Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Стефанів Н.С.

суддів Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.

секретаря Балагури М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ) про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною, за апеляційною скаргою УПФ на постанову Рогатинського районного суду від 17 лютого 2010 року, -

в с т а н о в и л а:

В січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії, в зв'язку з чим, йому встановлено 2 групу інвалідності без переогляду за захворюванням, пов'язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому, згідно ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", повинен був отримувати з 22 травня 2008 року пенсію в розмірах, що встановлені по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, як основну та додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідачем, всупереч вимогам Конституції України та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсія виплачувалась в значно меншому розмірі.

Просив визнати неправомірними дії УПФ та зобов'язати з 01 січня 2007 року провести перерахунок пенсії та виплачувати в подальшому державну та додаткову пенсію, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням виплачених сум.

Постановою Рогатинського районного суду від 17 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

_____________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-1933/2010р. Головуючий у 1 інстанції Поглод О.В.

Категорія 57 Суддя-доповідач ОСОБА_2

Визнано протиправними дії УПФ щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, як інваліду 2 групи, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Зобов’язано УПФ здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахунок та виплату державної як особі яка віднесена до 1 категорії та є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На дану постанову УПФ подало апеляційну скаргу, вважає постанову суду такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилається на те, що згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, які не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком тільки в тому випадку, коли мова ведеться про суми пенсій, які фактично були нараховані, однак з тією чи іншої причини не виплачені. Тому, дана норма не може застосовуватися у випадку, коли органом взагалі не проводились такі нарахування. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається виключно Кабінетом Міністрів України та не може проводитись з ініціативи управління.

Крім того, адміністративний позов подано з пропуском строку, встановленого для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Просить скасувати постанову Рогатинського районного суду від 17 лютого 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з’явились.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою МСЕ №004587 (а.с.6), а тому, він, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на державну пенсію в розмірі не меншому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Такий висновок можна визнати обґрунтованим, виходячи з наступного. Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.50, 54 Закону України №796. Пунктом 2 постанови №1 Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» всупереч положенням ст.50, 54 Закону № 796 Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім, передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Підпунктами 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI було внесено зміни в ст.50, 54 Закону України №796, які рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, а тому з 22 травня 2008 року норми Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", які визнані неконституційними, втратили чинність.

Що стосується тверджень апелянта щодо пропуску позивачем річного строку, встановленого для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, то даний факт не заслуговує на увагу, оскільки про порушення свого права ОСОБА_3 дізнався 17 грудня 2009 року, коли отримав листа з УПФ з відмовою провести перерахунок пенсії.

Крім того, згідно ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що постанова судом першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 304-1, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі відхилити.

Постанову Рогатинського районного суду від 17 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча Н.С. Стефанів

Судді О.Ю. Беркій

ОСОБА_4