Справа № 2-429/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня      2009 року                       Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого:  Аліменко Ю.О.

при секретарі:                Матвійчук К.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу  укладеним та визнання права власності на будинковолодіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в заяві вказує, що в вересні 1990 року купила будинок з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 у ОСОБА_2. Даний будинок її заповіла бабуся ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року згідно заповіту, посвідченого 09.04.1985 року за реєстраційним номером № 14 секретарем Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

Відповідно до ст.ст. 548-549 ЦК України в ред. 1963 року відповідачка як єдина спадкоємиця за заповітом прийняла спадщину на дане будинковолодіння, так  як   фактично вступила в управління і володіння спадковим майном і мала право розпорядитись даним будинком на свій розсуд.

Так як сім’ї позивачки ніде було жити, то відповідачка запропонувала купити в неї будинок за 2280 крб. Позивачка погодилась придбати даний будинок, тоді сторони обговорили всі умови майбутнього договору.

В підтвердження укладення між сторонами договору купівлі-продажу вищевказаного будинку позивачкою була сплачена сума в розмірі 2280 крб. відповідачка написала щодо цього розписку. Позивака повністю розрахувалась з відповідачкою. Після виконання позивачкою зобов’язань покупця даний будинок з господарськими будівлями того ж числа  був переданий позивачці. Щоб вселитись в будинок позивачка зробила в ньому ремонт і з 24.11.1990 року проживає з родиною безвиїздно, з 26.07.1997 року зареєстрована в ньому, що підтверджується довідкою № 1120 від 10.12.2008 року виконкому Пиківської сільської ради Калинівського району вінницької області.

Весь час позивачка користується, розпоряджається даним будинковолодінням, зробила в ньому ремонт, перепланування, провела газ, зробила прибудову, перекривали хлів, оббивали шифером будинок, обробляє присадибну земельну ділянку.

На даний час  відповідачка ще не отримала свідоцтво про право на спадщину на дане будинковолодіння, хоч багато років обіцяє це зробити.. 24.12.1990 року по заяві відповідачки їй було видано свідоцтво про право власності  на даний будинок на ім’я померлої ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому від 27.04.1989 року № 151. що підтверджується довідкою від 13.01.2009 року № 8 КП Вінницьке ООБТІ. Технічний паспорт на даний будинок був виготовлений за рахунок позивачки в жовтні 2008 року. Проте і після цього відповідачка не бажає оформляти спадщину та укладати в нотаріальній конторі договір купівлі-продажу. Тому позивачка звернулась  до суду за захистом своїх прав.

В попередньому  судовому   засіданні  позивачка   підтримує позовні вимоги.

Відповідачка проти позову не заперечує.

         Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, в вересні 1990 року  позивачка купила будинок з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 у ОСОБА_2. Даний будинок її заповіла бабуся ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року згідно заповіту, посвідченого 09.04.1985 року за реєстраційним номером № 14 секретарем Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

Відповідно до ст.ст. 548-549 ЦК України в ред. 1963 року відповідачка як єдина спадкоємиця за заповітом прийняла спадщину на дане будинковолодіння, так  як   фактично вступила в управління і володіння спадковим майном і мала право розпорядитись даним будинком на свій розсуд.

Так як сім’ї позивачки ніде було жити, то відповідачка запропонувала купити в неї будинок за 2280 крб. Позивачка погодилась придбати даний будинок, тоді сторони обговорили всі умови майбутнього договору.

В підтвердження укладення між сторонами договору купівлі-продажу вищевказаного будинку позивачкою була сплачена сума в розмірі 2280 крб. відповідачка написала щодо цього розписку. Позивака повністю розрахувалась з відповідачкою. Після виконання позивачкою зобов’язань покупця даний будинок з господарськими будівлями того ж числа  був переданий позивачці. Щоб вселитись в будинок позивачка зробила в ньому ремонт і з 24.11.1990 року проживає з родиною безвиїздно, з 26.07.1997 року зареєстрована в ньому, що підтверджується довідкою № 1120 від 10.12.2008 року виконкому Пиківської сільської ради Калинівського району вінницької області.

Весь час позивачка користується, розпоряджається даним будинковолодінням, зробила в ньому ремонт, перепланування, провела газ, зробила прибудову, перекривали хлів, оббивали шифером будинок, обробляє присадибну земельну ділянку.

На даний час  відповідачка ще не отримала свідоцтво про право на спадщину на дане будинковолодіння, хоч багато років обіцяє це зробити.. 24.12.1990 року по заяві відповідачки їй було видано свідоцтво про право власності  на даний будинок на ім’я померлої ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому від 27.04.1989 року № 151. що підтверджується довідкою від 13.01.2009 року № 8 КП Вінницьке ООБТІ. Технічний паспорт на даний будинок був виготовлений за рахунок позивачки в жовтні 2008 року. Проте і після цього відповідачка не бажає оформляти спадщину та укладати в нотаріальній конторі договір купівлі-продажу.

Згідно  ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може визнати таку угоду дійсною.

Між сторонами ще  в вересні 1990 року було встановлено всі потрібні для цієї угоди купівлі-продажу умови, які позивачка повністю виконала, про що свідчить оплата нею вартості будинку, передача її ключів, повне розпорядження нею даним об’єктом за угодою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 218, 220, 328, 334, 655, 656    ЦК України, ст.ст.10, 60, 130, 174, 212-215   ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу  укладеним та визнання права власності на будинковолодіння – задоволити.

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1, вартістю 16866 грн., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1 вересня 1990 року дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ.А з господарськими будівлями сарай літ. Б, сарай літ.В, убиральні літ.У., криниця літ.К, хвіртка №1, огорожа №2, що розташований по АДРЕСА_1, який зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Пиківської сільської ради 24.12.1990 року на основі рішення виконкому від 27.04.1989 року № 151.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України

                                                                    СУДДЯ: