Справа № 2а-1420

2010р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р. м. Снятин

Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновський М.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської РДА про визнання дії неправомірними та стягнення недоотриманої одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась у Снятинський районний суд Івано-Франківської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської РДА в якому просить визнати їхні дії неправомірними та зобов’язати УПСЗН Снятинської РДА здійснити нарахування та виплату одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю, як інваліду ІІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС І категорії.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є інвалідом ІІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання одноразової компенсації, як інвалід ІІІ групи за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат. Однак, їй на даний час, не виплатили одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю, хоча згідно ст. 48 ч.3 ЗК «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона повинна виплачуватися органами, що виплачують пенсію протягом місяця з дня встановлення інвалідності. У своїй відмові УПСЗН Снятинської РДА зазначає, що компенсація буде виплачена відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 в розмірі 189 грн. 60 коп., що на думку позивачки не відповідає вимогам ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де вказано, що компенсація повинна виплачуватися в розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат. Просила визнати дії неправомірними та зобов’язати УПСЗН Снятинської РДА нарахувати та виплатити їй одноразову компенсацію, як інваліду ІІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, які склалися між позивачем та Управлінням праці та соціального захисту населення Снятинської РДА, регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що позивачка є інвалідом ІІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що стверджується посвідченням серії А № 434501 від 19.10.2010 року, довідкою МСЕК серії 10 ААА № 097362 від 22.09.2010року та експертним висновком № 06 від 15.07.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 20.06.96 року) одноразова компенсація інвалідам ІІІ групи, захворювання яких пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС виплачується в розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат, протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності.

Мінімальна заробітна плата встановлюється Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.

Доводи представника відповідача про те, що при розрахунку одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи будуть керуватися вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року не

-2-

заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Приймаючи постанову № 836 від 26.07.1996 року КМУ порушив Конституцію України, звузив зміст існуючих прав і свобод громадянина. Суд, виходячи з того що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу над урядовим нормативно-правовим актом, вважає, що позивачці слід нарахувати одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги. Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки базуються на законі, обґрунтовані і доведені, і тому слід визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Снятинської РДА неправомірними, та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Снятинської РДА здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат, згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи вище наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 46, 55, 124 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 11, 158-163, 1832 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задоволити.

Визнати дії УПСЗН Снятинської РДА щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі передбаченому ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Зобов’язати УПСЗН Снятинської РДА здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат, згідно ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На постанову може бути подано апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду потягом 10 днів з дня отримання копії постанови через Снятинський районний суд.

Суддя: підпис

Суддя Снятинського районого суду М.М. Калиновський