Судове рішення #47644618

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/1582/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Зембра Є.Й.

Провадження № 22-ц/789/1530/13 Доповідач - Хома М.В.

Категорія - 27



У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Хоми М.В.

суддів - Козак І. О., Демкович Ю. Й.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2013 року ПАТ КБ “Приватбанк” звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що згідно заяви від 07.12.2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 7 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач надав свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. ОСОБА_2 зобов’язання згідно договору належним чином не виконував, у зв’язку із чим виникла заборгованість в сумі 24 801,39 грн., з яких 7490, 77 грн.- заборгованість за кредитом, 12057, 73 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3595, 68 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, та штрафи у розмірі 500 грн. та 1157, 21 грн.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 05.11.2013 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ “Приватбанк”заборгованість по кредитному договору на загальну суму 24 801,39 грн.., та судові витрати в сумі 248,01 грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі у зв’язку із спливом строку позовної давності. Зазначає, що судом неправомірно взято до уваги копію Умов та правил надання банківських послуг, оскільки це є недопустимим доказом. Також зазначає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального строку, оскільки неправомірно відмовлено у застосуванні строку позовної давності.

Заслухавши представника апелянта, який посилається на доводи апеляції, представника позивача, який вважає рішення суду законним та обгрунтованим, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 07.12.2006 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 7500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку картки.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і погодився, що заява разом з вказаними умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтвердив, що кошти у сумі 7500 грн. останній отримав.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі, та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 30.04.2013 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 7490,77грн., заборгованість по процентах за користування кредитом — 12057,73 грн.; заборгованості по комісії у розмірі 3595, 68 грн.; та нараховані штрафи відповідно до п.8.6 Умов та Правил надання банківських послуг у сумі 500 грн. - фіксована частина та 1157 грн.21 коп. - процентна складова.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про порушення відповідачем прав позивача та стягнення зазначених сум.

Доводи апелянта про те, що позивачем пропущений строк позовної давності на увагу не заслуговують, оскільки відповідно до п.9.12 Умов та Правил договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на той же термін. Оскільки ОСОБА_2 не заявляв про бажання припинити дію договору, тому договір діє і в даний час. Пунктом 9.3 Правил передбачено, що картрахунок відкрито на необмежений строк.

Посилання апелянта на те, що копія Умов та правил надання банківських послуг, яка долучена до матеріалів справи, є неналежним доказом, текст Умов і Правил, розміщений на даний час в мережі Інтернет, має розбіжності із тим текстом, що долучений до матеріалів справи, колегія суддів до уваги не приймає, так як на момент укладення договору між сторонами діяли Умови та Правила надання банківських послуг, затверджені наказом від 4.05.2005 р. С-89, копію яких позивачем додано до позовної заяви та з якими ОСОБА_2 був ознайомлений. У 2011 році було затверджено нові Умови та Правила, текст яких в даний час розміщений в мережі Інтернет.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 — відхилити.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.



Головуюча - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_3





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація