 % тарифної ставки, кратності 2 та 4, розміру преміальних 60%, оплати за вихідний день у подвійному розмірі, із збереженням середнього заробітку . (а.с.6)
Із розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження за період з 8.08.1987 року по 11.09.1987 року вбачається, що донарахована сума заробітної плати позивача склала 2086 руб. 69 коп. (а.с.8)
Суд вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь позивача не отримане ним донарахування заробітної плати в розмірі 2086 руб. 69 коп., яке після переведення в гривню дорівнює сумі 0 гр. 02 коп..
При цьому, суд вважає, що вказана сума донарахування має бути стягнута з відповідача без урахування індексів інфляції, оскільки зазначену суму у 2003 році позивач не отримав не з вини підприємства відповідача.
Про факт донарахування суми заробітної плати і розмір донарахування позивачу було достеменно відомо, оскільки 16.04.2003 року йому була надана довідка з донарахованою заробітною платою для пред'явления в УПФУ в м. Антрацит.
Сума донарахувань знайшла своє відображення і у особовому рахунку на ім»я ОСОБА_1 за квітень 2003 року. ( а.с.24)
1.05.2003 року УПФУ в м. Антрацит був проведений перерахунок пенсії позивача, згідно його особистої заяви від 13.05.2003 року та особисто наданих ним документів: довідки про розмір донарахованої заробітної плати за роботу в зоні відчуження, виданої 16.04.2003 року адміністрацією шахти «Комсомольська» та наказу по підприємству від 17.04.2003 року про донарахування заробітної плати. ( а.с.38)
За таких обставин суд вважає, що не заслуговує на увагу посилання представника позивача на те, що підприємство відповідача не сповістило позивача про необхідність отримання суми донарахованої заробітної плати.
Більш того, статтею 115 КЗпП України встановлені загальні строки виплати заробітної плати, зокрема, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Не отримана позивачем сума донарахування заробітної плати підприємством відповідача, згідно з діючою на той час постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року № 72 « Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» була віднесена на депоновану заробітну плату і безперешкодно могла бути отримана позивачем, оскільки не потребувала замовлення грошових коштів з банку, тому що розмір належної йому суми входив в ліміт залишку готівки в касі підприємства.
Суд також не погоджується з вимогами позивача та його представника в частині застосування індексів інфляції починаючи з 1991 року, оскільки вони не довели, що починаючи з 1987 року і до 2003 року, тобто до моменту видання наказу, підприємство відповідача мало в своєму розпорядженні нормативно - правові документи, на підставі яких провадило донарахування заробітної плати позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.43 Конституції України, ст.ст. 115, 233 ч.2 Кзот України, роз'ясненням Верховного Суду України від 3.04.1997року № 6.2.-97р. «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
1. Стягнути з Державного підприємства "Антрацит" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 0 гр. 02 коп. (нуль гр. 02 коп.), в решті позовних вимог відмовити - за необґрунтованістю
2. Стягнути з Державного підприємства " Антрацит" на користь держави судовий збір в розмірі 51 гр. (п'ятдесят одної гр.)
3. Стягнути з Державного підприємства " Антрацит" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 гр. ( тридцять гр.), перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок № 31218259700010 одержувача УДК м. Луганськ, код рахунку 22050000, Банк ГУ ДКУ в Луганській області, код ОЛКПО 25992095, МФО804013 за розгляд справи у Антрацитівському міськрайонному суді.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.