№ 2-1657/09

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 травня 2009 року.                        Костянтинівський міськрайонний суд  Донецької області у складі:

головуючого судді                           Міросєді А.І.,

при секретарі                                         Ульянцевій С.А.,

з участю:

представника позивача                               ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (в особі Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа») до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4«про стягнення  заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання», -

в с т а н о в и в :

02 березня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення суми заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в ідповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_4 мешкають за адресою: АДРЕСА_1, є абонентами ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в м. Костянтинівка та користуються послугами з опалення та теплопостачання. Між позивачем і відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Однак, відповідачі не в повному обсязі оплачують вартість спожитих послуг, що порушує право позивача на отримання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк. Таким чином у відповідачів виникло зобов'язання сплатити гроші за спожиті послуги, а у позивача - право вимагати від відвідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг. З січня 1997 року по лютий 2009 року сума заборгованості за особовим рахунком відповідачів склала 6202,64 грн. Оскільки строк позовної давності за вимогою про сплату заборгованості у розмірі 6202,64 грн. не пройшов, то ця сума підлягає стягненню в повному обсязі. Між позивачем і відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку № 16032, оскільки позивач фактично надавав відповідачам послуги, а відповідачі використовували дані послуги для задоволення власних потреб та не відмовлялись від них. Багатоквартирний будинок, де мешкають відповідачі, приєднаний до централізованої мережі теплопостачання. Протягом зазначеного вище періоду скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг позивачем від відповідачів не надходило. Відповідачі несвоєчасно оплачують спожиті комунальні послуги, оскільки згідно ч.1 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення...» № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Крім того, відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Таким чином, між позивачем та відповідачами виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки позивач надає житлового-комунальні послуги, а відповідачі ними користуються. Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Отже, відповідачі зобов'язані сплатити гроші за спожиту послугу, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Індекс інфляції обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики. Позивач для розрахунку ціни позову використовує індекси споживчих цін (індекси інфляції), надані Департаментом статистики цін Державного комітету статистики України у вигляді офіційної довідки. Сума основного боргу відповідачів становить 6202,64 грн., втрати від інфляційних процесів склали 2100,90 грн., 3% річних - 295,56 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 8599,10 грн. Відповідачі сплачували суми коштів періодично, що свідчить про визнання ними свого обов'язку по сплаті послуг теплопостачання та опалення. Згідно ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Пункт 3 ст. 264 ЦК України містить порядок обчислення позовної давності у випадку переривання: після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Таким чином, строк позовної давності переривається частковими періодичними виплатами відповідачів. Крім того, згідно ст. 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», та Закону України «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року», заборгованість за житлово-комунальні послуги наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася 01 грудня 2006 року перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Реструктуризації підлягає заборгованість в повному обсязі. Відповідачі наданою можливістю укласти договір про реструктуризацію заборгованості не скористались. Тому вищевказана заборгованість згідно ст. 4 цього Закону підлягає стягненню за рішенням суду. Таким чином, заборгованість за житлово-комунальні послуги, що виникла станом на 01 грудня 2006 року підпадає під дію ч. 2 ст. 268 Цивільного кодексу України, і на таку заборгованість позовна давність не поширюється. Отже, строк позовної давності за вимогою про сплату заборгованості в розмірі 8599,10 грн. не пройшов і ця сума підлягає стягненню в повному обсязі. Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» №7-93 від 21.01.1993 року, що має силу закону до набрання чинності закону, який регулює порядок сплати і розміру судового збору, місцеві Ради мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів. Ґрунтуючись вказаними нормами, Костянтинівська міська рада звільнила ВО «Костянтинівкатепломережу» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» від сплати судового збору при поданні позовної заяви до місцевого суду. Просив стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4    6202,64 грн. основного боргу, 2100,90 грн. втрат від інфляційних процесів, 295,56 грн. річних, а всього 8599,10 грн. боргу на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Костянтинівкатепломережа». Судові витрати покласти на відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов, посилаючись на викладені в останньому обставини.

Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4.  у судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином у порядку ст.ст. 74, 76 ЦПК України. У зв'язку з чим, зі згоди представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачі мешкають у квартирі АДРЕСА_1 та мають склад сім'ї із трьох осіб (а.с. 5), що не заперечувалося представником позивача.

Згідно  ст.  20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 68, 67 ЖК України та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою KM України № 630 від 21 липня 2005 року, на відповідачів покладено зобов'язання своєчасно оплачувати надані комунальні послуги.

Позивач надає відповідачам по справі послуги теплопостачання, площа житла, яка отоплюється становить 48,50 кв.м, згідно особового рахунку № 16032 на ім'я відповідача ОСОБА_2. (а.с. 10), за що відповідачі зобов'язані своєчасно вносити плату згідно встановлених тарифів.

 Внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх зобов'язань по внесенню плати за спожиту теплову енергію за період часу з січня 1997 року по лютий 2009 року включно, утворилася заборгованість у загальному розмірі 6202 грн. 65 коп., що вбачається з довідки про нарахування та сплату послуг теплопостачання  за особовим рахунком № 16032 (а.с. 45-47).

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню: на користь позивача з відповідачів необхідно стягнути солідарно заборгованість за надані послуги теплопостачання в межах наданих доказів та з часу набрання чинності Цивільним кодексом України (2003 року) за період часу з січня 2004 року по лютий 2009 року включно у  розмірі 4394,85 грн.

У частині стягнення з відповідачів заборгованості за період з січня 1997 року по грудень 2003 року включно, в задоволенні позову слід відмовити. Суд не приймає твердження позивача щодо можливості застосування положень ч. 1 ст. 264 ЦК України відносно переривання строку позовної давності вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачем не надано суду доказів наявності боргу, встановленого рішенням суду або визнаного відповідачами у відповідному документі. Часткова сплата відповідачами у цей період сум на рахунок позивача є тільки поточними платежами, які не можуть прийматися як визнання ними боргу перед позивачем. Крім того, позивач зазначає у позові, що відповідачі не уклали договори реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги, тобто письмове визнання відповідачами боргу у виді договору реструктуризації також відсутнє. Посилання позивача на ч. 2 ст. 268 ЦК України є безпідставним, тому що Законами України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», та «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 01 грудня 2006 року», вимоги щодо погашення заборгованості з теплопостачання не віднесені до таких вимог, на які не поширюється позовна давність, а також зважаючи на те, що ця норма Цивільного кодексу набула чинності тільки з 01 січня 2004 року.

Крім того, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів встановленого індексу інфляції та процентів річних за період з 01 січня 2004 року. За змістом ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач як на підставу виникнення в нього права на стягнення з відповідачів вищевказаних платежів, грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну, визначену суму коштів. Як вже було зазначено вище, письмових доказів (договору, акту звірки розрахунків тощо) наявності грошового боргу відповідачів перед позивачем суду не надано.

В силу ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідачів: на користь позивача у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. (а.с. 1); на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., оскільки позивач рішенням Костянтинівської міської ради від 29.01.2009 року № 5/37-854 звільнений від сплати судового збору при подачі позовних заяв до суду (а.с. 22).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, ст.ст. 360 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, -

в и р і ш и в :

 Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (в особі Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа») до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4«про стягнення  заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (в особі Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа») заборгованість за надані послуги теплопостачання за період часу з січня 2004 року по лютий 2009 року включно у розмірі 4394 (чотири тисячі триста дев'яносто чотири) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4по 10 (десять) грн. з кожного на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (в особі Виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа») у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4по 17 (сімнадцять) грн. з кожного на користь держави судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити відповідачам рекомендованим листом і роз'яснити останнім, що вони мають можливість подати до суду заяву про перегляд заочного судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду. Заява, надана до суду про перегляд заочного рішення суду, може бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.                                               

                                                   Суддя