7/2-1472/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 вересня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ЗАТ „Українська транспортна страхова компанія” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що транспортним засобом, володільцем якого є відповідач, унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, йому заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження та автомобілю завдано шкоди, а тому на її відшкодування та відшкодування моральної шкоди він просить стягнути з відповідача 21 442 грн. 85 коп. та 500 000 грн. відповідно, тобто суму заподіяних реальних збитків, які в цій частині на його користь страховою компанією не відшкодовано.
У судовому засіданні позивач та його представник просили про задоволення позову з викладених у ньому підстав. До матеріальної шкоди включали витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 грн.
Представники відповідача позов визнали частково на суму 12 287 грн. 18 коп. - розмір стягнення на відшкодування матеріальної шкоди, що включає лише витрати, здійснені позивачем на підставі розрахункових документів.
У відшкодуванні моральної шкоди просили відмовити.
Представник третьої особи просив розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши сторони і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 13 серпня 2007 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивачеві заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості разом із пошкодженням його автомобіля – „Деу-Сенс” д.н.з. НОМЕР_1.
Відповідач на той час керував належним йому автомобілем НОМЕР_2. Про такі обставини йдеться у вироку Оболонського районного суду м. Києва від 5 лютого 2008 року, яким відповідача засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України.
У вироку йдеться і про те, що внаслідок зазначеної пригоди позивачеві заподіяно закриту травму лівого променевозап’ясткового суглобу; перелом дистального епіметафізу лівої променевої кістки, підвивих лівої ліктьової кістки; по одній рані на верхніх повіках обох очей; рану правого колінного суглобу; садна лобної ділянки.
Оглядом автомобіля позивача виявлено цілий ряд пошкоджень, які зафіксовано в протоколах експерта оцінювача від 27 серпня 2007 року та від 12 лютого 2008 року.
Відповідно до страхових актів від 12 березня 2008 року, позивачеві на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та шкоди заподіяної здоров’ю, згідно умов договору страхування від 16 грудня 2006 року, страховиком виплачено 24 990 грн. та 272 грн. відповідно.
Разом з тим, згідно звіту № 1375/2 від 12 лютого 2008 року про оцінку пошкодженого автомобіля НОМЕР_3, останній пошкоджено на суму 33 149 грн. 26 коп.
Крім того, з поданих позивачем медичних документів убачається, що останній унаслідок ДТП був госпіталізований і проходив лікування в Київській обласній клінічній лікарні з 3 по 15 жовтня 2007 року та Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги з 13 по 28 серпня 2007 року, витрати на яке склали 1 670 грн. 64 коп.
Згідно медичних висновків позивачеві рекомендовано зробити наступні процедури: рентгенографію лівого променевозап’ясткового суглобу, МРТ правого колінного суглобу, видалення металофіксаторів, а також пластику рубців обличчя.
Таким чином, позивач для відновлення ушкодженого здоров’я мусить зробити додаткові витрати, розмір яких згідно поданих ним доказів становить 9 009 грн. 95 коп.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, право вибору способу відшкодування належить потерпілому.
Оскільки заподіяні позивачеві реальні збитки, страховими виплатами не покриваються, різниця їх вартості підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі для відновлення порушених прав позивача, відповідно до ст. 22 ЦК України.
Виплачену суму відшкодування страховиком визначено відповідно до цих умов, а ті принципам врегульованим у ст. 22 ЦК України не відповідають і в повній мірі заподіяних позивачеві реальних збитків не охоплюють.
У той час як страховик відшкодовує збитки лише за умовами договору, відповідач, як заподіювач шкоди, зобов’язаний відшкодувати збитки в повному обсязі, до яких входять у тому числі й витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода заподіяна транспортним засобом, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє ним. Цією особою в даній справі є відповідач.
Вирішуючи цю справу, суд застосовує вимоги ст. 1194 ЦК України згідно яких відповідач, який застрахував свою цивільну відповідальність (Страховий поліс від 16 грудня 2006 року), в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої ним шкоди, мусить сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), підстави для чого виявлено в цій справі.
З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, яке підлягає захистові.
Вирішуючи питання про розмір стягнення на відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з наданих розрахунків і змісту позовних вимог, а також наведеного вище, в зв’язку з чим, стягненню підлягає сума в розмірі 18 942 грн. 85 коп., яка складається з 8 534 грн. 26 коп. – сума реальних збитків заподіяних транспортному засобу, за виключенням суми страхового відшкодування (33 149 грн. 26 коп. +(375 грн. витрати на складання звіту оцінки) - 24 990 грн.) та з 10 408 грн. 59 коп. – сума реальних збитків заподіяних здоров’ю позивача, за виключенням суми страхового відшкодування (1 670 грн. 64 коп. + 9 009 грн. 95 коп.) – 272 грн.
Що стосується розміру моральної шкоди, то в цьому випадку слід зважити на підстави і обставини, що обґрунтовані позивачем у судовому засіданні, зокрема, з огляду на перенесені ним страждання у зв’язку з пошкодженням автомобіля та ушкодженням здоров’я, його характер і ступінь негативних наслідків, вимушених змін у життєвих планах, а також їх тривалість, на підставі чого суд визнає доведеним розмір відшкодування частково від заявленої суми.
Крім того, суду представлено документальне підтвердження понесених позивачем судових витрат, які слід стягнути з відповідача.
На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 18 942 грн. 85 коп. та моральної шкоди 7 000 грн., а також судові витрати, що складаються з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та оплати правової допомоги в розмірі 2 500 грн., а всього 28 472 грн. 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 259 грн. 43 коп.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
РІШЕННЯ копія
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
з оригіналом звірена
Суддя