7/2-1165/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    28 травня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого – судді ОСОБА_1,

при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

встановив:

    представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачами зобов’язань по сплаті коштів за надані послуги опалення в період з 1 жовтня 2006 року по 1 лютого 2008 року, які просить з них стягнути в розмірі 1 114 грн. 91 коп.

    Представник позивача просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Відповідачка проти позову заперечила і ствердила, що в зазначений період послугами опалення позивача не користувалися, в зв’язку із встановленням в її квартирі індивідуального опалення та відключенням від центральної системи опалення.

    Заслухавши сторони і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

    Матеріалами справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є наймачем, а ОСОБА_4 членом її сім’ї, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно довідки № 6 від 14 січня 2008 року.

    Позов обґрунтований тим, що відповідачі є споживачами комунальних послуг, що надавалися ВРКП «Вишгородтепломережа» до 2008 року.

    Розмір заборгованості відповідачів за надані послуги опалення, виходячи з поданих позивачем розрахунків, становить 1 114 грн. 91 коп., що утворилася в період з 1 жовтня 2006 року по 1 лютого 2008 року.

    Відповідно до статей 64 і 67 ЖК України наймачі зобов’язані оплачувати комунальні послуги, а повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов’язання, що випливають із договору найму.

    У той же час у вересні 2006 року в квартирі відповідачки проведено монтажні роботи з приводу відключення від системи центрального опалення та влаштування автономного газового опалення квартири, згідно робочого проекту і дозволів міжвідомчої комісії при Димерській селищній раді від 25 липня 2006 року та власника будинку – СВК „Димерський”, у відповідності до технічних умов СНіП розроблених ВАТ „Київоблгаз”.

    17 жовтня 2007 року відповідачка звернулася до ВРКП «Вишгородтепломережа» із заявою щодо обстеження квартири та складання акту про її відключення від системи центрального опалення, яке було здійснено 25 вересня 2006 року, в зв’язку із завершенням монтажних робіт, врізкою та веденням в експлуатацію спорудженої системи індивідуального опалення за рахунок газопостачання.

    Представником ВРКП «Вишгородтепломережа» згадана квартира не обстежувалася.

    Договір про надання житлово-комунальних послуг сторони між собою також не укладали.

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Таким чином, у справі відсутні й позивачем не доведені дані про те, що в період з 1 жовтня 2006 року й до нині, відповідачам надавалися послуги з опалення квартири на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а вони їх отримували і є споживачами такого виду житлово-комунальних послуг відповідно до п. 5 ч.3 ст. 20 цього Закону.

    За таких обставин підстав до настання цивільно-правової відповідальності відповідачів щодо сплати суми боргу, про яку просить позивач, суд не вбачає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

      Порушених прав позивача, які б підлягали захистові в цій справі судом не виявлено.

    На підставі викладеного та керуючись статтями 213-215 ЦПК України,

вирішив:

    в задоволенні позову відмовити.

    Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя