Справа  №  1 – 17/2009р.

П О С Т А Н О В А

          31 березня  2009  року.                                Полтавський  районний  суд Полтавської  області  у  складі :  головуючого – судді             Гальченко  О.О.,

при    секретарі                                                       Баєчко  О.І.,

з  участю  прокурора                                             Конаревій  А.А.,

з  участю  адвоката                                                ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.  Полтава  кримінальну  справу  за  звинуваченням    ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2,  громадянина  України,  українця,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  не  одруженого,  неповнолітніх  дітей  не  має,  не  працюючого,  прописаного  та  проживаючого  в  ІНФОРМАЦІЯ_4  та  області,  АДРЕСА_1,  раніше  не  судимого,

       у  вчиненні  злочину  передбаченого  ст.  121  ч. 2  КК  України, -

В С Т А Н О В И В :

      Органом  досудового  слідства  підсудний  ОСОБА_2  звинувачується  в  тому,  що  він  11.02.2008  року  близько  о  23 – 30  год.  на  стоянці  автотранспорту  поблизу  кафе  «Форест»  в  с.  Копили  Полтавського  району  зустрівся  із  раніше  невідомими йому  двома  чоловіками,  які  в  подальшому  були  встановлені  як  ОСОБА_3  та  ОСОБА_4,  та  з  якими  у  ОСОБА_2  виникла  конфліктна  ситуація,  причиною  якої  стала  неправомірна  поведінка  останніх,  які  почали  прискіпуватись  до  ОСОБА_2  та  його приятеля  ОСОБА_5    В  ході  конфлікту  учасники  обмінялися  кількома  ударами,  спричинивши  один  одному   фізичний  біль.  Далі  ОСОБА_2,  намагаючись  припинити  конфлікт  залишив  місце  інциденту,  при  цьому  випадково  втративши  належний  йому  стільниковий  телефон «Сіменс С 75»,  який  випав  із  кишені  його  куртки.

Намагаючись   повернути  втрачену  річ, а  саме  стільниковий  телефон  «Сіменс  С75»,  ОСОБА_2  близько  23 – 30  год.  повернувся  до  місця  розташування    кафе  «Форест»   в  с.  Копили  Полтавського  району,  де  зустрівся  на  території   літнього  майданчику    зазначеного  кафе  із  ОСОБА_3,  який  знаходився  в  стані  алкогольного  сп»яніння.  В  ході  розмови  між  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  виникла  сварка,  яка  переросла  в  обопільну  бійку,  під  час  якої  ОСОБА_2  на  грунті   раптово  виниклих  неприязних  відносин  почав  наносити  потерпілому  ОСОБА_3  численні  удари  руками  в  область  голови  та  тулубу,  внаслідок  чого  потерпілий  впав  навзнак  та  ударився  потилицею  об  тротуарну  плитку.  Після  цього  ОСОБА_2  перестав  наносити  удари  потерпілому.  Внаслідок  умисних  дій  ОСОБА_2  потерпілому  ОСОБА_3  були  спричинені  тілесні  ушкодження  у  вигляді  тяжкої  черепно – мозкової  травми – перелому  потиличної  кістки  з  переходом  на  основу  черепа  зліва,  епідуральної  гематоми  (  кров  над  твердою  мозковою  оболонкою ) потиличної  області,  субдуральної  гематоми  ( кров  під  твердою  мозковою  оболонкою  )  лобно – тім»яно – потиличної  області  з права  та  зліва  об»ємом до  60  мл.,  субарахноїдальних  крововиливів  в  лобних  долях,  скроневих  долях  лівої  півкулі, мозочку  та  по  базальній  поверхнях  обох  лобних  долей  мозку,  забою  головного  мозку  лівої  півкулі,  рани  потиличної  області  з  крововиливами  в  м»які  покрови  голови,  крововиливи  в  обидва  скроневі  м»язи  та  м»які  покрови  голови  скроневих  ділянок,  синців  в  центрі  лобної  ділянки,  скроневої  області  зліва,  садна  правої   скроневої  області,  в  ділянці  нижньої  щелепи  з права,  які  в  своїй  сукупності  оцінюються  як  тяжкі  тілесні  ушкодження  по  критерію  небезпеки  для  життя  і   в  даному  випадку  стали причиною  смерті.

         Дії  підсудного  кваліфіковано  за  ст. 121  ч. 2  КК  України.

         В  судовому  засіданні   підсудний  в  ході  допиту  суду  пояснив,  що  провину  по  пред»явленому  йому  обвинуваченню  визнає  частково,  оскільки  удари  наносив  не  умисно,  а  у  відповідь  потерпілому,  бо  відбивався.  Повертаючись,  йшов  не  бити,  а  миром  забрати  свій  мобільний  телефон.  Смерть  потерпілого  -  це  є  випадковість,  бо  він  прохав  потерпілого  віддати  його  телефон,  але  у  відповідь  потерпілий  став  грубити,  нецензурно  лаятися  та  бити  його.  Він  відбивався  на  неодноразові  удари  потерпілого,    відмахуючись  руками    зажатими  в  кулаки   при  закритих  очах  і  опущеній  голові,  почуваючи,  що  його  удари  кудись  доходять  по  контуру  тіла.  Він  був  набагато  слабкіше  потерпілого  і  нижчий  на  зріст,  силу  своїх  ударів  він  не  відчував,  бо  розгубився  і  був  в  стані  афекту.  Вважав,  що  потерпілому  наносив  удари  кудись  в  тулуб,  бо  той  мав  зріст  близько 1,90 м.  По  кількості  ударів,  які  влучив  було  2 – 3.  Потім  відчув,  що  його  ніхто  вже  не  б»є  і  побачив  лежачого  на  спині  потерпілого,  який  вважав,   втратив  свідомість,  бо  був  нетверезий.  До  нього  підбіг  ОСОБА_6 і  вони  разом  підняли  та  посадили  потерпілого  до  стіни,  він  став  розтирати  потерпілого  снігом,  щоб   той   прийшов  до  тями, але  побачив,  що   на  великій  швидкості   приїхав  автомобіль  «таксі»  із  якого  вийшло  декілька  чоловік,  зрозумів,  що  з  ними  йдуть  розбиратися  і  вони  почали  тікати  в  сторону  турбази.

        Допитана   в  засіданні  потерпіла   ОСОБА_7  пояснила,  що  і  тепер  не  може  прийти  до  тями,  бо  вночі  зателефонувала  дочка  і  повідомила,  що  її  син  в  реанімації,  а  зять  в  міліції.  Зять  казав,  що  в  сина  прибита  кістка  на  голові  на  2  см.,  що  вони  разом  сиділи  в  кафе,  син  вийшов  на  двір,  а  він   залишився  сидіти  за  столом,  а  далі  він  нічого  не  пам»ятає.  Син  зловживав  спиртним,  але  через  астму  не  часто.  Був  судимий  за  крадіжку,  агресивної  поведінки  не  мав,  був  не  скандальним,  чіплятися  ні  до  кого  не  міг.   Претензій  марального  характеру  до  підсудного  не  мала.  Спочатку  засідання  прохала  карати  підсудного  на  розсуд  суду,  а  в  дебатах  наполягала  на  суворому  покаранні.  

        Допитаний  в  засіданні  свідок  ОСОБА_6  показав,  що  вони  разом  із  підсудним  йшли  додому  мимо  кіосків  і  проходили  навпроти  кафе  «Форест».  До  них  підійшов  не  знайомий  їм  чоловік  у  нетверезому  стані,  почав  чіплятися  до  них,  розмахувати  руками.  Вони  намагалися  його  обійти,  але  з  кафе вийшов  ще  один  незнайомий  чоловік,  підійшов  вже  до  нього  і  почав  його  нецензурно  ображати,  вимагати  гроші,  хапати  за  петельки,  намагався  вдарити.   У  підсудного  з  іншим  розпочався  конфлікт.   Він  вирвався  і  побіг  до  поста  ДАІ  куди  побіг  і  підсудний.  Потім  побачив  у  підсудного  розірвану  куртку  і  останній  повідомив,  що  в  нього  зник  телефон.  Підсудний  попрохав  його  сходити  з  ним  за  телефоном,  вони  пішли  до  кафе.  Вийшов  потерпілий  і  йому  знов  не  сподобалося,  що  їх  побачив.  Він  залишився  на  сходах,  а  підсудний  підійшов  до  потерпілого.  Потім  побачив,  що  в  них  виникла  бійка,  яка  тривала  не  більше  хвилини,  тому  він  не  встиг  їх  розборонити.  Він  в  той  час  спостерігав  за  іншим  чоловіком,  почув  якийсь  хлопок,  повернув  голову  і  побачив, що  потерпілий  лежить  без  свідомості.  Він  підбіг  і  вони  разом  з  підсудним  підняли  потерпілого,  посадили  і  намагалися  привести  до  тями,  обтираючи  снігом.  Бійку  повністю  не  бачив,  але  бачив,  що  підсудний  саме  відбивався  руками,  в  руках  нічого  в  нього  не  було,  ногами  ударів  не  наносив.  Потерпілий  був  вищим  на  зріст  ніж  підсудний.

