Справа №2а-121/09/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Остап'юк С.В.
при секретарі Скора Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за участю:
представника позивача: територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області ОСОБА_1
відповідача:ОСОБА_2
за позовом: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: ОСОБА_2про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
12 січня 2009 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтуванні посилається на те, що 05.12.2007 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Львівській області виявлені порушення вимог положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» допущені відповідачем, а саме неоформлений дорожній лист, в якому відсутня відмітка про проходження передрейсового медичного огляду водія та технічного стану транспортного засобу, а також відсутність договору з замовником, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, листа узгодження з ДАІ та Головавтотрансінспекцією. Виявлені порушення зафіксовані в акті за № 037970 від 05.12.2007 року та направлені до територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області. За наслідками розгляду вказаного акту 11.01.2008 року винесено постанову за №011121 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень за вчинені порушення. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень відповідачем добровільно не сплачена.
Відповідач в судовому засідання пояснив, що послуг пасажирських перевезень не надавав, а транспортний засіб використовував у власних потребах. Позову не визнав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.12.2007 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Львівській області виявлено та задокументовано в акті №037970 факт відсутності належним чином оформленого дорожнього листа, в якому відсутня відмітка про проходження передрейсового медичного огляду водія та технічного стану транспортного засобу, а також відсутність договору з замовником, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, листа узгодження з ДАІ та Головавтотрансінспекцією відповідача, при наданні ним послуг пасажирського перевезення, що є порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивачем, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за виявлене порушення щодо відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 гривень. Добровільно відповідачем фінансові санкції не сплачено.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.
Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає перелік документів, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, згідно положень якої:
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для нерегулярних пасажирських перевезень є:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що дорожнім листом є документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу.
Пункт 3 спільного наказу Міністерства транспорту і зв'язку та Міністерства внутрішніх справ за №450/167 від 25.05.2007 року «Про Основні вимоги щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень» (в редакції, що діяв на момент виникнення правовідносин) передбачав, що водій, що здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, повинен мати: дорожній лист з проставленими відмітками про проходження передрейсового медичного огляду водія, передрейсової перевірки технічного стану автобуса та цільового інструктажу з безпеки дорожнього руху; договір із замовником транспортних послуг; документ, що засвідчує оплату транспортних послуг; узгодження на виконання нерегулярних пасажирських перевезень.
У відповідності до пункту 1.4 вказаного Наказу узгодження на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень - це документ, який містить інформацію про проведення автомобільним перевізником організаційних, технічних та кваліфікаційних заходів для підтвердження можливості забезпечити безпеку нерегулярних пасажирських перевезень.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.
Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій громадянином відповідачем добровільно не сплачена. Постанови в порядку передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась.
Суд зазначає, що при здійсненні відповідачем пасажирських перевезень наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» є обов'язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Посилання відповідача на те, що перевезення пасажирів автобусом ним здійснювалось для власних потреб, судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки частиною 9 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено наявність обов'язкових документів на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб, а саме: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, дорожній лист, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України. Як встановлено в судовому засідання вказаних документів у відповідача не було і вони ним складались, та не оформлялись. Крім того, при здійсненні перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт державному інспектору відповідачем були подані документи, які є підставою для здійснення ним нерегулярних пасажирських перевезень автобусом, як автомобільним перевізником - суб'єктом підприємницької діяльності.
Таким чином, суд вважає, що 05.12.2007 року відповідачем були допущені порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», положення спільного наказу Міністерства транспорту і зв'язку та Міністерства внутрішніх справ за №450/167 від 25.05.2007 року «Про Основні вимоги щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень», які були виявлені та зафіксовані в акті за №037970 посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Львівській області. Позивачем правомірно винесено постанову за №011121 та у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано до відповідача фінансові санкції в розмірі 1700 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 штрафні фінансові санкції в сумі 1700 гривень за постановою про застосування фінансових санкцій за №011121 від 11.01.2008 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, статей 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід Державного бюджету на №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО-836014, код одержувача-20568100 з ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 штрафні фінансові санкції в сумі 1700 гривень за постановою про застосування фінансових санкцій за №011121 від 11.01.2008 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Остап'юк
Постанова складена в повному обсязі 17.02.2009 року.