7/2-1570/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вишгородської міської ради, голови Вишгородської міської ради та Газети Вишгородської міської ради „Вишгород” про зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
позивачка звернулася до суду за даним позовом, посилаючись на неточність запису в трудовій книжці, який в частині її звільнення з посади головного редактора газети Вишгородської міської ради „Вишгород” вимогам законодавства у повній мірі не відповідає, а тому просить зобов’язати відповідачів внести відповідні зміни у трудову книжку та розпорядження, яке стало підставою для припинення трудових відносин, а також зобов’язати видати їй довідку про засновника згаданої газети та провести розрахунок при звільнені.
В судовому засіданні позивачка просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав й визначила зазначені межі судового розгляду, уточнивши висунуті позовні вимоги.
Представник відповідачів проти позову заперечував.
Заслухавши сторони і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 - позивачка по справі, з 22 червня по 22 грудня 2005 року обіймала посаду головного редактора газети Вишгородської міської ради „Вишгород”, згідно трудової угоди від 22 червня 2005 року укладеної між сторонами на зазначений строк.
Відповідно до ст. 36 КЗпП України, трудові відносини припиняються після закінчення строку, на який було укладено трудову угоду, якщо одна із сторін поставила вимогу про їх припинення.
Розпорядженням голови Вишгородської міської ради № 110 від 21 грудня 2005 року виконання обов’язків головного редактора згаданої газети з 23 грудня 2005 року покладено на ОСОБА_4
Таким чином з 22 грудня 2005 року, після закінчення строку дії трудового угоди, ОСОБА_3 перестала обіймати займану посаду й виконувати обов’язки головного редактора газети „Вишгород” за вимогою роботодавця, а отже трудові відносини між нею та Вишгородською міською радою припинилися відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України.
Згідно вимог ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, до якої заносяться відомості про роботу в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Нормативним документом який регламентує порядок заповнення трудових книжок є спільний наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 „Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” (далі Інструкція).
При цьому власник або уповноважений ним орган відповідно до ст. 47 КЗпП України зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку.
Разом з тим, згідно п. 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
До того ж згідно п. 2.4 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення або звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження) але не пізніше тижневого строку, а вразі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У той же час, у зв’язку з припиненням згаданого трудового договору розпорядження про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади не видавалося, а до її трудової книжки всі необхідні записи не внесено.
Зазначене стосується посилання на відповідну статтю, пункт закону та розпорядження, що стали підставою до звільнення ОСОБА_3.
Таким чином, запис № 3 від 22 грудня 2005 року в трудовій книжці позивачки вимогам закону не відповідає, є неточним і підлягає виправленню із зазначенням нового формулювання відповідно до правил п.п. 2.6 - 2.10 Інструкції, разом із зобов’язанням роботодавця внести зміни до розпорядження, яке стало підставою до звільнення ОСОБА_3, та які мають відповідати вимогам законодавства про працю.
За таких обставин судом виявлено порушене право позивачки, яке підлягає захистові, а пред’явлений позов у цій частині – задоволенню.
Що стосується решти позовних вимог, то вони задоволенню не підлягають, виходячи з такого.
Так, посилаючись на необхідність проведення розрахунку при звільненні згідно ст. 116 КЗпП України, позивачка про розмір сум, що їй не виплачені не стверджувала й доказів цьому не подавала.
Разом з тим, відомості довідки від 10 грудня 2007 року № 104 про нараховану та виплачену їй заробітну плату не заперечувала, дані про не виплату їй певних сум не повідомляла.
Тому підстав вважати, що в цій частині права позивачки були порушенні, у суду не має, й необхідності їх захисту суд не вбачає.
Засновником газети „Вишгород” згідно п. 1.1 Статут є Вишгородська міська рада й довідка про це від 23 червня 2008 року № 276 долучена до матеріалів справи, копія якої надана позивачці в судовому засіданні, а тому підстав до зобов’язання видачі цієї довідки позивачці при вирішенні цієї справи суд також не вбачає.
Таким чином, проявлений позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити частково.
Зобов’язати голову Вишгородської міської ради внести зміни у розпорядження № 110 від 21 грудня 2005 року „Про виконання обов’язків головного редактора газети „Вишгород” у якому зазначити, що ОСОБА_3 звільнено з посади головного редактора газети „Вишгород” з 22 грудня 2005 року в зв’язку із закінченням строку дії трудового договору відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України.
Зобов’язати Вишгородську міську раду уточнити записи в трудовій книжці ОСОБА_3 стосовно її звільнення з посади головного редактора газети Вишгородської міської ради „Вишгород” з 22 грудня 2005 року в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства, разом з посиланням на відповідну статтю, пункт закону та розпорядження, які стали підставою до звільнення, що повинні точно відповідати оригіналу тексту відповідного розпорядження.
В задоволенні решти позовних вимог у частині зобов’язання відповідачів до видачі довідки про засновника газети Вишгородської міської ради „Вишгород” та проведення розрахунку при звільненні відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
РІШЕННЯ копія
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Вишгородського районного округу Київської області – ОСОБА_7 про зобов’язання вчинити нотаріальну дію,
встановив:
ОСОБА_6 звернулася до суду з даним позовом у якому оскаржує відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо договору купівлі продажу жилого будинку, оскільки вважає, що перешкоди цьому правочину відсутні.
Зважаючи, що для складання повного рішення може бути витрачений значний час, на підставі ч. 3 ст. 209 ЦПК України, суд вважає необхідним проголосити його вступну і резолютивну частину, а повний обсяг скласти протягом 5 днів.
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
в задоволені позову ОСОБА_6 відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
з оригіналом звірена
Суддя