          Допитаний  свідок  ОСОБА_8  суду пояснив,  що  потерпілий  ОСОБА_3 пропрацював  у  них  2 – 3  тижні,  був  не  конфліктний.  Потерпілий  приходив  до  них  із  своїм  родичем – зятем,  який  був  не  тверезий.  Працює  охоронцем  даного  кафе,  його  не  було  на  території  тільки  2 – 3  хвилини,  а  коли  повернувся,  то  побачив,  що  потерпілий  живий  лежить  на  доріжці  біля  стіни  без  тями,  біля  нього  люди  надавали  йому  допомогу,  терли  обличчя  снігом,  обливали  водою,  а   він  хрипів  і  не  реагував.  Повідомив,  що  все  сталося  через  зятя  потерпілого – ОСОБА_9,  який  в  кафе  прийшов  першим,  бо  перед  тим,  що  його  вбили,  потерпілий  - ОСОБА_3 розповів  йому,  що  ОСОБА_9  навмисно  причепився  до  якихось  хлопців,   бо   хотів  в  них  забрати  мобільний  телефон  і  гроші,  порвав  куртку,  вдарив  двічі  хлопця  та  забрав  телефон.   І  це  сталося   в  с.  Копили   перед  тим,  як  вони  зайшли  в  кафе.  При  цьому  потерпілий  намагався  зупинити   ОСОБА_9,  але  він  не  реагував,  бо  був  в  нетверезому  стані.  Коли  побачив  потерпілого,  то  ОСОБА_9  з  ним  поряд  не  було.   Швидку  допомогу  викликали  із  кафе,  яка  приїхала  через  годину.  Коли  ОСОБА_3   лежав  без  тями,  то  у  ОСОБА_9  телефон  забрав  якийсь  посторонній  чоловік.  Додав, що  зять  шукав  пригод – чіплявся  до  всіх,  а  ОСОБА_3  не  одобряв  його  дій, зупиняв.  Наполягав  категорично,   що  по  справі    він  давав  тільки  пояснення,  коли  виїздила  на  місце  пригоди  міліція,  а  в  Полтавському  РВ  ніколи  не  був  і  іншим  разом  не  допитувався.  При  пред»явленні  протоколу  його  допиту  в  якості  свідка   від  24.06.2008  року  ( а. с. 93  т. 1 )  наполягав,  що  під  протоколом  не  його  підпис  і  почерк,  таких  свідчень  він  не  давав,  крім  того,  у  пред»явленому  йому  протоколі  не  вірно  вказано і його  по – батькові  «Михайлович»  замість  «Миколайович».

        Допитана  в  засіданні  свідок  ОСОБА_10  суду  пояснила,  що  знає  як  ОСОБА_3   так  і  ОСОБА_9,  обоє  були  в  нетверезому  стані, замовили  дві  бутилки  пива  і  вийшли  на  вулицю,  чого  не  знає,  мабуть  покурити, бо  в  них  не  курять.  Потім  її  хтось  повідомив,  що  в  кафе  бійка  і  вона  вийшла  на  вулицю,  побачила  сидячого  у  стіни  із  закритими  очима  ОСОБА_3    Біля  нього   були  два  хлопці,  які  сказали,  що  він  впав  і  обтирали  снігом.  Вона  викликала  швидку.  Кров  на  потерпілому  одразу  не  бачила,  а  коли  переносили  та  хотіли  привести  до  тями,  то  кров  була  на  затилку.  Зятя – ОСОБА_9 не  бачила   в  цей  час,  бо  він  бігав  на  заправку  викликати  таксі,  бо  працював  в  « 0 – 54 ».  Через  декілька   діб  чула   від  офіціантів  розмови,  що  конфлікт  виник  через  мобільний  телефон.  Швидка  та  міліція  приїхали  одночасно  приблизно  через  годину.  Категорично  наполягала,  що  по  справі  вона  пояснення  писала  в  той  же  день  і  більше  ніколи  їх  не  давала,  в  міліцію  її  не  викликали.  При  пред»явленні  їй  протоколу  допиту   її  в  якості  свідка   від  20.06.2008  року  ( а. с.  92  т. 1 ),  то  наполягала,  що  під  протоколом  не  її підпис  і  почерк,  таких  свідчень  вона  не  давала.

