Справа № 2-984/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2009 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області, в складі:
Головуючого судді Демиденко І.О.,
при секретарі Вайвала Л.В.
за участю представника позивачів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом фізичних осіб – ОСОБА_2, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до фізичної особи –ОСОБА_6, за участю третьої особи юридичної особи –Кременчуцької товарної біржі про визнання договору міни дійсним та визнання права власності на квартиру,
В С Т А Н О В И В :
Позивачі, ОСОБА_2, яка також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із позовною заявою, де просить постановити рішення, яким визнати договір міни укладений 30.03.1999 року між ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, який зареєстрований на Кременчуцькій товарній біржі під реєстраційним номером 2-234 дійсним та визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка, ОСОБА_2, яка також дії і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та її представник –ОСОБА_1, яка також представляє інтереси інших позивачів позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник позивачів суду пояснила, що 30.03.1999 року на Кременчуцькій товарній біржі між позивачами та відповідачем по справі був укладений договір міни квартир, на підставі якого позивачі стали власниками квартири АДРЕСА_2. Звернувшись до нотаріальної контори, з метою укладення договору купівлі – продажу квартири АДРЕСА_2, їм було відмовлено, так як належним чином не підтверджено за ними право власності на квартиру, оскільки договір міни при укладенні не був нотаріально посвідчений. З метою визнання договору міни від 30.03.1999 року укладеного на Кременчуцькій товарній біржі дійсним та визнання за позивачами права власності на квартиру АДРЕСА_2 вони змушені звертатися до суду з позовом.
Відповідач, ОСОБА_6 позов ОСОБА_2, яка також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнав.
Представник третьої особи, Кременчуцької товарної біржі до судового засідання не з”явився, згідно поштового повідомлення, яке повернулося на адресу суду, адресат за даною адресою не знаходиться.
Суд, вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_2 та представника позивачів, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як встановлено в судовому засіданні, 30 березня 1999 року Кременчуцькою товарною біржею був оформлений та посвідчений договір міни квартир – квартири 51, що знаходиться в б. 38 по вул. Київській в м. Кременчуці, що належить ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6
Даний договір міни від 30.03.1999 року зареєстрований в КП”КМБТІ” в реєстровій книзі № 6 за номером 62(бк), про що свідчить відмітка зроблена на копії технічного паспорту.
Як зазначили в позовній заяві позивачі вони з метою розпорядитися своєю власністю - квартирою звернулися до нотаріальної контори, але їм було відмовлено в укладені договору купівлі –продажу, оскільки договір міни квартир укладений від 30.03.1999 року належним чином не засвідчує за ними право власності на житло, так як не має нотаріального посвідчення, а тому не відповідає вимогам ст. 657 ЦК України.
Так відповідно до ст. 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про договір купівлі –продажу ...
Згідно ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі – продажу житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Але на час укладення договору міни був чинним Закону України “Про товарну біржу” в якому ст.15 передбачала, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Тому на момент укладення договору міни зі сторони як позивачів так і відповідача порушень чинного законодавства не було, тому слід визнати договір міни від 30.03.1999 року укладений на посвідчений на Кременчуцькій товарній біржі між позивачами та відповідачем дійсним.
Оскільки позивачі ОСОБА_2А.( прізвище від попереднього шлюбу –ОСОБА_3) та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 являються добросовісними набувачами квартири по договору міни, тому слід визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_2.
Керуючись ст.ст. 10,60,79,88, 212 ,213,215 ЦПК України, ст.ст. 321,328, 657,716 ЦК України, суд, -
Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.
Визнати дійсним договір міни від 30.03.1999 року укладений та посвідчений на Кременчуцькій товарній біржі між ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під реєстраційним номером 2-234.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_2.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ І. О. Демиденко