КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 742/1938/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Рябота В.І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Шурка О.І., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Прилуцької міської ради, ОСОБА_3, про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 21.04.2015 року №163 та його скасування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.06.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Прилуцької міської ради, співвідповідач ОСОБА_3, про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 163 від 21.04.2015 року та його скасування.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.06.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у позовні вимоги задовольнити.

В засідання з'явились учасники процесу.

Апелянт наполягала на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні судового рішення.

Представники відповідачів, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача та апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові пояснення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2015 року позивач вступила в спадщину за заповітом, після смерті її матері ОСОБА_4, і їй було виділено 7/12 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідними частинами господарсько-побутових будівель та споруд.

10.02.2015 року п. 1.11 рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 50 належній ОСОБА_2 частині житлового будинку було надано поштову адресу АДРЕСА_1, у зв'язку з прийняттям рішень Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.01.2015 року та 22.01.2015 року, які в подальшому були скасовані ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 19.02.2015 року.

21.04.2015 року рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 163 п. 1.11 рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 50 було визнано таким, що втратив чинність.

Вважаючи вказане рішення незаконним, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_4, мати позивачки, та ОСОБА_3, неодноразово зверталися до суду з питанням розподілу спірного будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 14.04.2005 року, яке є чинним, ОСОБА_4 в рахунок 7/12 частин, а ОСОБА_3 в рахунок 1/12 частин були виділені, у спільну часткову власність і спільне використання ( без розмежування їх часток між собою ) певні приміщення у спірному будинку ( а.с. 35-37 ).

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 15.03.2013 року було проведено розподіл спільної часткової власності сторін, і ОСОБА_4, в рахунок належних їй 7/12 частин, а ОСОБА_3 в рахунок належних їй 1/12 частин спільної часткової сумісної власності виділені конкретні окремі приміщення ( а.с. 30-31 ).

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 01.07.2014 року було проведено між сторонами лише розподіл, в рахунок належних ним в спільній частковій сумісній власності часток, господарсько-побутових будівель та споруд ( а.с. 27-28 ).

06.01.2015 року та 22.01.2015 року Прилуцький міськрайонний суд постановив ухвали про роз'яснення рішення суду від 01.07.2014 року якими роз'яснив, що право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 припинено, а виділені їм частки в будинку і господарсько-побутові будівлі та споруди є окремими об'єктами нерухомого майна.

На підставі зазначених роз'яснень 10.02.2015 року виконавчій комітет Прилуцької міської ради прийняв рішення № 50 про надання належній позивачці частині житлового будинку поштової адреси АДРЕСА_1.

Проте, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 19.02.2015 року ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 06.01.2015 року та 22.01.2015 року були скасовані з тих мотивів, що в заявах про роз'яснення рішення позивачка ставила питання, які не були предметом розгляду справи 01.07.2014 року, а тому надавши роз'яснення суд, по суті, змінив зміст судового рішення, що є порушення вимог ст. 221 ЦПК України.

Рішення набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Конституційним Судом України у рішенні від 16.04.2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст.. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1 та ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень.

Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що ухвали Прилуцького міськрайноого суду від 06.01.2015 року та 22.01.2015 року на підставі яких було прийнято рішення від 10.02.2015 року № 50 про надання належній позивачці частині житлового будинку поштової адреси АДРЕСА_1 була скасовано.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного позивачем рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.06.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Прилуцької міської ради, ОСОБА_3, про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 21.04.2015 року №163 та його скасування - залишити без задоволення.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.06.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: О.І. Шурко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 01.09.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Шурко О.І.

Степанюк А.Г.