Справа № 2-543/2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
11 лютого 2009р. м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі: головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Марченко Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 5000 грн. за грошовим зобов’язанням, 615 грн. – індекс інфляції, 77,67 грн. – 3 % річних, 224,93 грн. відсотки за користування грошовими коштами та витрачені нею судові витрати у розмірі 89,18 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.06.2007 р. вона позичила відповідачу гроші у розмірі 5 000 грн. Строк повернення грошей був встановлений не пізніше 04.09.2007 року.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на їх задоволенні наполягала.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про причину неявки суду не повідомив. Про час та місця слухання справи був належним чином повідомлений, про що у справі маються докази. Суд вважає, що відповідач не з’явився без поважних причин. Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судом встановлено, що 26.07.2007 року позивачка позичила відповідачу гроші у розмірі 5 000 грн., які відповідач повинен був повернути до 04.09.2007 року.
До наявного часу ОСОБА_2 свого грошового зобов’язання перед ОСОБА_1 не виконав, що стало підставою для звернення позивачкою в суд із зазначеним позовом.
Згідно із ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених ними вимог.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Факт отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 5 000 грн., підтверджується його власною розпискою від 26.06.2007 року.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором чи законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Виходячи з положень зазначеної норми суд погоджується також з вимогами позивача про стягнення відсотків з відповідача, відповідно до неї, та в зазначеному у позові розмірі.
Крім цього, через невиконання умов договору, настає відповідальність відповідача перед позивачем, і до нього мають бути застосовані правові наслідки порушення зобов’язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Оскільки ОСОБА_2 не виконав взятих на себе грошових зобов’язань, то відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України з нього підлягає стягненню сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Таким чином з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по грошовому зобов’язанню підлягає стягненню: сума боргу за договором позики 5000 грн., 615 грн. індекс інфляції, 77,67 грн. – 3 % річних, 224,93 грн. – відсотки за користування грошовими коштами, а усього сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по грошовому зобов’язанню складає 5917,60 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, сплачені ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 89,18 грн. при подачі позову, повинні бути стягненні з відповідача на його користь.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст. ст. 11, 60, 88, 212-215, 225 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн. – сума основного зобов’язання, 615 грн. індекс інфляції, 77,67 грн. – 3 % річних, 224,93 грн. – відсотки за користування грошовими коштами, судові витрати 89,18 грн., а всього – 6006,78 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Київського районного суду м. Сімферополя протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення може бути також оскаржене в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: