ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року Справа № 160/16625/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

за участі секретаря судового засіданняАлєксєєнко К.С.

за участі: представника позивача: представника відповідача-1: представника третьої особи: Олійника В.В. не прибув не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенко Володимир Іванович про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів по банківському вкладу, стягнення інфляційних втрат, стягнення трьох процентів річних та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенко Володимир Іванович, в якій просить суд:

- визнати незаконними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати (затримки/перешкоджанні в виплаті) гарантованої суми вкладу та такими що порушують норми ст. 24 (дискримінація) ст. 41 (гарантія права власності) Конституції України;

- визнати право ОСОБА_1 на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код за ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) суму невиплаченого гарантованого відшкодування за договором № дф-04/1039 строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення вкладу від 12 вересня 2014 року в розмірі 188 716,89 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот шістнадцять грн. 89 коп.);

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести данні ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 216 714,79 грн. (двісті шістнадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривен 79 копійок);

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 36 978,17 грн. (тридцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят вісім грн. 17 копійок);

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн.;

- розрахунок втрат здійснити на дату винесення рішення або на дату повного розрахунку (виплати гарантованої суми).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 12 вересня 2014 року ОСОБА_1 уклала з публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" договір № дф-04/1039 строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення, за яким банк прийняв на вкладний рахунок № НОМЕР_2 належні позивачу 12 200,00 доларів США, на умовах повернення суми вкладу 16 жовтня 2014 року, нарахування 4 % річних та сплати процентів в день повернення вкладу разом з сумою вкладу. 16 жовтня 2014 року закінчився строк дії укладеного позивачем з банком депозитного договору. 17 жовтня 2014 року позивач звернулася до ПАТ "Банк Камбіо" з вимогою видати вклад разом із нарахованими процентами, однак третя особа відмовилася повертати вклад, пославшись на постанову правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 603/БТ про віднесення банка до категорії проблемних. На підставі постанови правління НБУ від 4 грудня 2014 року № 782 про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб того ж дня прийнято рішення № 140 про запровадження з 5 грудня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Камбіо". Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25 грудня 2014 року № 161 уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо" призначено Додусенка В.І . На підставі постанови правління НБУ від 27 лютого 2015 року № 144 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 46 про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо", згідно з яким Фонд розпочав процедуру ліквідації банка та призначив уповноваженою особою на його ліквідацію Додусенка В.І. строком на один рік з 2 березня 2015 року по 1 березня 2016 року включно. 4 березня 2015 року на сайті Фонду було розміщено оголошення про те, що з 6 березня 2015 року Фонд розпочинає виплату коштів вкладникам ПАТ "Банк Камбіо". Для отримання коштів вкладники з 6 березня 2015 року по 17 квітня 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Укрінбанк". Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюються відповідно до загального реєстру вкладників, які мають коштів за вкладами за рахунок Фонду. Відшкодування вкладникам, як з будь-яких причин не звернуться до банку-агента Фонду у вказаний період, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. В ПАТ "Укрінбанк" позивачу було відмовлено у виплаті відшкодування за вкладом, у зв`язку з відсутністю даних про неї у загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду. 12 березня 2015 року позивач звернулась до Фонду з заявою включити її до Загального реєстру вкладників та виплатити гарантовану державою суму за вкладом в ПАТ "Банк Камбіо". Листом від 15 травня 2015 року № 02-036-15387/15 Фонд відмовив позивачу у виплаті гарантованої суми за вкладом, повідомивши про відсутність інформації щодо неї в переліку вкладників та запропонував з цього питання звернутися до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо". 03 квітня 2015 року позивач звернулась до уповноваженої особи Фонду Додусенка В.І. із заявою включити її до переліку вкладників банку, отримавши у відповідь відмову, оформлену листом від 16 квітня 2015 року № 19/1846, з посиланням на реєстрацію Головним слідчим управління СБ України кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами банку кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, а також вона була повідомлена, що після отримання відповіді про законність операцій по належному їй рахунку, Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування її рахунку та включення до відповідного реєстру.

