7\2-1166\08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник позивача звернувся до суду з позовом, посилаючись на порушення відповідачами зобов’язань по сплаті коштів за надані послуги теплопостачання та опалення, які просить з них стягнути в розмірі 1 205 грн. 20 коп.
Представник позивача позов підтримала та пояснила, що в період з жовтня 2006 року по лютий 2008 року відповідачі надані їм послуги не оплачували, а тому на них слід покласти цивільну відповідальність по сплаті заборгованості.
Посилаючись на дані обставини представник позивача просив про задоволення позову.
Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала, але зауважила, що 15 березня 2008 року частково заборгованість заплатила. Просила врахувати у розгляді справи.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з’явилися.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є наймачем квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – членами її сім’ї, і споживачами комунальних послуг, що надаються СВК «Димерський», згідно довідки № 3 від 14 січня 2008 року.
Розмір заборгованості відповідачів за надані комунальні послуги в період з жовтня 2006 року по лютий 2008 року, виходячи з поданих суду розрахунків, становить 1 205 грн. 20 коп.
Хоча відповідачі договору про надання комунальних послуг не укладали, разом з тим від них не відмовлялися і їх отримували.
Відповідно до статей 64 і 67 ЖК України наймачі зобов’язані оплачувати комунальні послуги, а повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов’язання, що випливають із договору найму.
До того ж відповідачі, які проживають у зазначеній квартирі, є споживачами житлово-комунальних послуг на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як ті, що їх отримують, а тому відповідно до п. 5 ч.3 ст. 20 цього Закону мають їх своєчасно оплачувати.
Відповідачами порушено встановлені зобов’язання по оплаті послуг теплопостачання, що тягне настання цивільно-правової відповідальності винної особи, яка має сплатити суму боргу, про яку просить позивач.
З огляду на зазначене пред’явлений позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до поданої суду квитанції, відповідачка 15 березня 2008 року на погашення боргу сплатила 300 грн., що також слід врахувати при визначенні розміру стягнення.
За таких обставин пред’явлений позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 905 грн. 20 коп.. а документально підтверджені судові витрати слід стягнути з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» заборгованість по сплаті послуг теплопостачання в сумі 905 грн. 20 коп. і судові витрати, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 935 грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя