Справа № 2-42/2009

                                                                                                                                   №-533/2008

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                           ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    25 березня 2009 року.                                      Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

                                                    В С Т А Н О В И В:

    Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" (надалі ВАТ) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використаний газ в сумі 615 грн. 75 коп., посилаючись на те, що відповідачка, являючись побутовим споживачем Царичанського управління по експлуатації газового господарства, зобов’язана дотримуватись правил користування природним газом і сплачувати за його витрати згідно діючого тарифу, але цього не робила і на 29 липня 2008 року допустила заборгованість за використаний газ у вказаній сумі.

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачка допустила заборгованість за використаний газ і добровільно заборгованість не сплачує.

    Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги ВАТ "Дніпропетровськгаз" не визнала, посилаючись на те, що за використаний газ вона сплачувала регулярно і заборгованості не має. Звернулася з зустрічним позовом, у якому просить стягнути з ВАТ "Дніпропетровськгаз" матеріальну шкоду в сумі 500 грн. та моральну шкоду в сумі 4 500 грн., винести окрему ухвалу ВАТ "Дніпропетровськгаз" щодо керівництва Царичанського управління по експлуатації газового господарства.

    На обгрунтування позовних вимог зазначила, що у зв’язку з протиправною поведінкою ВАТ і незаконним позовом до суду порушено її права споживача та громадянина держави, чим завдано моральної шкоди, яка полягає в приниженні її честі і гідності, душевних стражданнях. Це призвело до гіпертонічного кризу, який стався у неї, та завдання матеріальної шкоди у вигляді витрат на ліки і пальне для автомобіля. Матеріальну шкоду їй завдано на 500 грн., а моральну шкоду вона оцінює в 4 500 грн.

    В подальшому звернулася з додатковою позовною заявою, в якій збільшила суму матеріальної шкоди до 1000 грн.

    В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги свого зустрічного позову змінила в частині стягнення матеріальної шкоди і просить стягнути  1 200 грн. матеріальної шкоди з розрахунку 900 грн. витрат на пальне до автомобіля у зв’язку з поїздками до суду та 300 грн. витрат на ліки, а також просить стягнути 4 500 грн. моральної шкоди.

    Представник відповідача за зустрічним позовом ВАТ "Дніпропетровськгаз" вимоги зустрічного позову не визнав.

    Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

    Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

    В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, підтримуючи позовні вимоги ВАТ "Дніпропетровськгаз", пояснив, що на день розгляду справи ОСОБА_1 заборгованості за використаний газ перед позивачем не має. З позовом ВАТ звернулося тому, що ОСОБА_1 надала товариству покази газового лічильника, в яких невірно вказала покази, у зв’язку з чим і виникла заборгованість.

    ОСОБА_1 І С. дану обставину заперечує і вказала, що вона покази лічильника товариству не надавала, а лише сплачувала за використаний газ і в квитанціях зазначала покази лічильника. У квитанціях дійсно маються виправлення, які робила вона, але ці виправлення відповідають кількості витраченого газу та сумі сплати і тому ці виправлення не являються підставою для нарахування заборгованості за використаний газ.

    Як вбачається з квитанцій про сплату за використаний газ за січень-травень 2008 року та за червень, липень і серпень 2008 року (а. с. 26) у  них  дійсно маються виправлення в графах показників лічильника, але в першій квитанції вказано, що використано 1000 куб. м. газу і сплачено з розрахунку 0,47 грн. за 1 куб м. 470 грн., а в другій квитанції вказано, що використано 400 куб м. газу і за нього сплачено 188 грн. з розрахунку 0,47 грн. за 1 куб м. З такими розрахунками представник ВАТ погодився.

    З наданого ж позивачем за первісним позовом розрахунку (а. с. 11) вбачається, що за ОСОБА_1  з червня 2008 року мається заборгованість за використаний газ в сумі 615 грн. 75 коп. З цих підстав, як пояснив представник позивача, і було підготовлено позовну заяву, з якою позивач звернувся до суду.

    Оскільки представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні визнав, що боргу у ОСОБА_1 перед позивачем не існує, але позов підтримує, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" до ОСОБА_1 повинні бути залишені без задоволення.

