№ 2-а-191/09

 П О С Т А Н О В А

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      15 квітня 2009 року     Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                   Дзюба Н.О.

при секретарі                         Мумчан Г.П.

      за участю

позивача                       ОСОБА_1

представника відповідача               ОСОБА_2

      розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання неправомірною відмови в перерахуванні щомісячних виплат на дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та стягнення недоотриманих сум за 2005-2008 рр., -

 В С Т А Н О В И В:

12 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про стягнення недоотриманої щомісячної виплати на дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи за період часу 2005-2008 роки. Він обґрунтовував свої вимоги тим, що є  учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та інвалідом третьої групи. 25 червня 1991  року у нього народилась дочка ОСОБА_4, а 13 лютого 1993 року у нього народилася дочка ОСОБА_5, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Частиною 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачені щомісячні виплати на таких дітей в розмірі 50% мінімальної заробітної плати а кожну дитину.

Щомісячні виплати на дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, відповідач робив  за постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року в сумі по 3 грн. 30 коп. на місяць на кожну дитину до 24.04.2007 року та по 16 грн. 50 коп. на місяць на кожну дитину до 20.06.2008 року, хоча розмір цих виплат повинен відповідати 50%  мінімальної заробітної плати.

Тому, позивач просив  визнати вказані дії відповідача протиправними, зобов’язати  відповідача зробити перерахунок цих виплат та стягнути на його користь недоотримані щомісячні виплати на дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи за період часу 2005-2008 рр. в розмірі 7808 грн. 06 коп. на кожну дитину.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на ті ж обставини, що і в позовній заяві.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради – позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач має двох дітей, які мають статус дитини, потерпілої від аварії на ЧАЕС, яким виплачується щомісячна виплата сім’ям з дітьми шкільного віку.

Згідно ст. 30 п. 6 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року передбачено, що потерпілим дітям та їх батькам надається компенсація і як щомісячна виплата 50% мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26.04.1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1 або 2.

Згідно з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачений розмір зазначеної виплати сім’ям на кожну дитину, був фіксованим, а саме: з моменту аварії до прийняття постанови про відселення – 3 грн. 30 коп. Цей розмір діяв з 01.08.1996 року. У зв’язку з набуттям чинності Постанови КМУ № 649 від 20.04.2007 року  «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено новий розмір виплат – 16 грн. 50 коп.

Відповідно до законів України, якими встановлюються розміри мінімальної заробітної плати до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах, для рахунків яких застосовується мінімальна заробітна плата, КМУ було надано право здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини державного бюджету України.

Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в Постанові КМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та  № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено іншим обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також згідно з п. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення є підставою для відмови у задоволенні позову та за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник заінтересованої особи – Головного управління державного казначейства України в Донецькій області – в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій заперечував проти задоволення позову, оскільки вимоги позивача не основані на законі, а також просив розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на наступних  підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення серії Б № 44787 від 18.06.2007 року, наявною у матеріалах справи, та має третю групу інвалідності у зв’язку  з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 5).  

Позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

  Згідно посвідчення серії Д № 126966, виданого 13.07.1993 року, ОСОБА_6 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (а.с. 7) та згідно посвідчення серії                Д № 126963, виданого 13.07.1993 року, ОСОБА_7 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (а.с. 23).

  Згідно довідок відповідача, позивачу сплачувалась щомісячна грошова допомога на дочок  ОСОБА_4 та ОСОБА_5:

- за 2005 рік в розмірі по 39 грн. 60 коп. на кожну, по 3 грн. 30 коп. щомісячно;

- за 2006 рік в розмірі 39 грн. 60 коп. на кожну, по 3 грн. 30 коп. щомісячно;

- за 2007 рік в розмірі 147 грн. 84 коп. на кожну (до 24.04.2007 року по 3 грн. 30 коп.  щомісяця, з 25.04.2007 року по 16 грн. 50 коп. щомісячно);

 - за 2008 рік в розмірі 93 грн. 50 коп. на кожну по 16 грн. 50 коп. щомісячно по 20.06.2008 року (а.с. 15, 31).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі – Закон) потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 ст. 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами І або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати передбаченої п. 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні.

