У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Ладики Я.І., Гриновецького Б.М.,
прокурора Грищука В.І.,
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши 15 квітня 2009 року у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 18 грудня 2008 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с. Розтоки, Косівського району, мешканець с. Попельники, Снятинського району, Івано-Франківської області, з вищою освітою, директор ПАП "Вітамир", одружений, раніше не судимий, громадянин України,-
засуджений за ст. 212 ч.1 КК України до позбавлення права обіймати посади наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на один рік.
За ст. ст. 209 ч.1, 364 ч.2 КК України ОСОБА_1 виправдано.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, працюючи директором ПАП "Вітамир" на протязі травня 2005 року - жовтня 2006 року вчинив умисне
ухилення від сплати податків, які входять в систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах в сумі 207183грн. 55коп.
_______________________________________________________________________________Справа №11-123/2009р. Головуючий у І інстанції Обідняк В.Д. Категорія ст. 212 ч.1 КК України Доповідач: Іванів О.Й.
В апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи, виправдання ОСОБА_1 за ст. ст. 209 ч.1, 364 ч.2 КК України вважає незаконним, однак доводів на обґрунтування такої позиції не наводить. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч.2, 209 ч.1, 212 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на три роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в установах усіх форм власності з конфіскацією коштів одержаних злочинним шляхом та конфіскацією майна із застосуванням ст. 75 КК України до основного покарання з іспитовим строком 2 роки;
- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого покликається на незаконність вироку в частині визнання ОСОБА_1 винним за ст. 212 ч.1 КК України, зазначає, що зібраними у справі доказами не підтверджено наявність у засудженого умислу на ухилення від сплати податків. Просить вирок щодо засудження ОСОБА_1 за ст. 212 ч.1 КК України скасувати, а провадження по справі в цій частині закрити на підставі ст. 6 п.2 КПК України.
В засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляцію свого захисника підтримав, заперечив доводи апеляції прокурора, пояснив, що умисно від сплати податків не ухилявся, а їхнє неперерахування до бюджету викликано виробничою необхідністю, оскільки такі кошти були витрачені на придбання паливно-мастильних матеріалів, корму для худоби та інших потреб для роботи ПАП "Вітамир".
Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення прокурора Грищука В.І., який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та просить її задовольнити, доводи апеляції захисника ОСОБА_2 вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 які підтримали доводи апеляції захисника і просять її задовольнити, в задоволенні апеляційних вимог прокурора просять відмовити, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого та правильність кваліфікації його неправомірних дій за ст. 212 ч.1 КК України ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, яким дана правильна юридична оцінка в їх сукупності.
Так, актом №1794/23/32636395 від 31.10.2006 року Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області за результатами виїзної планової перевірки приватного агропромислового підприємства "Вітамир" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.08.2006 року встановлено, що за вказаний період нараховано податку з доходів фізичних осіб в розмірі 227227 грн. 85 коп. До бюджету перераховано 20044 грн. 30 коп., кредитовий залишок по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.09.2006 року складав 207183 грн. 55 коп. (а.с. 24-38 т.1).
Вказані обставини підтверджуються і довідкою №38 від 18.10.2006 року ДПІ в Снятинському районі про результати планової виїзної перевірки ПАП "Вітамир" (а.с. 39-42 т.1) та розрахунком повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб по ПАП "Вітамир" (а.с. 43 т.1).
За даними довідок про рух коштів на рахунках в банку загальний обіг коштів ПАП "Вітамир" за період ІІ-ІV кварталів 2005 року складав 1711165, 09 грн. (а.с. 52 т.1), за період І- ІV кварталів 2006 року - 4486731,09 грн. (а.с. 53 т.1).
Відповідно до довідок про рух коштів 301 "Каса" по ПАП "Вітамир" за ІІ- ІV квартали 2005 року рух коштів по касі підприємства складав 1282250,94 грн. (а.с. 54 т.1), за І- ІV квартали 2006 року - 1383727,53 грн. (а.с. 55 т.1).
З показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що за період з травня 2005 року по листопад 2006 року на підприємстві виникла заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 207183,55 грн., який фактично був утриманий із заробітної плати, однак не перерахований у місцевий бюджет в зв'язку з недостатністю вільних обігових коштів на рахунках ПАП "Вітамир". У 2005-2006 роках оборот по рахунках підприємства складав відповідно 1711615 грн. та 4486731 грн. обігових коштів, які по вказівці засудженого ОСОБА_1 були спрямовані на фінансово-господарську діяльність ПАП "Вітамир".
Сам засуджений ОСОБА_1 підтвердив в суді ту обставину, що вказані кошти були спрямовані на придбання пального, корму для худоби, зерна та інших необхідних матеріальних цінностей в інтересах ПАП "Вітамир".
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1, як службова особа, яка зобов'язана сплачувати податки, умисно ухилився від їх сплати, що призвело до ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах в сумі 207183,55 грн., обдумано спрямувавши вказані кошти на господарську діяльність ПАП "Вітамир".
Тому доводи апеляції захисника ОСОБА_2 про відсутність у засудженого умислу на ухилення від сплати податків та необхідність скасування вироку щодо ОСОБА_1 за ст. 212 ч.1 КК України і закриття в цій частині провадження по справі є необґрунтованими.
Не ґрунтуються на зібраних доказах і доводи апеляції прокурора про безпідставність виправдання судом ОСОБА_1 за ст. ст. 209 ч.1, 364 ч.2 КК України.
Виправдовуючи засудженого за ст. 209 ч.1 КК України, диспозиція якої вимагає, щоб кошти були одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів, суд правильно зазначив, що діяння, передбачене ст. 212 ч.1 КК України, яке вчинене ОСОБА_1, не є предикатним злочином для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Про те, що діяння, передбачене ст. 212 КК України, не може визнаватись небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вказано і у примітці до ст. 209 КК України.
Оскільки ухилення від сплати податків було вчинено ОСОБА_1 протягом 2005-2006 років, то суд першої інстанції підставно виправдав його за ст. 364 ч.2 КК України, так як кваліфікація дій винної особи за даною статтею повинна застосовуватись при умисному неперерахуванні до бюджету до 1 січня 2004 року службовою особою підприємства, установи, організації - джерела виплати доходу - сум прибуткового податку з громадян, справляння якого передбачалося Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян".
Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, пом'якшуючі покарання обставини та дані про його особу.
З огляду на зазначені обставини суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню ним нових злочинів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить апеляційних підстав для скасування вироку та постановлення нового вироку, про що йдеться в апеляції прокурора.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коломийського міськрайонного суду від 18 грудня 2008 року відносно засудженого ОСОБА_1, - без зміни.
Головуюча О.Й.Іванів
Судді: Я.І. Ладика
Б.М.Гриновецький
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Й.Іванів