7/2-1420/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Вишгородської міської ради Київської області, треті особи - Вишгородське бюро технічної інвентаризації, Вишгородська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття спадщини на 1/4 частину надвірних будівель домоволодіння за законом після смерті 10 липня 2006 року їх батька – ОСОБА_5, а тому в зв’язку з відмовою реєстратора у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, просять визнати права власності на спадщину.
У судовому засіданні позивачі просили про задоволення позову з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача проти позову не заперечував і просив розглянути справу в його відсутність.
Треті особи просили про розгляд справи за їх відсутності.
Про обставини, які стверджували позивачі, йдеться в представлених суду доказах.
Як убачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_5, 10 липня 2006 року відкрилася спадщина за законом на ? частину надвірних будівель буд. № 1 по вул. Ватутіна в м. Вишгороді.
Зазначений житловий будинок 20 червня 1986 року унаслідок пожежі знищено.
На земельній ділянці домоволодіння залишилися сарай – „Е” , убиральня „Ж”, сарай „К”, сарай „Н”, огорожа № 1-2, що вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи № 130.
Належність ? частини цього майна померлому стверджується свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщину входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Позивачі є дітьми померлого і спадкоємицями першої черги за законом, які в передбачений законом строк прийняли спадщину, що вбачається з матеріалів спадкової справи.
Таким чином, частина зазначених господарсько-побутових будівель з урахуванням приписів ст. 381 ЦК України може бути успадкована позивачами.
Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що житловий будинок спадкодавця знищено і рішенням реєстратора від 23 жовтня 2007 року у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно відмовлено, а тому це перешкоджає видачі свідоцтва про право на спадщину, із якими закон пов’язує здійснення права спадкування.
Разом з тим обставини, що визначаються згаданими документами, встановлено в судовому засіданні, а тому прийнята позивачами спадщина, за правилами ст. 1268 ЦК України, вважається належною спадкоємцям з часу її відкриття і з цих підстав за ними слід визнати право власності на успадковане майно. Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними і, виходячи з кола спадкоємців, що успадкували згадане майно, частка у ньому кожного з них складає 1/8 від 1/4.
З цих підстав позов Антонюк щодо спадкового майна підлягає задоволенню у вказаній частині.
З огляду на зазначене пред’явлені позови є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 право власності в рівних частках, по 1/4 на кожного, на надвірні споруди будинку № 1 по вул. Ватутіна у м. Вишгороді Київської області.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
РІШЕННЯ копія
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
з оригіналом звірена
Суддя