Апеляційний суд Івано-Франківської області
м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Стефанів Н.С.
суддів Фединяка В.Д., Павлишиної А.Т.
секретаря Довжинської Н.Б.
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» (надалі - ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3») до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» на рішення Івано-Франківського міського суду від 31 березня 2010 року ,-
в с т а н о в и л а :
В березні 2009 року ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно із кредитним договором від 21.07.2006 року ОСОБА_4 отримала кошти в сумі 11 369 доларів США строком до 20.07.2012 року зі сплатою 12,5 % річних, в забезпечення виконання зобов’язання в той же день було укладено договір застави транспортного засобу, предметом якого був автомобіль марки ДЕО Ланос, 2006 року випуску, на який було звернено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса та частково погашено заборгованість.
В забезпечення виконання зобов’язання в той же день було укладено договір застави транспортного засобу, предметом якого був автомобіль марки ДЕО Ланос, 2006 року випуску.
ОСОБА_4 порушила строки повернення кредиту та платежу відсотків, в зв’язку з чим станом на 19.02.2009 року утворилась заборгованість в розмірі 6 939, 85 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 53 436, 85 грн., заборгованість по відсоткам 219,73 доларів СШа, що в гривневому еквіваленті становить 1 691, 93 грн. витрати по вчиненню виконавчого напису в сумі 1 495 грн., пеня в розмірі 0,5% від суми
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1475 /2010 Головуючий у 1 інстанції Горейко М.Д.
Категорія 27 Суддя-доповідач ОСОБА_6
просроченого платежу, що становить 40,5 дол США, що в гривневому еквіваленті - 311, 85 грн. та штраф в розмірі 50 грн., а загальна сума заборгованості 56 985 грн, 63 коп., яку просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які уклали договір поруки для забезпечення виконання кредитних зобов’язань.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31.03.2010 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, на користь ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» 27 268 грн. 67 коп. заборгованості за кредитним договором від 21.07.2006 року, 272, 68 судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ ««ОСОБА_7 ОСОБА_3» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права. Вважає, що часткове задоволення вимог по кредиту за рахунок звернення стягнення на заставне майно в сумі 23 727 грн., а загальна сума заборгованості за кредитним договором становила 56 985,63 грн., суд неправильно визначив різницю в у вказаних сумах, тому вважає, що має право отримати суму якої не вистачає для повного погашення заборгованості. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про повне задоволення позовних вимог.
В запереченні на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що висновки суду першої інстанції є правильними та такими, що відповідають чинному законодавству України та сума задоволеного позову повинна дорівнювати різниці між визначеною позивачем сумою заборгованості за кредитним договором при його зверненні за захистом порушеного права шляхом вчинення виконавчого напису про звернення на предмет застави та сумою, отриманою від реалізації заставленого майна. Вважає, що повне задоволення позову по даній справі є неможливим, так як це призвело б до подвійного стягнення на користь позивача однієї і тієї ж суми, що суперечить чинному законодавству та загальним засадам судочинства.
Просить відхилити доводи апелянта та постановити ухвалу, якою апеляційну скаргу ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» в особі Івано-Франківської ОД АТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду, відповідач доводам апеляційної скарги заперечив, представник апелянта в судове засідання не з’явився.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 21 липня 2006 року між ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» в особі Івано-Франківсьої ОД ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» та відповідачкою ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/0039/73/56983, за яким банк надав, а позичальник отримала кредит в сумі 11369 доларів США та зобов’язалася повернути кредит до 20 липня 2012 року. Одночасно для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір застави рухомого майна, за умовами якого відповідач ОСОБА_4 передала в заставу транспортний засіб марки ДЕО Ланос, 2006 року випуску, а банк набув право у випадку порушення ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором самостійно звернути стягнення на заставлене майно. Також між сторонами було укладено договір поруки № 014 від 21 липня 2006 року, відповідно до якого поручителями по кредитному договору є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 10-12, 16).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено умови кредитного договору, укладеного між ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» і ОСОБА_4 та позивачем самостійно обрано спосіб захисту порушеного права через вчинення 01 жовтня 2007 року виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене рухоме майно згідно договору застави.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 4 ст. 591 ЦК України, якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості, відповідно до ст.. 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом або договором, а тому враховуючи неналежне виконання умов договору відповідачем та недостатньої суми від реалізації заставного майна для виконання умов кредитного договору, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення в солідарному порядку з відповідача та поручителів заборгованості за кредитним договором.
Доводи апелянта, що стосуються неправильно визначеної суми, яка підлягає стягненню не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, стягнувши з відповідачів різницю між визначеною позивачем сумою заборгованості за кредитним договором при його зверненні за захистом порушеного права шляхом вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави та сумою, отриманою від реалізації заставленого майна.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ПАТ « ОСОБА_2 ОСОБА_3» відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 31 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча Н.С. Стефанів
Судді В.Д. Фединяк
ОСОБА_3