Не погоджуючись з діями уповноваженої особи позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про внесення даних позивача до реєстру рахунків вкладників які мають право на отримання гарантованої суми вкладу. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року по справі № 826/7025/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника за договором від 12.09.2014 р. №дф-04/1039, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині позову відмовлено. Разом з цим, відповідач не повертає грошові кошти у вигляді банківського вкладу, через що такі дії є протиправними, та порушують права та інтереси позивача.

Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в поданому відзиві позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Відповідач зазначив, що віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 04.12.2014 р. № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо", згідно з яким з 05.12.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Камбіо" Бондаря Юрія Миколайовича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 160 з 25.12.2014 р. відсторонено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо" Бондаря Ю.М., а рішенням виконавчої дирекції Фонду № 161 з 25.12.2014 р. уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо" призначено Додусенка Володимира Івановича.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 р. № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 р. № 46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 р. по 01.033.2016 р. включно. -

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 01.02.2018 р. № 212 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» на два роки до 01.03.2018 р. включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 01.02.2018 р. № 304 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» строком на один рік з 02.03.2018 р. до 01.03.2019 р. включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо", визначені ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Додусенка Володимира Івановича ' строком на один рік з 02.03.2018 р. до 01.03.2019 р. включно.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 900 від 29.03.2018 р. про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо". Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо" визначені ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано Северину Ю.П. на строк з 30.03.2018 р. до 01.03.2019 р. включно.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 14.02.2019 р. № 350 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" строком на один рік з 02.03.2019 р. до 01.03.2020 р. включно. Відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо", визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку „у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Северину Юрію Петровичу строком на один рік з 02.03.2019 р. до 01.03.2020 р. включно.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 25.07.2019 р. № 1863 відсторонено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" та відкликано всі повноваження ліквідатора, делеговані Северину Юрію Петровичу, з 26.07.2019 р.

Також відповідно до означеного рішення, з 26.07.2019 р. призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо" Савельєвій Анні Миколаївні, визначені ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 18.02.2020 р. № 387, що набирає чинності 21.02.2020 р., відкликано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо", делеговані Савельсвій Анні Миколаївні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25.07.2019 р. № 1863 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" та АТ «БАНК Велес».

Визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" здійснюються Фондом безпосередньо.

На думку відповідача, враховуючи те, що у ПАТ "Банк Камбіо" було розпочато процедуру ліквідації, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

22.12.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення 2964, відповідно до якого інформація про вкладника ПАТ "Банк Камбіо" ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) включена до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк-Камбіо», які мають право на отримання коштів за вкладами за рахунок Фондуй гарантованою сумою 187 201,41 гри. та взята до відома інформація, викладена у листі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" (вих.№ 01/2870 від 27.12.2016) «Щодо виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва».

18.07.2017 року ухвалено постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/7025/15, відповідно до якої апеляційну скаргу позивача задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника за договором від 12.09.2014 № дф-04/1039, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією; (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним Законом, що регулює дані правовідносини.

Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що на уповноважену особу Фонду покладений обов`язок під час дії тимчасової адміністрації проводити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті. Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про сйстему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Отже, після запровадження процедури тимчасової адміністрації банку на Фонд або його уповноважену особу покладається обов`язок вжити заходів щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відтак, відповідач вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти розмішені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Відповідач стверджує, що ні під час тимчасової адміністрації, ні під час ліквідації не виникає жодних обов`язку щодо сплати будь-яких санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань перед кредиторами, оскільки це заборонено Законом в порядку якого ліквідується Банк. Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 160/10300/19. В частині стягнення моральної шкоди відповідач вважає, що право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявність такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що йому заподіяно шкоду та не доведено наявність такої шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вину останнього в її заподіянні.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається ст. 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом. У спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди. Отже, враховуючи те, що норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими регулюються спірні правовідносини, не передбачають відшкодування моральної шкоди, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є безпідставною та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Позивачем не доведено протиправної поведінки, шкоди та вини Фонду гарантування у неповерненні вкладу, оскільки такі відсутні.