        Допитаний  свідок   ОСОБА_9  суду  пояснив,  що  він  зятя  - ОСОБА_3  знав  недовго,  хоча  проживали  разом,  бо  той  недавно звільнився  з  місць  позбавлення  волі,  агресивним  не  був,  іноді  приходив  додому  випивши.  В  той  день  він  приїхав  до  потерпілого  в  розстроєних  почуттях,  бо  звільнився  з  роботи.  Сказав  потерпілому,  що  пішли  гуляти.  Вони  в  магазині  взяли   0,5 л.   горілки,  випили,  здалося  мало,  знову  пішли  за  горілкою,  викликали  таксі,  щоб  з»їздити  до  банкомату  зняти  кошти.  Купили  0,7 л.  горілки,  хтось  потерпілому  зателефонував  на  мобільний  і  вони  пішли  до  кафе  «Форест»,  коли  прийшли  придбали  по  бокалу  пива.  Потерпілий  вийшов  на  вулицю,  його  не  було  20  хвилин,  він  вийшов  на  вулицю  і  почув  жіночий  голос,  що  потерпілого  хтось  вдарив по  голові  і  вони  від»їздять  на  машині  сірий  «Опель».  Він  зателефонував  знайомому  Жені   в  таксі,  щоб  той  приїхав  та  наздогнав  автомобіль.  Вони  їздили  за  машиною  20  хвилин,  не  здогнали  і  повернулися  до  кафе.  Машини  швидкої  не  було  і  він  запропонував  відвезти  потерпілого  на  таксі, але  працівники  міліції  йому  не  дозволили,  сказавши,  що  він  в  нетверезому  стані  і  посадили  в  свою  машину.  Вранці  він  прокинувся  в  РВ.  Горілки  в  той  день  випили  багато, бо  були  в  стані  сильного  алкогольного  сп»яніння  ще  до  кафе. Події  того  дня  не пам»ятає.  Що  відбирав  телефон  у  підсудного  не  пам»ятає,  підсудного  в  той  вечір  не  бачив,  в  бійці  участі  не  приймав,  швидку  викликали,  але  він  не  бачив.  Вказував,  що  пояснення  міліція  не  відбирала  і  в  якості  підозрюваного  його  не  допитували,  але  при  пред»явленні  йому  вказаних  документів  ( а. с.  7 – 8,  75  т. 1 ),  то  впізнав  свої  підписи  і    підтвердив  допити,  показавши,  що  під  час  допитів  був  тиск  з  боку  працівників  міліції,  але  який  не  пам»ятає.  Коли  потерпілого  вдарили,  то  він  зателефонував  знайомому  таксисту  і  поїхав з  ним  за  автомобілем,  чому  не  залишився  із  потерпілим  та  не  думав  за  стан  здоров»я  потерпілого    не  знає.

          Допитаний  свідок  ОСОБА_11  пояснив,  що  в  той  день  зателефонував  йому  ОСОБА_9  і  сказав,  що  їх  побили  біля  кафе  «Форест».  Коли  приїхав,  то  ОСОБА_9  стояв  п»яний,  а  його  товариш  лежав  без  тями.  Він  попросив  знайти  хто  їх  побив,  охорона  бару  сказала, що  поїхала  якась  машина    в  бік  Вовківки,  вони  поїхали  за  машиною…  ОСОБА_9  про  бійку  нічого  не  розповідав,  а  він  не  питав.  Він  готов  був  із  солідарності  втрутитися  у  бійку.

         Згідно  протоколу  медичного  огляду  для  встановлення  факту  …сп»яніння  віл  12.02.2008 року,  то  ОСОБА_12  знаходився  в  стані  сп»яніння  внаслідок  вживання  алкоголю ( а. с. 6  т. 1 ),  тобто  наступного  дня  після  події.

