Справа №22Ц-1789/2009р.                                                   Головуючий у 1 інстанції Костюк Л.О.

Категорія 01,19,20                                                                 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

10 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

 

головуючого    Приходька К.П.,        

суддів               Даценко Л.М., Хопти С.Ф., 

при секретарі   Бистрій Г.В.,  

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення коштів, отриманих без достатньої правової підстави,

 

встановила:

у грудні 2006 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ТОВ «Укроптімпорт», ОСОБА_1 в якому вказує, що з відповідачем ОСОБА_1 він тривалий час товаришував і погодився на його пропозицію заснувати спільне підприємство по переробці риби. Для створення підприємства необхідно було купити приміщення, обладнання та інше. Оскільки у відповідача ОСОБА_1 грошей не було, то позивач надавав відповідачу свої кошти, які отримував від продажу як особистого майна, так і майна своїх дітей. Всього він передав відповідачу Дзюбі 306 903 гривень, про передачу коштів він робив відповідні відмітки в своєму зошиті.

 

Факт передачі грошей підтверджується поясненнями відповідача ОСОБА_1, які він надавав правоохоронним органам, та рішенням Апеляційного суду від 30 листопада 2006 року, де зазначено: «Судом встановлено, що між сторонами була домовленість про створення спільного підприємства, яким сторони мали володіти порівну, вони приймали участь у будівництві та реконструкції цеху по переробці риби, яке належить ТОВ «Укроптімпорт». Позивач вніс гроші у розвиток даного підприємства в сумі 306 903 гривень». Оскільки суд встановив, що кошти внесені саме ТОВ, то воно має бути відповідачем по справі.

 

Позивач також вважає, що діями відповідача ОСОБА_1, з вини якого позивач не став засновником ТОВ «Укроптімпорт», йому спричинена моральна (немайнова) шкода, яку він оцінює в розмірі 150 000 гривень. 

 

Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, і просив остаточно суд стягнути з відповідача ТОВ «Укроптімпорт» на його користь 487 845,60 гривень боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період заборгованості. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 150 000 гривень на відшкодування спричиненої моральної (немайнової) шкоди, стягнути з обох відповідачів солідарно судові витрати по справі.

 

Ухвалою суду від 27 січня 2009 року провадження в часині позовних вимог до ТОВ «Укроптімпорт» закрито, а в частині стягнення моральної шкоди та індексу інфляції залишено без розгляду.

 

  

Рішенням суду від 27 січня 2009 року позовні вимоги задоволені частково, стягнено із відповідача на користь позивача 261 903 гривень отриманих відповідачем без достатньої правової підстави, у задоволені решти позовних вимог, відмовлено.  

 

Відповідачем подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким позовну заяву залишити без задоволення  посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, не відповідає нормам процесуального та матеріального права.

 

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в своїх поясненнях від 27 грудня 2005 року в Солом'янському РВ ГУ МВС України в місті Києві визнавав, що кошти в сумі 306 903 гривень позивач вніс в підприємство, але вони оприбутковані не були. Директором підприємства був відповідач ОСОБА_1 Такі ж пояснення відповідач ОСОБА_1 дав 01 грудня 2005 року та 02 лютого 2005 року в Броварському РВ ГУ МВС України в Київській області.

 

09 серпня 2003 року відповідач ОСОБА_1 підписав від імені ТОВ «Укроптімпорт» договір позики на суму 306 903 гривень.

 

В рішенні колегії суддів судової палати цивільних справ Апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2006 року вказано, що судом встановлено, що між сторонами була домовленість про створення спільного підприємства, яким сторонами мала володіти порівну, приймали участь у будівництві та реконструкції цеху по переробці риби, який належить ТОВ «Укроптімпорт», при цьому позивач вніс гроші в розвиток даного підприємства в сумі 306 903 гривень. Передача грошей позивачем відповідачу ОСОБА_1, підтверджується записами в журналі позивача про передачу грошей, а також звітами про виконані роботи і витрачені кошти.

 

Судом першої інстанції на підставі пояснень сторін, поданих сторонами доказів та матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи правильно зроблений висновок про те, що передача коштів позивачем відповідачу ОСОБА_1 в сумі 261 903 гривень знайшла своє підтвердження.

 

Відповідно до вимог ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

 

Відповідач ОСОБА_1 отримував кошти як для себе особисто, так і для ТОВ «Укроптімпорт», але будучи засновником та директором вказаного товариства відповідач ОСОБА_1 належним чином ці кошти не оприбуткував, тому й стягненню кошти підлягають з відповідача ОСОБА_1

на користь позивача.

 

Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 9 000 доларів США суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, позивач не має відношення до вказаної суми грошей, цей спір стосується інших сторін, які не позбавлені права самостійно пред'явити відповідні позовні вимоги.

 

Посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

 

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.  

 

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,

 

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2009 року відхилити, рішення залишити без змін.   

 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

 

            

             Головуючий -

 

 

           

         

 

         Судді -