Фонд гарантування включив позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду в порядку Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, за своєю правовою природою невиплата гарантованої суми коштів - це не збитки та не шкода в розумінні статті 22 ЦК України, а тому вимога про стягнення з Фонду гарантування вкладів коштів на відшкодування шкоди є неправомірною, та не є належним способом захисту. Тим паче, Фонд гарантування не вчинював жодних дій/бездіяльності стосовно позивача, а тому у так званій «шкоді» вини Фонду не має. Відтак, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між так званою «шкодою» та діями/бездіяльністю Фонду, що виключає відповідальність Фонду гарантування.

ОСОБА_5 до суду подано відповідь на відзив щодо позовної заяви, в якій позивач зазначила про безпідставність та необґрунтованість доводів, які зазначені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича щодо позову або відзиву до суду не надходило.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021 року зазначена вище справа розподілена та 16.09.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року означену позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: адміністративного позову із копією та додатками у відповідності до кількості учасників справи з зазначенням: чітко сформованими та викладеними позовними вимогами, відомостями про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; засвідчених копій документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки "Копія" та "Згідно з оригіналом"; засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача); заяви про залучення третьої особи, викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України; наведення обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди у розмірі 200 000 грн. та надати докази на підтвердження її розміру.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку усунення недоліків задоволено. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 14.06.2021 року. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: адміністративного позову із копією та додатками у відповідності до кількості учасників справи з зазначенням: чітко сформованими та викладеними позовними вимогами, відомостями про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; заяви про залучення третьої особи, викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України; наведенням обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди у розмірі 200 000 грн. та надати докази на підтвердження її розміру.

05.10.2021 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2021 року, в якому позивач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача як уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенко В.І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року прийнято до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенко Володимир Іванович про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів по банківському вкладу, стягнення інфляційних втрат, стягнення трьох процентів річних та моральної шкоди та відкрити провадження в адміністративній справі. Витребувано від ОСОБА_1 : усі письмові докази, на яких ґрунтується позовні вимоги; оригінал або належним чином засвідчену копію платіжного доручення про перерахування коштів у сумі 188 716,89 грн. Витребувано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: докази щодо включення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; докази виплати позивачу гарантованої суми відшкодування за спірним вкладом у ПАТ "Банк Камбіо". Витребувані судом докази слід було подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 28 жовтня 2021 року. Клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенко Володимира Івановича.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 року розгляд справи №160/16625/21 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У судове засідання 09.03.2022 року прибув представник позивача.

Представник відповідача та представник відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судове засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 12 вересня 2014 року ОСОБА_1 уклала з публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" договір № дф-04/1039 строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення, за яким банк прийняв на вкладний рахунок № НОМЕР_2 належні позивачу 12 200,00 доларів США, на умовах повернення суми вкладу 16 жовтня 2014 року, нарахування 4 % річних та сплати процентів в день повернення вкладу разом з сумою вкладу.

16 жовтня 2014 року закінчився строк дії укладеного позивачем з банком депозитного договору.

17 жовтня 2014 року позивач звернулася до ПАТ "Банк Камбіо" з вимогою видати вклад разом із нарахованими процентами, однак третя особа відмовилася повертати вклад, пославшись на постанову правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 603/БТ про віднесення банка до категорії проблемних.

На підставі постанови правління НБУ від 4 грудня 2014 року № 782 про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб того ж дня прийнято рішення № 140 про запровадження з 5 грудня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Камбіо".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25 грудня 2014 року № 161 уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо" призначено Додусенка В.І.

На підставі постанови правління НБУ від 27 лютого 2015 року № 144 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 46 про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо", згідно з яким Фонд розпочав процедуру ліквідації банка та призначив уповноваженою особою на його ліквідацію Додусенка В.І. строком на один рік з 2 березня 2015 року по 1 березня 2016 року включно.

04 березня 2015 року на сайті Фонду було розміщено оголошення про те, що з 6 березня 2015 року Фонд розпочинає виплату коштів вкладникам ПАТ "Банк Камбіо". Для отримання коштів вкладники з 6 березня 2015 року по 17 квітня 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Укрінбанк". Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюються відповідно до загального реєстру вкладників, які мають коштів за вкладами за рахунок Фонду. Відшкодування вкладникам, як з будь-яких причин не звернуться до банку-агента Фонду у вказаний період, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Разом з тим, на підставі постанови Правління НБУ від 04 грудня 2014 року №782 «Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних» Фондом прийнято рішення від 04 грудня 2014 року №140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо», згідно з яким з 05 грудня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року №46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка В.І. строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.