    Вирішуючи зустрічний позов, суд приходить до наступного висновку.

    Перевіркою квитанцій про сплату за використаний газ (а. с. 26) встановлено, що у ВАТ "Дніпропетровськгаз" не було підстав для звернення до суду з позовом, оскільки заборгованості за використаний газ ОСОБА_1 не мала на момент звернення з позовом до суду і не має на сьогоднішній день, про що повідомив у судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом.

    Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 1 200 грн., яка складається з витрат на пальне до автомобіля, яким вона приїздила до суду на виклики по повісткам у зв’язку з розглядом цивільної справи, і ці витрати становлять 900 грн., а також з витрат на ліки в сумі 300 грн.

    Розглядаючи питання про відшкодування витрат на пальне до автомобіля, суд вважає, що в цій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки частиною 2 статті 85 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Жодної з цих вимог ОСОБА_1 перед судом не ставила, а суд відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи лише в межах заявлених позивачем вимог. До того ж ОСОБА_1 не надала жодного доказу того, що вона не мала іншої можливості прибути до суду  ніж власним транспортом, на який вона витратила кошти для придбання пального ( відсутність громадського транспорту, тощо). Суд вважає, що з м. Дніпропетровська ОСОБА_1 мала можливість прибути до смт. Царичанка громадським транспортом і надати суду квитки на цей транспорт, але цього вона не зробила. Тому суд не вбачає підстав для оплати витрат на пальне для власного автотранспорту.

    Далі, позивачка за зустрічним позовом зазначає, що вона у зв’язку з неправомірним зверненням ВАТ до неї з позовом захворіла, у зв’язку з чим звернулася до лікарської амбулаторії і їй було поставлено діагноз: гіпертонічний криз, потребує лікування і на підтвердження цього надала довідку про те, що вона знаходилась на прийомі у медсестри ФАПу (а. с. 67), а також надала чеки на придбання ліків на загальну суму 251 грн. 75 коп.

    Суд вважає, що позивачка не надала доказу того, що саме у зв’язку з позовною заявою вона захворіла, потребувала саме зазначених у чеках ліків і саме в тій кількості, у якій вона ці ліки придбала, хто їй призначав саме ці ліки (Ново-пасит). Довідка про те, що вона звернулася до медсестри ФАПу і медсестра поставила їй зазначений у довідці діагноз: гіпертонічний криз, на думку суду, не може являться доказом того, що саме у зв’язку з неправомірним зверненням ВАТ "Дніпропетровськгаз" до суду з позовом до неї виникла у неї хвороба, а тому і в цій частині позову ОСОБА_1 повинно бути відмовлено, оскільки вирішення цих питань не відноситься до компетенції медсестри ФАПу.

    Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що і в цій частині позову ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки, на думку суду, звернення з позовом до суду не може являтися підставою для стягнення з позивача моральної шкоди  за умови  відмови йому у задоволенні позову. Жодним законодавчим актом таке право на звернення з позовом про відшкодування моральної шкоди за вказаних обставин не передбачено. Окрім того, суд, поважаючи честь і гідність учасників процесу та захищаючи їх права, відмовляє ВАТ "Дніпропетровськгаз"  у позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використаний газ, захистивши порушенні її права.

    Суд не вбачає підстав і для винесення окремої ухвали ВАТ "Дніпропетровськгаз" щодо керівництва Царичанського управління по експлуатації газового господарства, оскільки позивачем у справі являється ВАТ "Дніпропетровськгаз" і саме  Відкритому акціонерному товариству "Дніпропетровськгаз" суд відмовляє у задоволенні позову, а не Царичанському управлінню газового господарства.

    Враховуючи усе вказане вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ВАТ "Дніпропетровськгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використаний газ та в задоволенні зустрічного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди необхідно відмовити.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

                                                     В И Р І Ш И В:

    У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використаний газ та зустрічного позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

    Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через районний суд апеляційної скарги або з подачею протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження рішення з послідуючою подачею протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення апеляційної скарги через районний суд.

    Головуючий                                                             В.І.Ритов.