Справа № 760/6677/14-п

Провадження по справі № 3/760/2305/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.04.2014 року суддя Солом’янського районного суду м. Києва Сенін В.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з ВДАІ Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код в матеріалах справи відсутній)

          - за ст. 130 ч. 3 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2014 року о 02.40 год. ОСОБА_1, будучи особою, які двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Вузівська,14, м. Києві явними ознаками алкогольного сп’яніння, (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому порядку у присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 на виклик судді не з'явився. Про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення йому неодноразово у встановленому законом порядку надсилалися повістки.

Ніяких документів, щоб підтверджували поважність причин неявки, судді не надано.

Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно ст. 38 КУпАП стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Суддя вважає, що перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст.ст. 38 та 277 КУпАП, а тому, відповідно до ст. 268 КУпАП дана справа була розглянута за відсутності ОСОБА_1

Виходячи із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 757116 від 27.01.2014, ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 по вул.. Вузівська,14, м. Києві з явними ознаками алкогольного сп’яніння, (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від обстеження на стан сп’яніння у присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.

З матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 24.10.2013 року постановою Солом’янського районного суду піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3060 грн.

Крім того, ОСОБА_1 28.11.2013 року постановою Солом’янського районного суду піддавався адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 24 місяці.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за правопорушення, передбачені ч.1 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає правильною кваліфікацію адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а вину ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведеною.

Відповідно до абз.3 п. 28 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 р., позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Разом з тим, суддею встановлено, що транспортний засіб «БМВ Х5 д.н.з. НОМЕР_2, за кермом якого перебував ОСОБА_1, належить не йому, а ОСОБА_2

Відповідно до абз.4 п. 28 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", оплатне вилучення транспортного засобу може бути допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про неможливість оплатного вилучення транспортного засобу «БМВ Х5 д.н.з. НОМЕР_2, оскільки правопорушник не є власником даного транспортного засобу.

Виходячи із вищезазначеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 251,252, 268, 276, 279, 280 та на підставі ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення без застосування до нього основного та додаткового адміністративного стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 36,54 грн.,

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред’явлення до виконання 3(три) місяці.

Суддя: В.Ю. Сенін