Справа № 1-25/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 березня 2009 року    Новозаводський районний суд м. Чернігова

                в складі:  головуючого                                КУЗЬМІНА М .В.

                при секретарі                                                ТРАЛО О.М.

                за участю  прокурора                                   БАСАЛИКА В.О.

                адвокатів                                                       ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю підсудного ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальну  справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого торговим представником фірми «Ревес Чернігів», раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,  

- у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_3 05.07.2007 року, близько 19-00 год., знаходячись поблизу супермаркету «Квартал», розташованого по вул. Гагаріна, буд. 18, в м. Чернігові, на ґрунті особистих неприязнених стосунків, наніс один удар кулаком по голові ОСОБА_5, внаслідок чого останній впав на асфальт з велосипеду та отримав тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо - черепної травми, перелому кісток склеплення та основи черепу, субраноїдальні згортки, забій головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з настання смерті ОСОБА_5  

          В судовому   засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні та скоєнні даного злочину не визнав та пояснив, що  05.07.2007 року він разом зі своєю дівчиною їхав на власному автомобілі і біля магазину «Квартал», по вул. Гагаріна в м. Чернігові, перед його автомобілем на велосипеді виїхав незнайомий чоловік, він трохи не наїхав на цього чоловіка. Він об’їхав цього чоловіка, зупинився, вийшов з автомобіля. Цей чоловік їхав йому назустріч. Він зробив йому зауваження, але цей чоловік у відповідь вилаявся нецензурною лайкою, тоді він ударив чоловіка, який їхав на велосипеді, кулаком в обличчя.  Після удару цей чоловік, що їхав на велосипеді, упав на асфальт на спину тому, що після удару кермо велосипеда повернулось вліво. Він підбіг до цього чоловіка, відтягнув його на обочину, поплескав долонями по щоках. Цей чоловік відкрив очі і він спитав його про те, чи треба викликати швидку допомогу. Начебто цей чоловік перед ним вибачився. Він оглянув місце події, ніяких слідів крові не було. Після цього він сів в автомобіль і разом зі своєю дівчиною поїхав додому, залишивши цього чоловіка на обочині проїзної частини. Заявлений цивільний позов потерпілої визнає в частині матеріальної шкоди повністю, а в частині відшкодування моральної шкоди не в повному обсязі тому, що у нього немає таких коштів. Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ст. 119 ч. 1 КК України і просить його суворо не карати.    

         Однак, незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3 не визнав свою вину в пред’явленому обвинуваченні, його вина за ч. 2 ст. 121 КК України повністю доведена в судовому засіданні та підтверджується як показами допитаної потерпілої ОСОБА_4, так і показами допитаних в судовому засіданні свідків і дослідженими матеріалами справи.

         Так, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що в цей день вона  знаходилась в селі і їй зателефонували про те, що її чоловік знаходиться в лікарні. Вночі вона приїхала в лікарню, в цей час проводилась операція її чоловіку. Коли вийшов лікар, вона спитала, що з її

чоловіком, на що лікар відповів, що чоловіка ударили по голові. Її чоловік декілька днів пролежав в лікарні, а потім помер. Потерпіла підтримала позовні вимоги і просить стягнути з підсудного в рахунок відшкодування завданої шкоди 20 000 грн. – матеріальної шкоди, 500 000 грн. – моральної шкоди. Вважає, що до підсудного необхідно обрати міру покарання лише у вигляді позбавлення волі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що в цей день вона знаходилась на робочому місці сторожа в магазині, що розташований біля магазину «Квартал» по вул. Гагаріна, біля ринку. Магазин розташований неподалік від дороги і вона бачила, що по дорозі їхав велосипедист, а за ним  їхав автомобіль. Потім побачила, як водій вийшов з автомобіля і наніс удар рукою велосипедисту в область голови. Велосипедист разом з велосипедом впав на асфальт. Після цього водій автомобіля відтягнув велосипедиста з проїзної частини на газон біля дороги, залишив його там, сів в машину і поїхав. Через короткий проміжок часу прийшли дільничні інспектори, викликали швидку допомогу. Чоловік, якого ударив підсудний, лежав на землі, сам підвестися не міг і його троє чи четверо чоловіків підняли і понесли до машини швидкої допомоги. Вона бачила, що удар потерпілому був нанесений рукою і область голови.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 05.07.2007 року він разом з дружиною з магазину перейшов вулицю Гагаріна в напрямку вул. Дніпровська. Потім Вони зупинились з дружиною і почали розмовляти. Коли він повернувся, то побачив як чоловік, що вийшов з автомобіля, наніс удар рукою в голову велосипедисту, що проїжджав поряд. Від цього удару велосипедист одразу упав на асфальт, той чоловік, який наніс удар, відтягнув упавшого велосипедиста з проїзної частини, а потім поїхав на машині, а на землі, біля проїзної частини, залишився лежати чоловік, який не піднімався. Вони разом з дружиною вирішили підійти до нього. Коли підійшли, він перевірив чи є у чоловіка, який лежав, пульс та чи він дихає і після цього він по телефону викликав швидку допомогу, а дружину направив до опорного пункту, щоб викликала міліцію. Невдовзі приїхала швидка медична допомога та підійшли працівники міліції. Лікар швидкої медичної допомоги попросив покласти чоловіка на ноші і його занесли до машини швидкої медичної допомоги. Велосипед знаходився неподалік від чоловіка, де він лежав.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 05.07.2007 року до них надійшов виклик, що на вул. Гагаріна знаходиться  чоловік, який лежить на землі. Коли вони під’їхали, то побачили, що дійсно біля магазину «Квартал» на землі лежав чоловік, поряд стояли інші чоловіки. Вона спитала, що сталось, на що їй відповіли, що начебто збила машина. Вона оглянула хворого, він був без свідомості, в тяжкому стані. На перший погляд вона встановила діагноз «Черепно-мозкова травма», пульс був швидкий. Вони забрали цього чоловіка і машиною швидкої допомоги терміново відвезли в лікарню, в нейрохірургію. Запаху спиртного від чоловіка, якого вони забрали, вона не чула.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 05.07.2007 року, у вечірній час, він знаходився на перехресті вул. Дніпровська та Гагаріна і бачив, як по вул.. Гагаріна їхав велосипедист, його обігнав автомобіль, зупинився, з машини вийшов водій і коли велосипедист проїжджав поряд, водій автомобіля наніс велосипедисту удар рукою. Після цього велосипедист упав на асфальт. Водій автомобіля відтягнув велосипедиста з проїзної частини на тротуар і уїхав.  Після цього була викликана швидка медична допомога, лікарі поклали потерпілого на ноші і забрали в машину.  