На офіційному сайті Фонду за посиланням http://www.fg.gov.ua/payments/bank-cambio-104.html опубліковано оголошення про те, що з Фонд з 06 березня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам третьої особи; для отримання коштів вкладники ПАТ «Банк Камбіо» з 06 березня 2015 року по 17 квітня 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ "Банк Камбіо". Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

В ПАТ "Укрінбанк" позивачу було відмовлено у виплаті відшкодування за вкладом, у зв`язку з відсутністю даних про неї у загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду.

12 березня 2015 року позивач звернулась до Фонду з заявою включити її до Загального реєстру вкладників та виплатити гарантовану державою суму за вкладом в ПАТ "Банк Камбіо".

Листом від 15 травня 2015 року № 02-036-15387/15 Фонд відмовив позивачу у виплаті гарантованої суми за вкладом, повідомивши про відсутність інформації щодо неї в переліку вкладників та запропонував з цього питання звернутися до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо".

03 квітня 2015 року позивач звернулась до уповноваженої особи Фонду Додусенка В.І. із заявою включити її до переліку вкладників банку, отримавши у відповідь відмову, оформлену листом від 16 квітня 2015 року № 19/1846, з посиланням на реєстрацію Головним слідчим управління СБ України кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами банку кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, а також вона була повідомлена, що після отримання відповіді про законність операцій по належному їй рахунку, Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування її рахунку та включення до відповідного реєстру.

Не погоджуючись з діями уповноваженої особи позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про внесення даних позивача до реєстру рахунків вкладників які мають право на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року по справі № 826/7025/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника за договором від 12.09.2014 р. №дф-04/1039, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22 лютого 2016 року №212 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» на два роки до 01 березня 2018 року включно.

З матеріалів справи убачається, що 22.12.2016 року виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення 2964, відповідно до якого інформація про вкладника ПАТ "Банк Камбіо" ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) включена до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо", які мають право на отримання коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантованою сумою 187 201,41 грн. та взята до відома інформація, викладена у листі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" (вих.№ 01/2870 від 27.12.2016) «Щодо виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 14 лютого 2019 року №350 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» строком на один рік з 02 березня 2019 року до 01 березня 2020 року включно.

Листом від 30.03.2021 року №57-036-4428/21 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивачу про те, що головним слідчим управлінням Національної поліції здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 32016100000000135, відкритому 09.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України, за заявою Фонду від 28.10.2016. Крім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.12.2016 по справі № 761/44571/16-к в рамках розслідування вказаного кримінального провадження № 32016100000000135 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках окремих вкладників, відкритих у ПАТ «Банк Камбіо», у т.ч. на рахунках ОСОБА_1 . Станом на дату надання відповіді, у Фонді відсутні відомості щодо скасування означеної ухвали в частині арешту, накладеного на кошти на рахунках ОСОБА_1 , безпосередньо з судових або правоохоронних органів належним чином завірена копія ухвали про скасування арешту не надходила. Відповідно до п. 11 ч. 4 ст. 26 Закону, Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду. Отже, виплата гарантованої суми відшкодування за вкладами ОСОБА_1 , розміщеними в ПАТ «Банк Камбіо», можлива лише після прийняття відповідних процесуальних рішень в указаному кримінальному провадженні та отримання Фондом безпосередньо від правоохоронних та/або судових органів всіх необхідних документів.

Відповідно до довідки АТ «Альфа-Банк» за вих. №1230-23.1 від 06.01.2022 року, станом на на 06.01.2022р. фізична особа - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не отримувала кошти від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через ЛТ АТ «Альфа-Банк» в якості виплати вкладнику ПАТ «Банк Камбіо».

