Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Стефанів Н.С.

суддів Проскурніцького П.І., Павлишиної А.Т.

секретаря Сурмачевської У.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі - УПФ) про визнання протиправною відмови щодо перерахунку пенсії та зобов’язання здійснення перерахунку та виплати підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за апеляційною скаргою УПФ на постанову Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2009 року, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про здійснення перерахунку пенсії та стягнення невиплаченої доплати дітям війни.

Просила зобов'язати УПФ здійснити перерахунок призначеної їй пенсії з врахуванням положень ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки та за перше півріччя 2009 року в сумі 4471, 20 грн., а також проводити виплату перерахованої їй пенсії в подальшому.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано частково неправомірною відмову УПФ щодо підвищення ОСОБА_1 у розмірі передбаченому ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов’язано УПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, отриманої у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 23 жовтня 2009 року у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, право на яке надане ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням змін до цієї ж статті Закону від 28 грудня 2007 року та з врахуванням вже виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

_____________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-2049/2010 Головуючий у 1 інстанції Попович С.С.

Категорія 57 Суддя-доповідач ОСОБА_2

На дану постанову УПФ подало апеляційну скаргу, вважає постанову суду такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права. Зокрема, посилається на те, що визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст..28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де передбачено, що при наявності у чоловіків 25, а в жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому ч.3. цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсій призначених за цим Законом. Апелянт вважає, що дії працівників відділу з призначення пенсій щодо відмови в підвищенні пенсії на 30% мінімальної пенсії з віком є правомірними.

Просить постанову Івано-Франківського міського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В судове засідання сторони не з’явились.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які підпадають під дію даного Закону і відповідно до ст.6 має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що підтверджується копіями пенсійного посвідчення, серія АВ № 474472 від 26 травня 2003 року (а.с. 7).

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», а Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дану статтю викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни.

Однак рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року зупинення дії ст.6 Закону та викладення її в новій редакції визнано неконституційними, а рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними ряд положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, зокрема положення п.41 Розділу II вказаного Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цих справах мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції.

Відповідно до с.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані незаконними, втрачають чинність з дня їх ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виник спір щодо захисту порушеного права на отримання ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивачка відноситься до кола осіб, які мають право на отримання даного підвищення до пенсії, а тому відповідач протягом 2007-2009 років нараховував та виплачував підвищення до пенсії в неналежному розмірі.

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватися з розміру, встановленого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги стосовно невизначеності поняття «мінімальна пенсія за віком» не заслуговують на увагу, оскільки станом на 09 липня 2009 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст..28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 304-1, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську відхилити.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча Н.С. Стефанів

Судді П.І. Проскурніцький

ОСОБА_3