7/2-1231/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району, третя особа – ОСОБА_4, про визнання незаконним і скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що неправомірним рішенням відповідача порушено його права щодо земельної ділянки, яка знаходиться в його користуванні на підставі ч. 3 ст. 120 ЗК України, і передана у власність третій особі, а тому порушує питання про скасування зазначеного рішення.
В судовому засіданні позивач та його представник просили про задоволення позову з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності й поклався на розсуд суду.
Третя особа та її представник проти позову заперечили і ствердили про правомірність оскаржуваного рішення.
На підтвердження своїх заперечень подали відповідні докази.
В судові засідання 3 і 23 червня, та 12 серпня 2008 року третя особа та її представник, будучи повідомленими про розгляд справи, не прибули.
Враховуюче зазначене, суд доходить висновку, що непоодинокі випадки відкладення розгляду справи внаслідок відсутності третьої особи призводять до невиправданого затягування розгляду справи, що є неприпустимим.
Таким чином, поважних причин до чергового відкладення розгляду справи суд не вбачає, а оскільки сторона третьої особи дала свої пояснення по суті позовних вимог і подала докази на підтвердження своїх заперечень, які досліджено в судовому засіданні, суд вважає необхідним розглянути справу по суті.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району від 12 січня 2007 року в порядку ст. 118 ЗК України ОСОБА_4 передано в приватну власність земельну ділянку площею 0, 08 га по вул. Ватутіна, 74 в с. Нові Петрівці для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Підставою для цього стала заява ОСОБА_5 та довідка Новопетрівської сільської ради від 2 січня 2007 року № 12 про те, що за третьою особою згідно даних земельно-шнурової книги рахується згадана земельна ділянка.
Дані обставини ОСОБА_4 доводила в судовому засіданні й стверджувала, що в її користуванні, а до цього в користуванні її баби – ОСОБА_6, яка померла 18 січня 1984 року, знаходилася частина земельної ділянки по вул. Ватутіна, 74 в с. Нові Петрівці.
Разом з тим, власником зазначеного будинку згідно договору довічного утримання від 14 серпня 2002 року є позивач - ОСОБА_3, який набув таке право від ОСОБА_7, що померла 24 лютого 2005 року, і якій належав згаданий будинок на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 6 березня 1981 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ЗК України у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Судом установлено, що до виникнення спірних правовідносин земельна ділянка площею 0, 16 га по вул. Ватутіна, 74 в с. Нові Петрівці знаходилася в користуванні ОСОБА_7
Дані обставини вбачаються з відомостей погосподарських книг Новопетрівської сільської ради за №/№ 17, 31, 25 у період з 1983 по 2005 роки, згідно яких головою господарства по вул. Ватутіна, 74 записана ОСОБА_7 і за якою закріплено право землекористування ділянкою площею 0, 16 га.
Відповідно до ст. 20 ЗК УРСР від 8 липня 1970 року право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад.
Таким чином, право користування земельною ділянкою по вул. Ватутіна, 74 у с. Нові Петрівці належало ОСОБА_7 і на цих же умовах згідно договору довічного утримання у відповідності зі ст. 120 ЗК України перейшло до ОСОБА_3
Рішенням виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради від 25 лютого 1997 року № 34 ОСОБА_7 безоплатно передано у приватну власність зазначену земельну ділянку, однак таке право останньої державним актом згідно ст. 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року не посвідчувалося, й тому ОСОБА_7 у встановленому законом порядку право власності на дану земельну ділянку площею 0, 16 га не набула.
Що стосується довідки Новопетрівської сільської ради про записи земельно-шнурової книги й закріплення за ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0, 08 га, то такі дані матеріалам справи та вимогам ст. 20 ЗК УРСР від 8 липня 1970 року не відповідають, згідно яких суд не вправі дійти висновку про право третьої особи на частину земельної ділянки по вул. Ватутіна, 74, коли право землекористування за цим господарством засвідчувалося на підставі записів погосподарських книг, а не записів земельно-шнурових книг.
За змістом статей 116 і 118 ЗК України у власність громадян безоплатно передаються лише ті земельні ділянки, які знаходяться в їх користуванні.
Дані вимоги закону при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано, що призвело до порушення прав позивача стосовно земельної ділянки, яка знаходилася в його користуванні та яку йому передано в приватну власність згідно рішення Новопетрівської сільської ради від 21 вересня 2007 року № 319-ХІV-V.
Таким чином, судом виявлено порушене право позивача, яке підлягає захистові, а пред’явлений позов – задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити.
Рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 12 січня 2007 року № 208 про передачу в приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,8 га по вул. Ватутіна, 74 у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області визнати незаконним і скасувати.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
РІШЕННЯ копія
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_9 до приватного нотаріуса Вишгородського районного округу Київської області – ОСОБА_10 про зобов’язання вчинити нотаріальну дію,
встановив:
ОСОБА_9 звернулася до суду з даним позовом у якому оскаржує відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо договору купівлі продажу жилого будинку, оскільки вважає, що перешкоди цьому правочину відсутні.
Зважаючи, що для складання повного рішення може бути витрачений значний час, на підставі ч. 3 ст. 209 ЦПК України, суд вважає необхідним проголосити його вступну і резолютивну частину, а повний обсяг скласти протягом 5 днів.
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
в задоволені позову ОСОБА_9 відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
з оригіналом звірена
Суддя