Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано- Франківської області в складі:

головуючої Стефанів Н.С.

суддів Пнівчук О.В., Соколовського В.М.

секретаря Сурмачевської У.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Калуському районі (далі - УПФ) до ОСОБА_1 про повернення суми пенсії, за апеляційною скаргою УПФ на постанову Калуського міськрайонного суду від 13 квітня 2010 року, -

встановила:

У березні 2010 року УПФ звернулося з позовом до ОСОБА_1 про повернення суми пенсії, мотивувавши свої вимоги тим, що за період з 11 липня 2006 року по 31 січня 2010року ОСОБА_1 отримувала пенсію на дочку по втраті годувальника незаконно.

Постановою Калуського міськрайонного суду в задоволенні позову УПФ відмовлено за безпідставністю вимог.

На вказану постанову УПФ подало апеляційну скаргу, зазначивши, що постанова суду першої інстанції є незаконною і необгрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, оскільки підставою для призначення та виплати пенсії по втраті годувальника було рішення суду від 29 червня 2006 року про визнання особи безвісно відсутньою, до уваги бралися відомості про місцеперебування ОСОБА_2, тому УПФ призупинило виплату пенсії по втраті годувальника до вирішення справи в суді.

Також апелянт зазначив, що не може погодитись з висновком суду про те, що ОСОБА_2 тільки з часу постановлення рішення 12 лютого 2010 року вважається безвісно відсутнім, оскільки враховуючи вказане рішення, в якому не зазначено конкретного часу, з якого ОСОБА_2 поновлюється в правах, УПФ вважає його поновленим в правах з часу, коли його було визнано безвісно відсутнім, а саме з 11 липня 2006 року.

Справа №22-ц-1261/2010 р. Головуючий суддя у 1 інстанції Мигович О.М.

Категорія 57 Суддя-доповідач ОСОБА_3

У зв'язку з наведеним апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції, а тому просить скасувати постанову Калуського міськрайонного суду та постановити нове рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на підставі рішення Калуського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім, отримувала пенсію по втраті годувальника за період з 11 липня по 31 січня 2010 року (а.с. 4; 5; 6).

Відповідно до ст.. 45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася або якщо одержано відомості про її місцеперебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з 09 січня 2010 року ОСОБА_2, який рішенням суду був визнаний безвісно відсутнім, з»явиився за місцем свого проживання і, оскільки заявниця звернулася до суду з заявою про касування рішення про визнання його безвісно відсутнім, її заяву задоволено та припинено нарахування пенсійних виплат, тому за період з 11 липня 2006 року по 31 січня 2010 року пенсію відповідачкою було отримано на законних підставах.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою є підставою для припинення юридичних наслідків, які виникли у зв'язку з безвісною відсутністю, а тому отримана відповідачкою пенсія отримана на законних підставах.

Керуючись ст-.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калуському районі відхилити. Постанову Калуського міськрайонного суду від 13 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуюча Н.С. Стефанів

Судді О.В. Пнівчук

ОСОБА_5