7/2-1034/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовами прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району, треті особи – служба у справах дітей Вишгородської районної державної адміністрації, про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на факт прийняття ними спадщини на житловий будинок за законом після смерті 23 січня 1997 року ОСОБА_5 – батька ОСОБА_4, та 2 листопада 1999 року ОСОБА_6 – матері ОСОБА_3, а також на відсутність правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно, державна реєстрація якого спадкодавцями не провадилася, а тому просить про встановлення цього факту разом із визнанням за позивачами в рівних частках права власності на нього в порядку спадкування.
У судовому засіданні прокурор та позивачі просили про задоволення позовів з викладених підстав.
Представник відповідача проти позову не заперечував і просив розглянути справу в його відсутність.
Представник третьої особи позов підтримала.
Про обставини, які стверджували позивачі, йдеться в представлених суду доказах.
Як убачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_5, 23 січня 1997 року відкрилася спадщина за законом на житловий будинок № 69 по вул. Кірова в с. Нові Петрівці Вишгородського району.
Належність цього майна померлому стверджується даними погосподарської книги № 6, технічного паспорту та довідок Новопетрівської сільської ради, згідно з якими померлий був зареєстрований і постійно проживав у згаданому будинку, який йому належав.
Спадкоємцями на той час стали позивач ОСОБА_4 – син померлого, та ОСОБА_6 – його донька, які згідно довідки Новопетрівської сільської ради від 22 травня 2008 року № 864 протягом шести місяців після смерті ОСОБА_5 прийняли спадщину, були зареєстровані та вступили в управління згаданим будинком.
ОСОБА_6 є матір’ю неповнолітнього на той час позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які разом проживали у згаданому будинку.
Після смерті ОСОБА_6 2 листопада 1999 року, відкрилася спадщина на належну їй частину спадкового майна, що була нею прийнята та, яку після її смерті прийняв її син – ОСОБА_3
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, як установлено вимогами ст. 548 ЦК України 1963 року.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року спадкоємець, який протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майно, визнається таким, що її прийняв.
При цьому, згідно зі ст. 525 ЦК України 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Позивачі є спадкоємицями першої черги за законом, які в передбачений законом строк прийняли спадщину.
Згідно повідомлення державної нотаріальної контори від 27 травня 2008 року спадкова справа після померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заводилася.
Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що первина реєстрація права власності на успадкований позивачами житловий будинок не провадилася, правовстановлюючі документи на нього відсутні, і тому це перешкоджає видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтва про право на спадщину, із якими закон пов’язує здійснення права спадкування на нерухоме майно.
Разом з тим обставини, що визначаються згаданими документами, встановлено в судовому засіданні, а тому прийнята позивачкою спадщина, за правилами ст. 548 ЦК України 1963 року, вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини і з цих підстав за ними слід визнати право власності на успадковане майно.
Відповідно до ст. 562 ЦК України 1963 року частки у спадщині кожного із спадкоємців за їх згодою є рівними а тому, частка кожного з них складає 1/2 від цілого.
З огляду на зазначене пред’явлені позови є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Таким чином, заявлене позивачами право підлягає захистові, а пред’явлений позов – задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
позовні заяви задовольнити.
Встановити факт прийняття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадщини, після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та в порядку спадкування за законом визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності в рівних частках, по 1/2 на кожного, на житловий будинок з відповідними частинами надвірних споруд по вул. Кірова, 69 у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
РІШЕННЯ копія
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
з оригіналом звірена
Суддя