Справа № 2 – 967/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2009 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шестака О. І.
при секретарі Демченко І. В., Тріщук К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „МКС” про захист прав споживачів, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
11.09.2008 р. ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь неустойку за кожний день затримки усунення недоліків товару понад установлений строк (14 днів) в розмірі 2967 грн. Відшкодувати йому завдану моральну шкоду в розмірі 3000 грн. Присудити стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн. та витрати на правову допомогу – 1500 грн. Звільнити його від сплати державного мита у зв'язку з тим, що він є інвалідом І групи.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позов та тих підставах, які викладені в ньому.
Представник ТОВ „МКС” – ОСОБА_2, вимоги позову не визнав в повному обсязі. Він пояснив, що позивач звернувся до ТОВ „МКС” для проведення гарантійного ремонту 29.08.2008 р., гарантійний ремонт був проведений 03.09.2008 р., тобто в строки передбачені діючим законодавством. З боку ТОВ „МКС” порушень діючого законодавства не було.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
27.11.2006 р. ОСОБА_1 придбав в магазині ТОВ „МКС” ноутбук ASUS Z99H Cm. 1.6/512/60/14”/DRW/і945/BT/WF серійний номер 6AN0AS003802 вартістю 4300,00 з терміном гарантії 24 місяці, що підтверджується гарантійним талоном та фіскальним чеком про придбання ноутбуку за 4300,00 грн.
У період гарантійного строку в ноутбуці виявився недолік, що привело до необхідності 12.06.2008 р. ОСОБА_1 звернутися до сервісної служби „МКС”. Даний факт підтверджується гарантійним талоном, номер ремонту 439493, в якому зроблений відповідний запис „выд. при приеме заказчику”.
ОСОБА_1 в своєму позові вказує, що причиною звернення до сервісної служби була вимога про безоплатне усунення недоліків товару. Ноутбук сервісною службою був прийнятий для проведення гарантійного ремонту. В сервісній службі йому було запропоновано забрати несправний ноутбук наступного дня, пояснивши, що на цей час необхідна для ремонту деталь відсутня і що йому зателефонують, коли сервісна служба її отримає. Відповідач його не повідомив, що він має про право вимагати надання із обмінного фонду на час ремонту аналогічний товар.
29.08.2008 р. після отриманого повідомлення про надходження необхідної деталі, він передав ноутбук відповідачу. Відремонтований товар йому повернули 03.09.2009 р., даний факт ніхто із учасників не оспорює.
Відповідач ТОВ „МКС” вказує, що 12.06.2008 р. ОСОБА_1 звернувся до СЦ ТОВ „МКС” з проханням провести діагностику техніки, про що було складено квитанцію № 439493. Діагностика була проведена в присутності позивача і 12.06.2008 р. ноутбук повернули власнику.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження слів ОСОБА_1, що він дійсно звернувся 12.06.2008 р. до сервісної служби ТОВ „МКС” про безоплатне усунення недоліків товару, і що ноутбук сервісною службою був прийнятий для проведення гарантійного ремонту.
Відповідно до копії квитанції № 439493 ТОВ „МКС” від 12.06.2008 р., ОСОБА_1 звернувся до СЦ ТОВ „МКС” для проведення діагностики ноутбуку.
Відповідно до копії квитанції № 450261 ТОВ „МКС” від 29.08.2008 р. був прийнятий в ремонт ноутбук від ОСОБА_1
ОСОБА_1, відповідно до посвідчення № 020 – А, є аспірантом факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В. Н. Карабіна. Термін дії посвідчення до 31.10.2007 р. Даних щодо продовження перебування ОСОБА_1 в аспірантурі після 31.10.2007 р. в посвідченні немає.
ОСОБА_1, 1982 р. н., відповідно до довідки Сер. МСЕ – ДНА-01 від 23.11.1998 р., встановлена перша група інвалідності з 22.11.1998 р., з дитинства по зору, безстроково.
Відповідно до ч. 16 Постанови КМУ від 11.04.2002 p. № 506 „Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів”, у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості; відповідного зменшення його купівельної ціни; заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни; розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування заподіяних збитків.