За наведених обставин та враховуючи, що сума гарантованого відшкодування позивачці не була виплачена, остання звернулася з позовом до Дніпропетровського кружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Метою Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду регламентуються статтею 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16.07.2015 № 629-VIII внесено зміни до п. 4 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та викладеного його у наступній редакції: « 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду.».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено що вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду; 12) за вкладом, задоволення вимог за яким зупинено відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Отже, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом у межах 200 000,00 грн. Натомість, відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням ФГВФО від 09.08.2012 № 14, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Пунктом 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням ФГВФО від 09.08.2012 № 14, передбачено, що Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням ФГВФО від 09.08.2012 № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Відповідно до п. 2 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням ФГВФО від 09.08.2012 № 14, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

За приписами п. п. 4-6 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням ФГВФО від 09.08.2012 № 14, виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти на підставі укладених з ними договорів.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Як вже зазначено раніше, не погоджуючись з діями уповноваженої особи позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про внесення даних позивача до реєстру рахунків вкладників які мають право на отримання гарантованої суми вкладу. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року по справі № 826/7025/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника за договором від 12.09.2014 р. №дф-04/1039, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині позову відмовлено.

Так, 22.12.2016 року виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення 2964, відповідно до якого інформація про вкладника ПАТ "Банк Камбіо" ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) включена до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо", які мають право на отримання коштів за вкладами за рахунок Фондуй гарантованою сумою 187 201,41 грн. та взята до відома інформація, викладена у листі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" (вих.№ 01/2870 від 27.12.2016) «Щодо виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва».

Отже, суд акцентує увагу на тому, що з матеріалів справи вбачається, що позивач була включена до Загального реєстру, однак сума гарантованого відшкодування не виплачена з посиланням на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.12.2016 по справі № 761/44571/16-к в рамках розслідування вказаного кримінального провадження № 32016100000000135 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках окремих вкладників, відкритих у ПАТ "Банк Камбіо", у т.ч. на рахунках ОСОБА_1 .

Суд критично ставиться до такої підстави для відмови у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом, оскільки частиною 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено вичерпний перелік підстав для не відшкодування коштів у межах гарантованої суми і така підстава для не відшкодування як накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках окремих вкладників, відкритих у ПАТ "Банк Камбіо", у т.ч. на рахунках позивача, там не зазначена.

Так, п. 11 ч. 4 ст. 26 Закону України передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Тож суд зазначає, що посилання відповідача в обґрунтування відзиві на позовну заяву того факту, що Фонд не мав правових підстав для виплати гарантованої суми відшкодування за наявності чинної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.12.2016 по справі № 761/44571/16-к в рамках розслідування кримінального провадження № 32016100000000135, якою накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках окремих вкладників, відкритих у ПАТ "Банк Камбіо", у т.ч. на рахунках ОСОБА_1 , оскільки таке рішення прийняте після виникнення спірних правовідносин і не могло бути на той час підставою для невчинення відповідачем дій щодо виплати позивачу коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 826/19565/15, від 10.09.2020 у справі № 815/2015/16 та від 18.10.2020 у справі №808/1041/17, у справі №200/14201/19-а від 19.01.2022.

Щодо позовних вимог про стягнення з Фонду на користь ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом у розмірі 187 201,41 грн. суд зазначає таке.

22.12.2016 року виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення 2964, відповідно до якого інформація про вкладника ПАТ "Банк Камбіо" ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) включена до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Камбіо", які мають право на отримання коштів за вкладами за рахунок Фондуй гарантованою сумою 187 201,41 грн. та взята до відома інформація, викладена у листі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" (вих.№ 01/2870 від 27.12.2016) «Щодо виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва».

Вказана інформація є доказом в розумінні ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки являє собою дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід зазначити, що частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

З огляду на те, що позивача було включено до Загального реєстру, однак, сума гарантованого відшкодування не виплачена, та разом з цим інших підстав для невиплати позивачу гарантованої суми відшкодування за його вкладом у банку судом не встановлено, суд дійшов до висновку, що належним та ефективним способом захисту та відновлення порушених прав позивача буде зобов`язання відповідача виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) суму невиплаченого гарантованого відшкодування за договором № дф-04/1039 строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення вкладу від 12 вересня 2014 року в розмірі 188 716,89 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот шістнадцять грн. 89 коп.).

