Справа 2-а-483/09
ПОСТАНОВА
іменем України
23 березня 2009 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі : головуючого – судді Гончарука О.Н.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, про визнання дій відповідача щодо невиплати йому надбавки до пенсії неправомірними, про зобов’язання його нарахувати і виплатити таку надбавку,
встановив:
У поданій до суду 13 січня 2009 року позовній заяві позивач зазначає, що він є дитиною війни.
У зв’язку з цим, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195 - IV (далі Закон №2195-IV), відповідачем йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2006-2007 роках йому така допомога не виплачувалась, оскільки дія ст.6 згаданого Закону Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», була призупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, який було «оприлюднено недавно», положення цього Закону за 2007 рік, визнані неконституційними.
Незважаючи на це, відповідач перерахунок його пенсії не зробив, чим порушив його право на отримання доплати до неї в розмірі, передбаченому ст.6 Закону №2195-IV, який за 2006 – 2007 рр. становить 2 732 грн. 76 коп.
Просить суд постановити рішення, яким визнати дії відповідача щодо невиплати йому надбавки до пенсії як дитині війни неправомірними, зобов’язати його нарахувати та виплатити йому таку надбавку за вказаний в позовній заяві період в розмірі 2 732 грн. 76 коп., поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав та стягнути понесені ним судові витрати.
Позивачем подано до суду письмову заяву про збільшення позовних вимог, просить суд постановити рішення, котрим стягнути з відповідача в його користь надбавку до пенсії як дитині війни за 2006-2008 рр., а справу розглянути у його відсутності.
Відповідачем 19 березня 2009 року подано до суду письмове заперечення на позовну заяву в якому зазначено, що згідно ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" управління провело підвищення до пенсій відповідно до ст.6 Закону №2195-IV і виплачує таке підвищення особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
У 2006-2007 рр. позивачу як дитині війни доплата до пенсії не проводилась, оскільки кошти на це з державного бюджету управлінню не виділялись.
У 2008 році йому виплачено надбавку до пенсії у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є розпорядником коштів Державного бюджету України.
Вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду за захистом порушених прав за 2006 та 2007 рр. Підстав для його поновлення немає.
Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, справу розглянути у відсутності його представника.
Сторони в судове засідання не з’явились.
19 та 23 березня 2009 року ними подано до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Як вбачається з пенсійного посвідченням №123646, виданого управлінням праці та соціального захисту населення Камінь-Каширської райдержадміністрації (а.с.4), ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію по віку та має статус дитини війни.
У зв’язку з цим він, в силу ст.6 Закону №2195-IV, має право на підвищення розміру пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Такий прожитковий мінімум у 2007 році згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» складав з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень, у 2008 році, згідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», цей прожитковий мінімум складав з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Як вбачається з довідки управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі №1318 від 17 березня 2009 року, ОСОБА_1 як дитині війни, підвищення до пенсії у 2006 - 2007 рр. не виплачувалось, у 2008 році нараховувалось та виплачувалось відповідно до п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Із положення згаданого Закону вбачається, що у 2008 році дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року положення п.12 статті 71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та рішенням цього ж Суду №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Згадані Закони в силу ст. 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на наведене, враховуючи те, що Рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року повинна нараховуватись і виплачуватись доплата до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачає ст.6 Закону №2195-IV ( в ред.2004 року).
Дії відповідача щодо невиплати позивачу такої надбавки є неправомірними.
Його твердження про те, що управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є розпорядником коштів Державного бюджету України, безпідставне, оскільки згідно п.2.1 „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах", одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій.
Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача провести йому доплату до пенсії як дитині війни за 2006 р. задоволенню не підлягають так як ст. 110 Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195-IV, запроваджуються поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Такого порядку Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначав і з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету його не погоджував.
Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік» неконституційним не визнавався.
Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, неодержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Зважаючи на це, передбачений ст.99 КАС України річний строк звернення до суду на правові відносини що випливають з виплати пенсій, в тому числі і її надбавки, не поширюється.
Беручи до уваги те, що позивачем не подано до суду квитанції про розмір понесених ним судових витрат у справі, суд відмовляє йому в задоволення такої вимоги.
Позивачем при подачі до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, так як він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи і від його сплати звільнений.
Керуючись ст.10, ст.11, ч.3 ст.122, ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп та від 22 травня 2008 року №10-рп, ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі щодо невиплати ОСОБА_1 як дитині війни надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та зобов’язати це управління провести доплату до пенсії як дитині війни з 22 травня по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому ст.6 згаданого Закону.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий–підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь-Каширська
районного суду ОСОБА_2