7/2-1471/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    18 серпня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого – судді ОСОБА_1,

при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ „Кун-Україна” про поновлення на роботі,

встановив:

    позивачка 26 березня 2008 року звернулася до суду за даним позовом, посилаючись на те, що її переведено з посади головного бухгалтера на посаду бухгалтера ТОВ „Кун-Україна” без законної підстави передбаченої ст. 33 КЗпП України, в зв’язку з чим порушує питання про поновлення на роботі на попередній посаді та про скасування даного запису в трудовій книжці.

    В судове засідання позивачка не прибула, позов підтримала й просила розглянути справу за її відсутності.

    Представник відповідача проти позову заперечив.

    Заслухавши представника відповідача і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

    Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 – позивачка по справі, з 4 грудня 2006 року обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ „Кун-Україна”, згідно трудового договору від 15 листопада 2006 року.

    29 лютого 2008 року наказом генерального директора ТОВ „Кун-Україна” № 26 у зв’язку з погіршеннями роботи бухгалтерії, ОСОБА_3 в порядку переміщення з 6 березня 2008 року призначено на посаду бухгалтера підприємства зі збереженням істотних умов праці.

    Позивачка не погоджуючись із даним наказом, в своєму позові стверджує, що такий вимогам статей 32 і 33 КЗпП України не відповідає, оскільки її фактично переведено на іншу роботу, а вона згоди на це не давала.

    З даним наказом позивачка ознайомлена 24 березня 2008 року й у той же день подала заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 7 квітня 2008 року відповідно до ст. 38 КЗпП України.

    На цій підставі 7 квітня 2008 року наказом генерального директора № 3К ОСОБА_3 звільнено з займаної посади бухгалтера.

    Разом з тим, висуваючи вимогу про поновлення на посаді головного бухгалтера, позивачка згадані обставини не зазначила й при подачі позову їх не врахувала.

    Суд зазначає, що питання поновлення працівника на попередній посаді в зв’язку з його переведенням на іншу роботу на тому ж підприємстві, відповідно до ст. 32 КЗпП України може бути вирішено лише в разі продовження трудових відносин між сторонами.

    Трудові відносини між сторонами припинилися за бажанням позивачки, що ґрунтується на вимогах ст. 38 КЗпП України.

    Звільняючись за власним бажанням з посади бухгалтера, позивачка тим самим погодилася з правовими наслідками, що настали, зокрема з тим, що вона обіймає дану посаду згідно спірного наказу.

    Разом з тим висунуті позовні вимоги нерозривно пов'язані з продовженням трудових відносин між сторонами, хоча ті на підставі за ст. 38 КЗпП України вже не існують.

    За таких обставин суд не вправі вирішити питання про захист прав позивачки стосовно правовідносин, які припинено згідно вимог закону, а тому підстав до задоволення позову не вбачає.

    Керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

    в задоволенні позову відмовити.

    Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя

                      РІШЕННЯ                 копія

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    28 листопада 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого – судді ОСОБА_1,

при секретарі ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Вишгородського районного округу Київської області – ОСОБА_6 про зобов’язання вчинити нотаріальну дію,

встановив:

    ОСОБА_5 звернулася до суду з даним позовом у якому оскаржує відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо договору купівлі продажу жилого будинку, оскільки вважає, що перешкоди цьому правочину відсутні.

      Зважаючи, що для складання повного рішення може бути витрачений значний час, на підставі ч. 3 ст. 209 ЦПК України, суд вважає необхідним проголосити його вступну і резолютивну частину, а повний обсяг скласти протягом 5 днів.

    Керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

    в задоволені позову ОСОБА_5 відмовити.

    Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

з оригіналом звірена

Суддя