         Згідно   пояснень  ОСОБА_9  від  12.02.2008  року   ( а. с.  7 – 8 т. 1 ),  то  він  вказував,  що  11.02.2008  року  йому  на  мобільний  телефон  зателефонував  брат  його  дружини  - ОСОБА_3  і  сказав,  щоб  він  терміново  підійшов  до  кафе  «Форест». Так  як  його  б»ють  незнайомі  йому  люди.  Він  вдягнувся  і  пішов  пішком  в  сторону  кафе,  при   цьому  зателефонував  таксисту  на  ім»я  ОСОБА_11  і  попросив  допомоги,  щоб  викликав  інших  таксистів.  Коли  він  вже  доходив  до  ресторану  «Полтава»,  то  його  підібрав  ОСОБА_11  і  вони  під»їхали  до  кафе   «Форест».  Хтось  із  жінок    сказав,  що  хлопці,  які  причетні  до  бійки  від»їзджають  на  автомобілі  сірого  кольору  «Опель».  Вони  з  ОСОБА_11  поїхали  за  вказаним  автомобілем… З  ким  був  ОСОБА_3  біля  кафе  і  хто  його  побив   та  при  яких  обставинах  йому  не  відомо,  так  як  при  цьому  присутній  не  був.      Що  суттєво  суперечить   протоколу   допиту  його  в  якості підозрюваного  від  09.05.2008  року ( а. с. 75  т. 1 ),  де  вказував,  що  в  нього  …мали  випадки  провалів  в  пам»яті  після  випитого  спиртного  і  такі  випадки  непоодинокі…..ОСОБА_3  …це  брат  його  дружини….11.02.2008  року  після  невдалого  робочого  дня  він  повертався  додому   і  зателефонував  своїй  дружині,  запитавши  де  зараз  знаходиться  ОСОБА_3.  Вона  повідомила,  що  в  кафе  «Форест»…  Він  на  автомобілі  «ВАЗ   2107»  синього  кольору  під»їхав  до  кафе…..Під»їхавши  до  кафе….помітив,  що  ОСОБА_3  перед  входом  в  кафе  розмовляє  з  якимись  хлопцями…  Він  окликнув  його  і  ОСОБА_3  спустився  до  нього,  був  тверезий.  Оскільки  в  нього  був  невдалий  робочий  день,  то  запропонував  ОСОБА_3  взяти пляшку  горілки  і  поїхати  додому  відпочивати…  Вдома  випивали  горілку  і  пиво….вирішили  продовжувати  відпочивати…Викликали  таксі  «0 – 54»…поїхали  до  банкомату…знову  придбали  0,75  горілки…повернулись  додому,  все  випили.  Що  далі  пам»ятає  уривками…знаходився  в  приміщенні  кафе  «Форест».. за  столиком…два  бокали  пива…  Виходить  на  вулицю  і..чує голос,  що  ОСОБА_3  вдарили,  зателефонував   своєму  приятелю  Євгену….Біля  АЗС  сідає  в  автомобіль  до  ОСОБА_11  наздоганяти  машину  «Опель»…..За  яких  обставин  ОСОБА_3  отримав  тілесні  ушкодження  mа  від  кого  не  знає….  Взагалі  коли  він  сильно  вип»є  в  разі  якщо  його  не  чіпати,  то  він  спокійна  людина.  Якщо  сильно  розлютити,  то зупинити  його  агресію  майже  не  можливо….    А  також  суперечать  протоколам  очної  ставки  від  09.05.2008  року  між  ним  та  ОСОБА_2 ( а. с. 76 – 79 т. 1 )  та  між  ним  та  ОСОБА_6 ( а. с. 80 – 83 т. 1 )  і свідченням  даним  ним  в  ході  судового  слідства.

      По  факту   допиту   слідчим  в  ході  досудового  слідства   свідків : ОСОБА_8  та  ОСОБА_10  судом  в  порядку  ст.  97  КПК  України  на  ім»я  прокурора  Полтавського  району   направлялися  листи  з  метою  проведення  відповідних  перевірок  в  установлений  законом  термін  з  послідуючим  приєднанням   їх   до  матеріалів  кримінальної  справи  ( а. с. 178,  203  т. 1 ),  але   всупереч  діючому  законодавству матеріали  відповідних  перевірок  до  суду   не  надійшли,  а  надійшли  формальні  повідомлення   за  підписом  прокурора  про  відмову  в  порушенні  кримінальної  справи  стосовно  слідчого  на  підставі  ст. 6 п. 2  КПК  України,  без  додатків  щодо  проведених  процесуальних  дій  на  підставі  яких  зроблено  дані  висновки ( а. с. 181 – 182,  211  т. 1 ).

