Справа № 1-84/2009 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 травня 2009 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Лисенко М.Є.,

                  при секретарі - Колодязній Л.М.,

                  з участю прокурора - Гамери Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  уродженця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого,  військовозобов'язаного, утриманців не має, не працює, мешканця АДРЕСА_1      раніше не судимого,

    за ст. 164 ч. 1 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення від 22 липня 1996 року Снігурівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , зобов'язаний до сплати аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку на утримання  дітей: сина ОСОБА_2  - ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_3  - ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь матері – ОСОБА_4 ., але не менше 30% від  прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, починаючи з 12 липня 1996 року і до повноліття.  29 червня 2008 року син ОСОБА_2 досягнув повноліття. З жовтня 2007 року по грудень 2008 року підсудний від сплати аліментів ухиляється, ніякої матеріальної допомоги неповнолітній доньці не надає, хоча працював  та отримував грошову винагороду в сумі 3498 грн.,11 коп. На попередження  відділу державної виконавчої служби Снігурівського районного управління юстиції не реагує, станом на 23 березня 2009 року заборгованість по сплаті аліментів становить  6418 грн., 74 коп.  

Підсудний винним себе визнав повністю і пояснив, що дійсно його зобов'язано до сплати аліментів на утримання дітей. З жовтня 2007 по березень 2008 року він працював у приватного підприємця «Ельба-Інвест» на посаді інспектора охорони, отримував заробітну плату, але аліменти не сплачував. Також  з жовтня 2008 року по грудень 2008 року працював у приватного підприємця  «Ястреб» на посаді охоронця, отримував заробітну плату, але аліменти не сплачував.   На даний час вживає заходи до працевлаштування та погашення заборгованості по аліментам. Просив суд  слухати справу без дослідження доказів.

 На підставі ч.3 ст. 299 КПК України та згодою учасників процесу суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи оскільки вони ніким не оспорюються, а винність підсудного у вчиненні злочину підтверджена, окрім його особистих зізнань, доказами, вказаними в обвинувальному висновку.

Суд кваліфікує дії підсудного за ст. 164 ч.1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  вчинено злочин невеликої тяжкості, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно,  першу судимість,  визнання вини і розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність суд не вбачає.

Враховуючи викладене, суд призначає покарання підсудному у вигляді громадських робіт, яке на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд ,                                                

 

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.164 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 100 (сто) годин громадських  робіт.

До вступу вироку в законну силу обрати засудженому запобіжний захід - підписка  про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду, через місцевий суд, протягом 15 днів.

СУДДЯ