Відповідач сплачував позивачу передбачену пунктом 8 частини 1 статті 30 Закону щомісячну виплату, але у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 2005 року по 24.04.2007 рік, та постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.04.2007 року по 2008 рік.

З огляду на викладений вище в рішенні аналіз застосування законодавства, суд вважає, що дії  Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо недоплати позивачу щомісячних виплат на дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи за 2005 рік, за період з липня 2007 року по грудень 2007 року, за 2008  рік слід визнати протиправними.  

  Відповідно до ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений: з 01.01.2005 року - 262 грн. на місяць, з 01.04.2005 року - 290 грн. на місяць, з 01.07.2005 року - 310 грн. на місяць, з 01.09.2005 року - 332 грн. на місяць.

  Відповідно до ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 01.01.2007 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць, з 01.04.2007 року - 420 грн. на місяць, з 01.07.2007 року - 440 грн. на місяць, з 01.10.2007 року - 460 грн. на місяць.

   Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з 01.01.2008 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати 515 грн. на місяць, з 01.04.200 8 року – 525 грн. на місяць, з 01.10.2008 року – 545 грн. на місяць, з 01.12.2008 року – 605 грн. на місяць.

Враховуючи вищенаведене (з урахуванням отриманих позивачем коштів на дітей протягом 2005 та 2007-2008 років, та розміру мінімальної заробітної плати на час виплати таких коштів), суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача виплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача недоотримані суми, які передбачені дітям п. 8 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з часу встановлення статусу  дитини, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи за вказаний вище період у розмірі 6114 грн. 90 коп. на кожну дитину з такого розрахунку:  

за 2005 рік 1762 грн. 40 коп. (131 грн.х3 міс.) + (145 грн.х3 міс.) + (155 грн.х2 міс.) + (166 грн.х4 міс.) – 39 грн. 60 коп.;

 за 2007 рік 1251 грн. (220 грн.х3 міс.) + (230 грн.х3 міс.) – 99 грн.;

 за 2008 рік 3101 грн. 50 коп. (257 грн. 50 коп.х3 міс.) + (262 грн. 50 грн.х6 міс.) + (272 грн. 50 коп.х2міс.) + (302 грн. 50 коп.) – 93 грн. 50 коп.

  Всього 6114 грн. 90 коп. (1762 грн. 50 коп. + 1251 грн. + 3101 грн. 50 коп.) на кожну дитину.

  Позивачу слід відмовити у стягненні цих сум за 2006 рік, з січня 2007 року по червень 2007 року з наступних підстав.

    Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію п. 8 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, тому за 2006 рік у суду не має правових підстав стягнути недоплачену суму.

    Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію п. 8 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

  Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

                Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Застосування цієї норми Цивільного кодексу України, до правовідносин щодо щомісячних виплат на дитину, потерпілу від Чорнобильської катастрофи, узгод жується з тим, що згідно статті 1 Закону України «Про  статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних  з нею проблем медичного  і  соціального  характеру,  що  виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.  Крім того, частиною 1 статті 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року №39/95-ВР передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю особи, не обмежується строком давності.

      Керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

      Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання неправомірною відмови в перерахуванні щомісячних виплат на дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та стягнення недоотриманих сум за 2005-2008 рр. задовольнити частково.

      Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 щомісячних виплат на дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи за 2005 рік,  з липня 2007 року по грудень 2007 року, за 2008 рік та зобов’язати його зробити перерахунок цих виплат.

              Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради за рахунок Державного бюджету сплатити на користь ОСОБА_1 недоотримані щомісячні виплати на дочку ОСОБА_6, потерпілу від Чорнобильської катастрофи, за 2005 рік, липень-грудень 2007 року, 2008 рік в сумі 6114 (шість тисяч  сто чотирнадцять) грн. 90 коп.

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради за рахунок Державного бюджету сплатити на користь ОСОБА_1 недоотримані щомісячні виплати на дочку ОСОБА_7, потерпілу від Чорнобильської катастрофи, за 2005 рік, липень-грудень 2007 року, 2008 рік в сумі 6114 (шість тисяч  сто чотирнадцять) грн. 90 коп.

    В решті позову відмовити.

              Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови суду в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.  

          Суддя:

    Надруковано в нарадчій кімнаті.