ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

 

 

 

 

 

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

ПОСТАНОВА

05 лютого 2009 року	Справа № 2а-	165/09/0870
(16 год. 00 хв.)	м. Запоріжжя

                               

    Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.

при секретарі судового засідання Скачковій Т.В.

 

за участю:

представника позивача:ОСОБА_1,

представника відповідача: не з'явився,

 

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за  позовом:	товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1»
до:	відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області
про:	скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника.

 

12 січня 2009 року ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до відділу державної Виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати постанову відповідача від 03.12.2008 року про арешт коштів товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1», винесеною в межах виконавчого провадження № 9774824 та зобов'язати відповідача звільнити з-під арешту кошти в межах суми 733 052,19 грн., що належать позивачу та містяться на рахунках:                р/р НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3,                           р/рНОМЕР_4 у ВАТ «КБ «Преміум» м. Київ, МФОНОМЕР_5.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 03 листопада 2008 року відповідачем відкрито виконавче провадження № 9774824 з примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України № 175 у від 01.10.2008 року про сплату позивачем недоїмки із внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 666 402,95 грн.

03 грудня 2008 року в межах вищезазначеного виконавчого провадження державним виконавцем винесено Постанову про арешт коштів позивача, яку останній отримав 12.12.2008 року.   22 грудня 2008 року позивач направив скаргу на постанову державного виконавця про арешт коштів боржника на адресу начальника Відповідача, проте станом на 02.01.2009 вказаний вище строк розгляду скарги сплив, проте жодної інформації про результати цього розгляду позивачем не отримано.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки абзацом 7 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) встановлено, що державний виконавець має право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладання арешту.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні  проти позову заперечив, посилаючись на те, що за правилами ст. 50 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів , а відповідно до ст. 55 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

Крім цього, представником позивача суду була надана заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів та залишити позовну заяву без задоволення. В судове засідання представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не прибув та не надав суду інших письмових заперечень проти позову.

Представник позивача у судовому засіданні змінив свої позовні вимоги та просив суд скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 03.12.2008 про арешт коштів  ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», винесену в межах виконавчого провадження № 9774824.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін,

 

ВСТАНОВИВ:

 

    Постановою відповідача від 03.11.2008 було відкрито виконавче провадження                  № 9774824 з виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у місті Мелітополі про стягнення з позивача на користь УПФУ в місті Мелітополі недоїмки на суму          666 402,95 грн. та встановлено строк для добровільного виконання зазначеного виконавчого документу до 09.11.2008.

    03.12.2008 у зв'язку з невиконанням виконавчого документу у добровільному порядку відповідачем була винесена постанова про арешт коштів позивача у межах суми                 733 052,19 грн., що містяться на його рахунках: р/р НОМЕР_1,                                  р/р НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3, р/рНОМЕР_4 у ВАТ «КБ «Преміум» м. Київ, МФОНОМЕР_5.

    22 грудня 2008 року позивач направив скаргу на постанову державного виконавця про арешт коштів боржника на адресу начальника відповідача ОСОБА_2 Станом на 02.01.09 позивачем не було отримано відповіді на зазначену скаргу.

    Відповідно до частин 1 та 2 ст. 85 Закону № 606-XIV у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду. Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.

    Оскільки виконавче провадження № 9774824 відкрито по виконанню не судового рішення, а вимоги управління Пенсійного фонду України у місті Мелітополі, то відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону № 606-XIV  позивачу необхідно було подавати скаргу до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.

За правилами частини 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 9 частини 2 ст. 3 Закону № 606-XIV передбачено, що відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2, 4 ст. 50 Закону № 606-XIV  Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Разом з цим, абзацом сьомим ч. 3 ст. 5 Закону № 606-XIV  передбачено право державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від            07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ (далі - Закон № 2121-ІІІ) арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Судом також досліджено, наданий відповідачем лист КБ «Преміум» від 08.12.2008                     № 01104/698, яким оскаржувану постанову було повернуто без виконання з посиланням на ст. 59 Закону № 2121-ІІІ.

    Таким чином, ст. 50 Закону № 606-XIV встановлює порядок та спосіб звернення стягнення на  кошти боржника, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, в той час як абзац 7 ч. 3 ст. 5 Закону № 606-XIV визначає підставу для накладення такого арешту, якою є виключно рішення суду  про стягнення коштів або накладення арешту.

    У матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що підтверджували б звернення УПФУ в місті Мелітополі до суду із позовом про стягнення з позивача недоїмки та накладення арешту на його рахунки.

    Посилання відповідача, у підтвердження правомірності накладення арешту на кошти позивача, на ст.ст. 52, 55 Закону № 606-XIV є необґрунтованими, оскільки зазначені норми не встановлюють прав державного виконавця у процесі здійснення ним виконавчого провадження, а регламентують порядок звернення стягнення на майно боржника та механізм накладення арешту на майно боржника.

    Отже у відповідача не було підстав, передбачених чинним законодавством України, для прийняття постанови про арешт коштів боржника від 03 грудня 2008 року у виконавчому провадженні № 9774824.

    З наведених підстав, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 158 - 163, 181 КАС України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

    Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25482075) до відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області задовольнити повністю.

    Скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03 грудня 2008 року, винесену головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області  ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження № 9774824.

    Судові витрати присудити на користь позивача з Державного бюджету України.

 

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

Постанова у повному обсязі складена 07 лютого 2009 року

 

Суддя         (підпис)      О.В. Прудивус

 

               

Суддя                   О.В. Прудивус