Справа №2а-21/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Сіренко М.О.
при секретарі Карпенко Ю.М.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради „Про визнання дій неправомірними, стягнення розміру не доплаченої допомоги по догляду за дитиною і допомоги при народженні, моральної шкоди”,
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2008р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо виплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення її трирічного віку за період з 1 листопада 2007 року по 30 вересня 2008 року у розміру меншому, ніж це визначено в ст.. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”; стягнення на її користь різниці за цей період на загальну суму 4189грн.; зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі рівному прожитковому мінімуму для дітей роком до 6 років; стягнення моральної шкоди у розмірі 1500грн. та витрат по сплаті судового збору.
Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що має на утриманні дитину віком до трьох років – Дід юру Міхаіла Володимировича, 6 вересня 2007р. народження, і відповідно до вимог Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” отримувала державну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку, яка нараховувалася Управлінням праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації. Всупереч вимогам ст.. 15 цього Закону, а також ст..8, п.3 ст. 22 Конституції України, відповідач противоправне виплатив їй державну допомогу не в повному обсязі, не приймаючи до уваги розмір прожиткового мінімуму, який був встановлений Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006р. №489-У /зі змінами та доповненнями/, і Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 19.09.2007р. №565-У1 /зі змінами та доповненнями/, для дітей віком до 6 років: з 1 квітня 2007р. – 463грн., з 1 жовтня 2007р. – 470грн., з 1 січня 2008р. – 526грн., з 1 квітня 2008р. – 538грн., з 1 липня 2008р. – 540грн., з 1 жовтня 2008р. – 557 грн. Фактично, згідно наданої відповідачем довідки від 14.10.2008р. №09/3972 їй було виплачено: за листопад 2007р.- 121,37грн., за грудень 2007р. – 144,10грн., а з січня по вересень 2008р. по 144,10 грн. за кожний місяць. Тому, в 2007р. відповідач не доплатив їй 674грн.53коп., а в 2008р. з 1 січня по 30 вересня 3515грн. 10 коп., а всього 4189грн.63коп.
Невиплата їй відповідачем належних соціальних виплат на дитину, обмежило її права, та лишило дитину частини тих благ і добра, котрі можливо було придбати на гарантовані їй кошти, принизило її честь і гідність, як людини, як матері малолітньої дитини. Замість того, щоб у повній мірі забезпечувати свою дитину, вона вимушена рахувати копійки, відстоювати у чергах та добиватися законних виплат. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо неї, поставило її у нерівні умови, підірвало принцип її довіри до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової країни. Причинені моральні страждання вона оцінює в 1500грн.
В квітні 2009р. позивач доповнила свої вимоги і просила визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови в перерахуванні, доплати та сплати одноразової державної допомоги при народженні дитини та стягненні різниці між сумою, яка повинна була бути сплачена в кратності 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, та сплаченою сумою, що складає 1963,80грн.
В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги, пояснив, що є застрахованою особою. В жовтні 2008р. відповідач безпідставно відмовив їй в перерахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, а в січні 2009р. відмовив і в перерахуванні одноразової допомоги при народженні дитини.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, просив розглянути справи у їх відсутності, надав заперечення проти заявлених позовних вимог.
Третя особа – Головне управління державного казначейства України у Донецькій області у судове засідання не з’явилися, просили розглянути справу у їх відсутності.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідив надані в справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_1 є матір’ю дитини Дідюри Міхаіла Володимировича, який народився 6 вересня 2007 року /а.с. 10/ та перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 5 листопада 2008 року/а.с. 25/ . При цьому, вона перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради з 5 листопаду 2007 року як утримувач державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку. /а.с. 11/
Згідно довідки ОСОБА_1 було сплачено за жовтень 2007р. – 0 грн.; за листопад 2007р. – 121,37грн., за грудень 2007р. – січень-вересень 2008р. по 144грн.10коп. помісячно, а всього 1562грн.37коп. /а.с. 12/.
З матеріалів справи вбачається, що 6 жовтня 2008р. позивач звернулася до установи відповідача з проханням здійснити їй виплату державної грошової допомоги на дитину до досягнення ним трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років.