Згідно оголошених показів свідка ОСОБА_10 (том 1, а.с. 103-104) підтверджується факт того, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 05.07.2007 року, близько 19-ї години, знаходячись на перехресті вул. Гагаріна – вул. Дніпровська,  бачила, що на проїзній частини стояв автомобіль, а біля бордюру на тротуарі лежить якийсь чоловік. Вони разом зі своїм чоловіком пішли в ту сторону, потім вона пішла до опорного пункту, щоб повідомити міліцію, разом з працівниками міліції підійшли до того місця, де лежав чоловік. Ніяких видимих тілесних ушкоджень на чоловіку, який лежав, начебто не було. Після цього вона пішла додому.

Згідно оголошених показів свідка ОСОБА_11 (а.с. 31-33) підтверджується факт того, що 05.07.2007 року неподалік від магазину «Квартал» по вул.. Гагаріна, в м. Чернігові, автомобіль, в якому вона їхала в якості пасажира разом з ОСОБА_3, обігнав велосипедист, виїхавши перед автомобілем. ОСОБА_3 об’їхав велосипедиста, зупинив автомобіль, вийшов з автомобіля і коли під’їхав велосипедист, ударив останнього рукою в обличчя. Від цього удару велосипедист упав на проїзну частину. Вона також вийшла з автомобіля, ОСОБА_3 відтягнув потерпілого з проїзної частини на тротуар, постукав долонями по обличчю, а вона прибрала велосипед з проїзної частини. Перевірила у чоловіка, який лежав, пульс, і після цього вони разом з ОСОБА_3 поїхали.

Допитаний в якості експерта ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що вказане у висновку експерта тілесне ушкодження ОСОБА_5 отримав після удару в обличчя. Це є травма прискорення, коли потерпілий отримує удар і після цього падає на якусь площину.

Покази допитаних свідків та оголошені покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 співпадають з показами підсудного ОСОБА_3 в частині того, що він зупинившись на автомобілі по вул. Гагаріна 05.07.2007 року біля магазину «Квартал», дочекавшись, коли до нього під’їде на велосипеді ОСОБА_5, наніс останньому удар кулаком в обличчя, від чого ОСОБА_5 упав на асфальт, при цьому ударившись головою і отримав тілесні ушкодження та його було доставлено до лікарні і після надання можливої медичної допомоги ОСОБА_5 12.07.2007 року помер, і тому суд кладе покази даних свідків в основу вироку.

