Номер провадження: 22-ц/785/6026/15

Головуючий у першій інстанції Груца Є. Є.

Доповідач Мартинова К. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мартинової К.П.,

суддів - Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Решетник М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко- Ворсуляк Д.М., Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Ю.А., про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за апеляційними скаргами ОСОБА_2, подану через представника ОСОБА_6, та ОСОБА_3 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане 04 серпня 2014 року ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_7 на будинок АДРЕСА_1.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року позов ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності в порядку спадкування задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_3 04 серпня 2014 року, за реєстровим номером 1-1445.

У задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_8, відмовлено.

В апеляційній скарзіОСОБА_2, через представника ОСОБА_6., просить рішення суду в частині відмови в задоволенні його позову про визнання права власності скасувати та задовольнити його позов про визнання права власності на будинок в порядку спадкування після смерті батька.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на її ім.»я, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову і в цій частині.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 - відхиленню.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_8 суд першої інстанції посилався на не надання доказів прийняття ОСОБА_8 спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_9.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності про спадкування, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні позову та ухваленні нового.

Судом встановлено, сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_9

Після її смерті відкрилася спадщина на майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1, який належав померлій на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 08 квітня 2008 року.

Після смерті ОСОБА_9 її діти ОСОБА_8 та ОСОБА_3 за оформленням спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

Позивач ОСОБА_2 являється онуком померлої ОСОБА_9 та сином ОСОБА_8

Батько позивача ОСОБА_8 був зареєстрований та проживав у будинку АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

ІНФОРМАЦІЯ_4 син померлого ОСОБА_2 звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька в порядку ст. ст. 1261, 1269, 1270 ЦК України.

На день смерті ОСОБА_9 відповідачка ОСОБА_3 не була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1, де проживала її мати.

ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2.

04 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до Біляївської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області 04 серпня 2014 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за реєстровим номером 1-1445 на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім»я ОСОБА_3, доньки померлої.

Державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області 05 вересня 2014 року ОСОБА_2 відмовлено в оформленні спадщини після смерті його батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, в зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок та видано 04.08.2014 року свідоцтво про право на спадкуання на ім"я ОСОБА_3.

Розпорядженням Голови Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області за № 12 від 03 лютого 2015 року анульовано довідку № 2388 від ІНФОРМАЦІЯ_4, видану Великодальницькою сільською радою ОСОБА_3 з приводу її проживання з матір»ю ОСОБА_9 на день смерті, та довідку № 3077 від 18.07.2014 року з приводу проживання ОСОБА_8 на день смерті його матеррі ОСОБА_9 в спірному житловому будинку.

Розпорядженням Голови Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області за № 20/2015 від 07 квітня 2015 року анульовано довідки № 2354, № 2355, № 2356 від ІНФОРМАЦІЯ_4, видані Великодальницькою сільською радою ОСОБА_2 з приводу постійного місця проживання ОСОБА_8 у будинку АДРЕСА_1 по день своєї смерті та на момент смерті його матері ОСОБА_9

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї / ч. 3 ст. 1268 ЦК/.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини / ч. 5 ст. 1268 ЦК України/.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Стаття 1270 ЦК України встановлює шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом чи за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти. Право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права прийняття обов»язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців /спадкова трансмісія/. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

ОСОБА_8 був у встановленому законом порядку зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 на момент смерті своєї матері ОСОБА_9

В установленому законом порядку ОСОБА_8 не був визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням спірного будинку.

Постійне проживання ОСОБА_8 в будинку разом з матір»ю на момент її смерті підтверджено показами свідків, які були допитані як судом першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції.

Встановлене свідчить про те, що ОСОБА_8 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, не оформивши свої спадкові права в установленому законом порядку.

В такому випадку вважається, що спадкоємець набув право на спадщину і після смерті такої особи до видачі свідоцтва про право на спадщину до його спадкоємців переходить не право прийняття спадщини, а сама спадкова маса тобто спадкове майно.

Донька померлої у ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9, відповідачка по справі ОСОБА_3, у будинку АДРЕСА_1 не була зареєстрована та не надала доказів постійного проживання зі своєю матір»ю на момент її смерті. ОСОБА_3 зі своєю сім»єю зареєстрована в АДРЕСА_2

Крім того, у ОСОБА_2 існують перешкоди в отриманні документів на право спадкування в нотаріальному порядку, оскільки нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно на ім»я ОСОБА_3 та наявна письмова відмова нотаріуса у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину після смерті батька.

Оскільки після смерті ОСОБА_9 єдиним спадкоємцем був її син ОСОБА_8, який прийняв спадщину після смерті своєї матері, але не оформив своїх спадкових прав на вищевказане нерухоме майно, існують реальні перешкоди в отриманні позивачем свідоцтва про право на спадщину, то позов про визнання за ним права власності на спадкове майно підлягає задоволенню.

Колегія суддів також приходить до висновку, що рішення суду в частині задоволення позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 04 серпня 2014 року на ім»я ОСОБА_3 постановлено з додержанням вимог закону.

ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів того, що вона на день смерті ОСОБА_9 постійно проживала з нею.

Посилання апеляційної скарги ОСОБА_3 на те, що вона доглядала та опікувалася спадкодавицею ОСОБА_9, не можуть бути підставою для задоволення її апеляційної скарги.

Допитана в суді апеляційної інстанції в якості свідка на стороні відповідачки ОСОБА_10 підтвердила, що ОСОБА_3 доглядала свою матір ОСОБА_9, допомагала їй.

Однак, надання матеріальної допомоги спадкодавцю не дає особі права на спадщину.

Понесення витрат на утримання спадкодавця надає право на отримання компенсації від спадкоємців, котрі отримують спадщину.

Також при видачі 04.08.2014 року ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, в порушення вимог 68 Закону України «Про нотаріат», не було перевірено та встановлено наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва. В день звернення ОСОБА_3 до Біляївської районної державної нотаріальної контори з заявою, тобто 04 серпня 2014 року, їй було видано свідоцтво про право на спадкування. Згідно копії спадкової справи ОСОБА_2 звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_4 і ця заява зареєстрована та була заведена спадкова справа та проведена реєстрація в Спадковому реєстрі. Тобто, оспорюване свідоцтво про право на спадщину було видано на спадкове майно, на яке претендує позивач, як спадщину після смерті свого батька ОСОБА_8

Справа розглянута судом відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану через представника ОСОБА_6, задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко- Ворсуляк Д.М., Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Ю.А., про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині позовних вимог.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8.

В решті рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий К.П. Мартинова

Судді А.І. Дрішлюк

Є.С. Сєвєрова