Листом від 14 жовтня 2008р. відповідач повідомив позивача, що Законами України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не передбачено призначення такої допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ст..15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктом 14 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” №489-У від 19.12.2006р. було зупинено на 2007 рік дію ч.1 ст. 15 та пункту 3 розділу УШ „Прикінцеві положення” зазначеного Закону, а також дію статті 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001р. №2240-Ш, якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правління Фонду, але не менш розміру прожиткового мінімуму, встановлено законом.
Позивач є застрахованою особою.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В ньому зазначено, що згідно ст. 22 ч.3, ст.. 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів /їх окремих положень/, лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Згідно з ч.1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерела права.
При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок /виплат/ з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.
Частиною 3 статті 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений з 1 жовтня 2007 року у розмірі 470грн.
В листопаді 2007р. позивач одержала 121,37грн. з 5.11.2007р., тому різниця склала: (470грн./30дн.х26дн.)-121,37=285,96грн. В грудні позивач одержала 144,10 грн., різниця склала: 470-144,10=325,90грн.
Таким чином, за 2007р. не донарахована та не сплачена сума допомоги склала 611грн.86коп.
При цьому, суд вважає, що позивач не пропустила строк, передбачений ст.. 99 КАС України, тому що до суду звернулася 31 жовтня 2008 року.
В 2008 році позивач одержувала допомогу в розмірі 144,10грн. щомісячно.
Позивач є застрахованою особою відповідно до п.2 ст. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001р. №2240, і в 2008 році одержувала допомогу саме в цьому розмірі.
Статтею 43 зазначеного Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В зв’язку з прийняттям Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007р. №107, виключено статтю 43 та у назві Закону слова „народженням та”, тобто період по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є страховим випадком. Але, ці положення визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №1—рп/2008р.
Закон України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, тобто Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, який розповсюджується як на застрахованих, так і не застрахованих осіб.
Доводи позивача про необхідність застосування до правовідносин Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007р. №6рп/2007 є безпідставними, тому що цім рішенням були визнання неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік”.
Застосування положень Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008р. до пункту 25 розділу П Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який визнаний неконституційним за Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, є безпідставним, тому що саме пунктом 23 вказаного Закону, що не визнаний неконституційним, внесені зміни до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми.”
Тому, в задоволенні позову про визнання дій відповідача неправомірними щодо перерахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за 2008р. та стягнення такої суми, необхідно відмовити.
Також, не підлягають задоволенню вимоги про зобов’язання відповідача проводити виплати до досягнення дитиною трирічного віку, у розмірі, рівному прожитковому мінімуму для дітей до 6 років.
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Щодо вимог про доплату одноразової допомоги при народженні дитини, суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.. 12 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини.
Отримавши дану допомогу поетапно на загальну суму 8500 грн., 12 січня 2009р. позивач звернулася до відповідача про доплату вказаної допомоги, на що отримала відмову.
Позивач народила дитину 6 вересня 2007 року.
Дію ст.. 12 зазначеного Закону було зупинено на 2007 рік пунктом 14 статті 71 Закону України від 19.12.2006р. №489-У. що Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007р. №6-рп/2007 визнано неконституційним.
На час дії Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007р. позивач народила дитину, тому її вимоги про доплату допомоги при народженні дитини у сумі 1963,80 грн. підлягають задоволенню. /463х22,6-8500/, а дії відповідача по цім вимогам – є неправомірними.
Вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди” /зі змінами і доповненнями/ роз’яснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної /немайнової/ шкоди розглядаються, зокрема:
- коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень;
- у випадках, передбачених статтями 7,440-1 Цивільного кодексу Української РСР та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди;
- при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону „Про захист прав споживачів” чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної /немайнової/ шкоди.
Виходячи з норм діючого законодавства, на підставі якого були задоволені вимоги позивача, а дії відповідача визнані неправомірними, вони не містять спеціальної норми, яка передбачає відповідальність за заподіяння моральної шкоди при неправомірній відмові в виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягненню трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років і допомоги при народженні дитини.
Керуючись ст..ст.9,10,11,70,71,99, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з листопада по грудень 2007р. у розміру прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років та в недоплаті одноразової допомоги при народженні дитини - неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за листопад-грудень 2007р. в сумі 611,86грн. і недоплачену допомогу при народженні дитини в сумі 1963,80грн.
В решті позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.О. Сіренко