Крім цього, вина ОСОБА_3 в скоєнні даного злочину також підтверджується і ретельно дослідженими матеріалами справи. Згідно довідки Чернігівської міської лікарні № 3 (а.с.13) ОСОБА_5  станом на 10.07.2007 року перебував у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з діагнозом: ЗЧМТ, перелом кісток склеплення черепу (правої скроневої кістки) з переходом на основу черепа, забій – розтрощення головного мозку важкого ступеню, гостра травматична субдуральна гематома головного мозку. Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть (а.с.14) – смерть ОСОБА_5 настала 12.07.2007 року, від набряку - набухання головного мозку, забою головного мозку, внутрішньо - черепної травми. Згідно акту судово-медичного дослідження № 1085 (а.с.17-19) смерть ОСОБА_5 настала внаслідок набряку-набухання головного мозку, забою головного мозку, який в свою чергу розвився на фоні закритої черепно-мозкової травми, що підтверджується виявленим лінійним переломом основи та склеплення черепу, ділянки забою головного мозку в правій скроневій теменній ділянці. Під час експертизи виявлені тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо-черепної травми, перелому кісток склеплення та основи черепу, субрахноїдальні згортки, забою головного мозку, крововиливів по правій поверхні тулубу. Згідно протоколу відтворення обставин та обстановки події (а.с. 40-44) підсудний ОСОБА_3 13.07.2007 року, в присутності понятих, добровільно  на місці розповів як він обігнав велосипедиста, який виїхав перед його автомобілем, зупинився, вийшов з автомобіля, дочекався, коли до нього під’їде велосипедист і наніс удар кулаком в обличчя велосипедисту, від якого останній упав на асфальт. Після чого він перетягнув велосипедиста на тротуар і залишив місце пригоди. Відповідно до даного протоколу відтворення обставин та обстановки події підтверджується факт того, що ОСОБА_3 05.07.2007 року навмисно наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5 в той час, коли останній рухався на велосипеді і від цього удару ОСОБА_5 упав на асфальт. Згідно карти виїзду швидкої допомоги (а.с. 123) підтверджується факт того, що 05.07.2007 року машина швидкої медичної допомоги з вул.. Гагаріна, 87 до лікарні доставила в 19-20 год. хворого ОСОБА_5 з попереднім діагнозом: «забій головного мозку, ЗЧМТ, струс головного мозку». Згідно висновку експерта  № 1085 (а.с. 144-146), який співпадає з даними, викладеними у акті, встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок набряку-набухання головного мозку, забою головного мозку, який в свою чергу розвився на фоні закритої черепно-мозкової травми, що підтверджується наступними патологічними проявами: виявленим лінійним переломом основи та склеплення черепу, ділянки забою головного мозку в правій скроневій теменній ділянці голови. Під час експертизи трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо-черепної травми, перелому кісток склеплення та основи черепу, субрахноїдальні згортки, забою головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням смерті. Таким чином, даний висновок експертизи повністю підтверджує факт того, що після нанесення підсудним ОСОБА_3 удару ОСОБА_5 останній під час руху на велосипеді упав на асфальт та отримав тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечні для життя в момент спричинення, і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням смерті ОСОБА_5      

         Таким чином, оцінюючи отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, що спричинили смерть потерпілого, повністю доведена в судовому засіданні, так як під час судового засідання, згідно показів підсудного ОСОБА_3, показів допитаних свідків та оголошених показів свідків, ретельно досліджених матеріалів справи, було встановлено, що ОСОБА_3, наносячи удар потерпілому ОСОБА_5 в область голови під час того, коли ОСОБА_5 рухався на велосипеді та перебував в стані нестійкої рівноваги, та враховуючи фізичні дані ОСОБА_3, він повинен був передбачити, що після отриманого удару ОСОБА_5 може впасти на тверде покриття – асфальт і отримати тяжкі тілесні ушкодження, і тому суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 121 ч. 2 КК України.

         Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які  пом’якшують  вину підсудного ОСОБА_3, суд визнає наявність у нього на утриманні малолітньої дитини.

         Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.  

         Обговорюючи питання про обрання міри покарання підсудному ОСОБА_3, суд приймає до уваги дані, характеризуючи особу підсудного, те, що він має позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, до адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувався, розкаявся в скоєному, має на утриманні малолітню дитину, тому суд дійшов висновку, що до ОСОБА_3 можливо обрати міру покарання, передбачену за санкцією ст. 121 ч. 2 КК України, не приближчену до максимальної межі санкції даної статті, але з врахуванням того, що ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин, відносно нього необхідно обрати міру покарання лише у вигляді  ізоляції від суспільства.

         Речових доказів по справі немає.

         Судових витрат по справі немає.

         Заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 підлягає задоволенню. Стягненню з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 10289 грн. (з врахуванням сплачених 9711 грн.), в рахунок відшкодування моральної шкоди – 200 000 грн., тому що в судовому засіданні було встановлено, що у потерпілої ОСОБА_4 на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, вона працює одна та отримує заробітну плату 690 грн. і тому втратою годувальника їй дійсно завдана моральна шкода.

          Заявлений цивільний позов прокурора м. Чернігова підлягає задоволенню, стягненню з підсудного ОСОБА_3 підлягає 1641 грн. 50 коп. на користь Фінвідділу Чернігівської міської Ради витрат за лікування ОСОБА_5        

          Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

        ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання за ст. 121 ч. 2 КК України у вигляді семи років позбавлення волі.    

        Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 10289 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 200 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

        Стягнути з ОСОБА_3 на користь  Фінвідділу Чернігівської міської Ради – 1641 грн. 50 коп.  

        Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши під варту в залі суду.

        Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу затримання, з 24 березня 2009 року.

       Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду  протягом п’ятнадцяти днів.

СУДДЯ:                                                  М.В.КУЗЬМІН