В той же час, в задоволенні позовних вимог щодо визнання права позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести данні позивача до загального реєстру вкладників слід відмовити, оскільки як було встановлено судом під час розгляду даної справи, позивач була включена до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ПАТ "Банк Камбіо" станом на 02.03.2015 року.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 216 714,79 грн.; стягнення відсотків з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 36 978,17 грн. та стягнення моральної шкоди в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн., суд зазначає наступне.

За приписами ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під час розгляду цієї справи слід врахувати правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 15 травня 2018 року у справі №761/31569/16-ц та у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №160/10300/19 у відповідності до яких під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування штрафних санкцій (п. 3 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). У справі №761/31569/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інфляційних витрат, трьох відсотків річних, та пені є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону та не підлягають задоволенню.

З огляду на вказане, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) та трьох відсотків річних від простроченої суми грошового зобов`язання.

Суд також зазначає, що аналіз статті 23 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що моральна шкода має полягати саме у: фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту завдання позивачу моральної шкоди та її ступеню, чому позивач оцінює моральну шкоду на таку суму та з чого вона при цьому виходила.

Відтак, позовна вимога щодо стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн. теж не підлягає до задоволення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час, відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

За приписами пункту 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до пункту 19 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», продукція це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до абзацу 23 статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вклад (депозит) це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках в банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного Кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором.

Проаналізувавши перелічені норми, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.05.2019 у справі 817/649/16, Верховний Суд в постановах від 30.09.2019 у справі 640/1677/19, від 23.01.2020 у справі 817/777/16, від 09.04.2020 у справі 826/14519/18 дійшов висновку, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем, а тому вкладник, звертаючись до суду з позовом, пов`язаним з порушенням його прав за договором банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в тому числі за позовами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час організації виплат відшкодувань за вкладами.

Таким чином, звільненню від сплати судового збору підлягають позивачі, які звернулись з вимогами, зокрема, щодо організації виплат відшкодувань, отже, звільненню від сплати судового збору підлягає вимога про відшкодування гарантованої суми. Такою вимогою у цій справі є гарантована сума відшкодування у розмірі 188 716,89 грн.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 року у справі № 160/15864/20 (оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.11.2021 року) дійшла наступного висновку про те, Фонд не є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги, оскільки відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» він є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Крім того, відповідно до частини третьої статті 3 цього ж Закону Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Таким чином, Фонд не підпадає під категорію фінансової установи, яка під час надання інформації клієнту зобов`язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів. Отже, на фізичних осіб - вкладників комерційних банків під час дії тимчасової адміністрації не поширюється дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Тобто, дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій (виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Велика Палата Верховного Суду дійшла також висновку, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а тому немає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору в цій справі.

Тому Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи зазначені вище норми права, дійшла висновку про необхідність відступити від правового висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 817/649/16 (11-1032апп18), оскільки цей висновок протирічить висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15 травня 2019 року у справі № 817/777/16, і підстав для відступу від такого висновку не вбачається.

Разом з цим, на думку суду, згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, які існували на момент звернення позивача до суду із даною позовною заявою, тобто 15.09.2021 року.

Відтак, суд вважає, що оскільки позивач звернулась до суду із даною позовною заявою 15.09.2021 року, тобто до моменту оприлюднення усталеної практики за висновками постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 року у справі № 160/15864/20 (оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.11.2021 року), то у відповідності до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» була звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Тому, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 09 березня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 11 березня 2022 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенко Володимир Іванович про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів по банківському вкладу, стягнення інфляційних втрат, стягнення трьох процентів річних та моральної шкоди- задовольнити частково.

Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код за ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) суму невиплаченого гарантованого відшкодування за договором № дф-04/1039 строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення вкладу від 12 вересня 2014 року в розмірі 188 716,89 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот шістнадцять грн. 89 коп.).

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 11 березня 2022 року.

Суддя С. В. Прудник