Справа № 1-90/2009 року

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 квітня 2009 року                                                                                                м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

                         головуючої – судді Монташевич С.М.

                         з участю секретаря – Шикор Г.В.,

                         прокурора – Чекан Н.М.,

         захисника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Пшеничник Долинського району Івано-Франківської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженої, пенсіонерки, в минулому не судимої , -

за ст. 367 ч. 2 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучи службовою особою,  вчинила службову недбалість, тобто не виконувала свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки .

Злочин підсудна вчинила при наступних обставинах:

ОСОБА_2 з 06.04.1998 року і до 14.06.2004 року відповідно до наказів керівника ВАТ «Живиця» № 36 від 06.04.1998 року та № 49 від 06.06.2002 року працювала головою правління зазначеного підприємства. При цьому являлася службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками та як керівник підприємства являлася розпорядником коштів, мала право першого підпису. У відповідності зі статутом ВАТ «Живиця», затвердженим на зборах акціонерів 24.09.1995 року та зареєстрованого розпорядженням № 91 від 04.04.1994 року Представника Президента України в Долинському районі, ОСОБА_2 як голова правління керувала роботою правління; мала право без доручення здійснювати дії від імені товариства; була уповноважена керувати поточними справами товариства і виконувати рішення Вищого органу товариства; представляла товариство в його відносинах з юридичними особами; вела переговори та укладала угоди від імені товариства.

Голова правління ВАТ «Живиця» ОСОБА_2, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, вчинила службову недбалість, тобто неналежно виконувала свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них. ОСОБА_2 в порушення Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян» від 26.12.1992 року 13-92 та Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, в період з 06.04.1998 року до 01.01.2002 року, неналежно виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, не перераховувала до бюджету прибутковий податок з громадян, а грошові кошти, які надходили в касу та на рахунки підприємства, використовувала на оплату за спожиту підприємством електроенергію, газ, оплату за телефон, на придбання запчастин, паливно-мастильних матеріалів, сировини та інші виробничі потреби, а не в першу чергу на погашення заборгованості по прибутковому податку з громадян, внаслідок чого станом на 01.01.2002 року сума несплаченого прибуткового податку з громадян становила 31151,89 гривню. Цими необережними діями ОСОБА_2 державним інтересам було спричинено шкоду з тяжкими наслідками, яка в двісті п’ятдесят і більше раців перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на загальну суму 31151,89 гривню.

Захисник підсудної ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання, в якому зазначає, що підсудна ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вона своїми необережними діяннями, що виразились у невиконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, вчинила злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 367 КК України.  В становлений законом строк, протягом якого її можна було піддати кримінальному покаранню закінчився, оскільки з дня вчинення нею злочину минули строки передбачені ст. 49 КК України і є в наявності умови такого звільнення, а саме: закінчення зазначених у законі строків; невчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості; неухилення особи від слідства або суду, а тому просив звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 7-1 КПК України у зв'язку з закінченням строку, протягом якого особу можна притягнути до кримінальної відповідальності.

Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні клопотання свого захисника підтримала, просила звільнити її від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу провадженням закрити,

Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, провадження у справі закрити виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до набрання вироком законної сили минуло п’ять років.

 З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 вперше вчинила злочин, який у відповідності до вимог ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Даний злочин вона вчинила в період з 06.04.1998 року до 01.01.2002 року , а отже, з моменту вчинення злочину минуло більше 5 років. Підсудна не заперечує проти закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності, тому її слід звільнити від кримінальної відповідальності, а провадження в справі закрити.

На підставі викладеного, ст. 49 Кримінального кодексу України, керуючись ст. 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , обвинувачену у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, а провадження в даній справі закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Долинського районного суду                                                              С.М. Монташевич