Вимоги споживача, встановлені цим пунктом, пред’являються за вибором споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що виконує його функції, за місцем знаходження споживача у формі письмової заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 р. № 1023-XII у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 р. № 1023-XII при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.
На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів.
За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
У відповідності з ч. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” від 12.04.1996 p. № 5 „... неустойка, передбачена п. 7 ст. 14 Закону „Про захист прав споживачів”, застосовується в разі пред'явлення споживачем протягом гарантійного строку вимог про безоплатне усунення недоліків товару, а на випадки затримки задоволення вимог споживача про вжиття інших заходів захисту дія цієї норми не поширюється ...”
В законі чітко вказано, що обов’язковою умовою виплати неустойки є письмова вимога споживача про надання йому на час ремонту його виробу товар аналогічної марки. ОСОБА_1 не звертався до ТОВ „МКС” з письмовою вимогою про надання йому на час ремонту його виробу товару аналогічної марки, тобто ОСОБА_1 немає права на отримання неустойки.
Підставою для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 вказує, що був порушений звичний ритм та образ його життя. Як людина повністю позбавлена зору він був змушений частіше звертатись за допомогою до інших осіб. В нього виникли труднощі пов'язані з роботою над науковою працею, оскільки він є аспірантом ХНУ ім. В.Н. Каразіна. А також не зміг прийняти участь у науковій конференції. Крім того, поїздки до сервісної служби спричинили йому багато незручностей та нервової напруги. Все це привело його до тривалих душевних (моральних) страждань.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, а також з врахуванням положень Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов’язковому з’ясуванню підлягають такі питання: наявність такої шкоди; протиправність дій особи, яка його завдала; наявність причинного зв’язку між завданою шкодою та протиправними діями; наявність вини особи, яка завдала шкоду.
В своїх поясненням ОСОБА_1 вказує, що він весь цей час користувався технікою. З письмовою заявою до відповідача про надання йому на час ремонту виробу товар аналогічної марки не звертався, доказів того, що він є дійсно аспірантом ХНУ суду не надав, оскільки посвідчення № 020 – А, видане на ім’я ОСОБА_1, де вказано, що він є аспірантом факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, втратило свою чинність 31.10.2007 р., ще до вказаний в позові подій. Також не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 запрошували взяти участь у науковій конференції, а він не зміг у зв’язку з відсутністю у нього ноутбуку.
Якщо ОСОБА_1 не звертався до ТОВ „МКС” із заявою про надання йому на час ремонту його виробу товар аналогічної марки, суд не вбачає протиправних дій ТОВ „МКС” відносно ОСОБА_1, також немає вини ТОВ „МКС” в цьому. 29.08.2008 р. ОСОБА_1 звернувся до ТОВ „МКС” для проведення гарантійного ремонту, а 03.09.2008 р. виріб був йому повернений.
Тому суд вважає, що ці вимоги ОСОБА_1 не довів, і вони не підлягають задоволенню.
Між адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 08.09.2008 р. укладений договір про надання юридичних послуг. За п. 1.1. даного договору адвокат бере на себе зобов’язання надавати клієнту юридичну допомогу, а клієнт зобов’язується її прийняти та сплатити адвокату гонорар. За п. 4.1. за юридичну допомогу, яку надає адвокат, клієнт сплачує останньому гонорар. За домовленістю сторін розмір гонорару становить 1500,00 грн.
Будь-яких квитанцій на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно сплатив адвокату ОСОБА_3 гонорар в розмірі 1500,00 грн. суду не надано, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн. суд вважає не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі Закону України „Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 р. № 1023-XII, Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” від 12.04.1996 p. № 5, Постанови КМУ від 11.04.2002 p. № 506 „Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів”, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57 – 60, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „МКС” про захист прав споживачів, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Головуючий
Справа № 2 – 967/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2009 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шестака О. І.
при секретарі Демченко І. В., Тріщук К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „МКС” про захист прав споживачів, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди,
Керуючись ст. 209 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „МКС” про захист прав споживачів, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Головуючий