ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року Справа № 1707/867/2012

Зарічненський районний суд Рівненської області

в особі головуючого судді Корсуна В. Я.

при секретарі судового засідання Савич Ж. В.

за участі прокурора Кругліцького М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зарічне Рівненської області кримінальну справу про обвинувачення за ч. 1 ст. 213 Кримінального кодексу України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Кухче Зарічненського району Рівненської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючої, розлученої, раніше не судимої, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в період часу з червня 2011 року по 26 вересня 2012 року, в порушення вимог ст. 4 Закону України “Про металобрухт”, а саме не будучи зареєстрованою як суб'єкт підприємницької діяльності та не маючи відповідного дозволу (ліцензії) на здійснення операцій з металобрухтом, здійснювала прийом металобрухту по місцю свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

26 вересня 2012 року близько 18 години 20 хвилин під час відпрацювання території сільської ради с. Кухче Зарічненського району Рівненської області, ДІМ Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області було виявлено факт здійснення підсудною ОСОБА_1 прийому металобрухту без відповідної ліцензії Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. Також у неї виявлено та вилучено 25 кг металобрухту.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнала себе винною у скоєнні інкримінованого їй злочину, щиро розкаялася у вчиненому діянні та дала показання, що дійсно вона в період часу з червня 2011 року по 26 вересня 2012 року не була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, не мала відповідного дозволу (ліцензії) Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на здійснення операцій з металобрухтом, однак здійснювала прийом металобрухту, що було виявлено працівниками міліції 26 вересня 2012 року. Пояснила, що вчинила злочин неумисно, так як не знала, що для здійснення операцій з металобрухтом необхідно бути зареєстрованою як підприємець та мати відповідний дозвіл.

Враховуючи те, що підсудна повністю визнала себе винною у скоєнні інкримінованого їй злочину, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду щодо недоцільності дослідження інших обставин їх скоєння не надходило і вони ніким не оспорюються, суд вважає, що дослідження доказів у більшому об’ємі по даній справі не є доцільним.

При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд вважає вірною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 213 КК України як порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, що виразилось у організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту.

Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудної, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При призначенні виду та міри покарання підсудній суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного нею злочину, який є невеликої тяжкості, особу підсудної, яка по місцю проживання характеризується позитивно, вперше притягається до кримінальної відповідальності та щиро розкаялася у вчиненому злочині, що суд згідно ст. 66 КК України визнає пом’якшуючими покарання обставинами.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових злочинів буде призначення покарання у вигляді громадських робіт в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 213 Кримінального кодексу України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 81, 299, 323, 324, 332, 343 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України визнати винною та призначити їй покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишити без змін –підписка про невиїзд.

Речові докази:

- металобрухт вагою 25 кг, який знаходиться в Зарічненському РВ УМВС у Рівненській області передати в доход держави;

- металеві ваги залишити законному володільцю –ОСОБА_1.

Судові витрати прийняти на рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя В. Я. Корсун