Справа № 2-296/ 2009 р

  РІШЕННЯ
    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня  2009 року. Карлівський районний суд Полтавської області в складі :                 головуючого-судді                                        Жмурка П.Я.                             при секретарі                                                 Шаршонь Т.М.  

            з участю позивача                        ОСОБА_1    

            представника відповідача                             Чуракової Н.В.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до Карлівської міськради   про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,-

У С Т А Н О В И В :

Позивач просить суд поновити   ОСОБА_1, пропущений процесуальний строк на звернення до суду (строк позовної давності), визнавши причини пропуску строку поважними. Визнати право власності на 5/12 частин житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, в порядку успадкування за законом, за ОСОБА_1.

У  позовній заяві  позивач посилається на те, що   ОСОБА_1 та ОСОБА_3 являються рідним чоловіком та дружиною.В 1956 році зусиллями позивача  батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_4, було побудовано житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.     В цьому будинку позивач  проживала із дитинства, а в подальшому вийшла заміж і стала проживати у ньому зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та своїми батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_4 У 1976 році вона  та її чоловік ОСОБА_3 виїхали до м. Воркута, Республіка Комі, Російської Федерації, де і стали постійно проживати та прийняли російське громадянство.     27.05.1998 року Карлівською ДНК, було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом та за законом, а саме: згідно заповіту від 29.07.1995 року посвідченого Карлівською ДНК і зареєстрованого в реєстрі за № 2675, моєму чоловікові ОСОБА_3 на 10/24 частин житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель та споруд та за законом  на 2/24 частини, її матері ОСОБА_4. В подальшому дане свідоцтво було зареєстровано 11.06.1998 року у КП «Інвентаризатор».     20.06.1998 року приватним нотаріусом ОСОБА_7, було посвідчено договір дарування, згідно якого, її  мати ОСОБА_4 подарувала їй ОСОБА_1 7/12 частин житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому даний договір було зареєстровано 26.06.1998 року у КП «Інвентаризатор».     ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3, помер, про що відділом РАЦС м. Воркута Республіки Комі, Росія, було видано свідоцтво про смерть від 27.02.2002 року та зроблено актовий запис за № 223.     ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати ОСОБА_4 померла.     Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на належну йому частини будинку.     На даний час виникла потреба у оформленні спадщини після померлого чоловіка.     Під час звернення до Карлівської ДНК, нотаріус їй повідомили про те, що вона пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини, і порекомендувала мені звернутися до Карлівського районного суду із позовною заявою про поновлення пропущеного права та про визнання права власності на житловий будинок в порядку успадкування за законом.

Але з дня смерті її чоловіка пройшло вже 7 років, а у відповідно до ст. 257 ЦК України «загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки».     Причину пропущеного строку вважає поважною з таких міркувань:     Так як постійне місце проживання вона мала в м. Воркута, Республіка Комі, Росія, я дуже тривалий час, не приїздила до м. Карлівка, Полтавської області, Україна, бо турбувалася за своїм чоловіком ОСОБА_3 перед його смертю. Крім цього після смерті чоловіка, поки вона оформляла документи на вивіз із Росії його тіла для поховання на Батьківщині, то в цей період померла і її мати. ЇЇ моральний стан був дуже тяжкий, адже вона поховала двох найрідніших своїх людей. Після похоронів, вона повернулася до м. Воркута, Республіка Комі, Росія, ще у стані депресії, та ще й їй потрібно було працювати на виробництві, а також  причиною пропущеного строку, вважає свою юридичну необізнаність, бо взагалі вважала, що після смерті чоловіка, вона стану автоматично розпоряджатися належним йому майном.      

      ОСОБА_1 вважає , що  є спадкоємицею за законом і для цього їй потрібно поновити пропущене право та визнати право власності на вищевказаний житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами в порядку успадкування за законом.

В судовому  засіданні позивач просить суд  задовольнити    позовну  заяву .

 Представник відповідача  не заперечує проти задоволення позову

Суд, заслухавши пояснення сторони   та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України «способом захисту цивільних прав і інтересі може бути визнання права судом».

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України «право власності набувається на підставах, що не заборонені законом».

Відповідно до ст. 392 ЦК України, «власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визначається  іншою особою…».

Оскільки, визнання права власності на визначення часток, необхідне позивачу, для оформлення спадщини, а у відповідності з ст. 328  ЦК України право власності може бути визнане  лише судом, то суд, вважає, за можливим задовольнити позов повністю.                 Керуючись ст. ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст. 10, 18, 60, 209,  212, 215, 221-223 ЦПК України, суд ,-                              

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.    

Поновити   ОСОБА_1, пропущений процесуальний строк на звернення до суду (строк позовної давності), визнавши причини пропуску строку поважними.

Визнати право власності на 5/12 частин житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, в порядку успадкування за законом, за ОСОБА_1.

    Заяву про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

                                    Суддя