                    Як  вбачається  із  свідчень  свідків  допитаних  в  ході  судового  слідства :  ОСОБА_8,  ОСОБА_10,  то  потерпілий  був  в  стані  алкогольного  сп»яніння,  швидка  допомога  приїхала  на  місце  події  приблизно  через  годину  після  відбувшогося,  потерпілому  певне   коло  людей  надавало  допомогу,  мобільний  телефон   саме   у  ОСОБА_9  забрав  якийсь  сторонній  чоловік,  були  розмови  офіціантів  кафе   про  виниклу  бійку,  свідок  ОСОБА_10  отримала   саме   повідомлення  про  бійку  від  осіб,  які  її  бачили.   Внаслідок  чого  слідчим  не  перевірені  свідчення  підсудного,  які  є  стабільними   в  ході   всього  досудового  слідства   щодо    свого  самозахисту. Згідно  матеріалів  справи  не  усунуті  слідчим  протиріччя  в  показах  свідка  ОСОБА_9,  не  перевірена  версія  причетності  ОСОБА_9  в  зв»язку  з  його  протиречивими  свідченнями  до  спричинення  тілесних  ушкоджень  потерпілому.   Не  витребувані   із  медичної  установи  результати  досліджень,  що  проводилися  потерпілому    на  предмет  ступеня  алкогольного  сп»яніння  та  з»ясування    часу  доставки  його  швидкою  до  медичного  закладу.  Перед  проведеними   у  справі   судово – медичними  експертизами  слідчим  не  поставлено  запитань,  а  звісно  експертами  і  не  вирішено  питань   впливу    стану  алкогольного  сп»яніння   потерпілого  та  проходження  значного  часу   без  надання  професійної  медичної  допомоги   з  моменту  спричинення  тілесних  ушкоджень  потерпілому    до  моменту  доставки  та  надання  йому  медичної  допомоги  на  стан  потерпілого  в  зв»язку  з  отриманими  тілесними    ушкодженнями.

           Таким  чином,  судом  встановлені  обставини,  що  свідчать  не  тільки  про  неповноту  та  однобічність  досудового  слідства,  але  і  про  істотні  порушення    норм  процесуального  закону,  які  не  можливо  усунути  в  ході  судового  слідства.

 Так,  відповідно  до  вимог  ст.  22  КПК  України  прокурор,  слідчий,  особа,  що  провадить  дізнання,  зобов»язані  вжити  всіх  передбачених  законом  заходів  для  всебічного,  повного  й  об»єктивного  дослідження  обставин  справи,  виявити  як  ті  обставини,  що  викривають,  так  і  ті,  що  виправдовують  обвинуваченого.

Відповідно  до  ст.  62 ч. 3  Конституції  України  обвинувачення  не  може  грунтуватися  на  доказах,  одержаних  незаконним  шляхом,  а  також  на  припущеннях.  Усі  сумніви  щодо  доведеності  вини  особи  тлумачаться  на  її  користь.

Згідно  зі  ст.  64  КПК  України  при  провадженні  дізнання,  досудового  слідства  та  розглядові  кримінальної  справи  в  суді  підлягають  доказуванню  подія  злочину ( час, місце,  спосіб  та  інші  обставини  вчинення  злочину),  а  також  винність  обвинуваченого  у  вчиненні  злочину  і  мотив  злочину.

В  даному  випадку  орган  досудового  слідства  ці  вимоги  закону  належним  чином  не  виконав.   Висновок  про  винність  ОСОБА_13  у  вчиненні саме  такої  кваліфікації злочину  орган  досудового  слідства    зробив  на  підставі  показань  самого  ОСОБА_13,  який  написав  явку  з  повинною  та  його  показань  в  ході  досудового  слідства ( а. с. 10,  24 – 27,  52 – 53,  146 – 147  т. 1 ),  відтворення  обставин  та  обстановки  події  злочину  ( а. с.  60 – 64  т. 1 ).  Інших  доказів,  які  викривали  ОСОБА_13  саме  у  вчиненні  цього злочину  орган  досудового  слідства  не  навів,  оскільки  свідчення  свідків :  ОСОБА_8  та  ОСОБА_10    за  наведених  у  постанові  судом  обставин,  постанов  прокурора  з  приводу  перевірок  в  порядку  ст.  97  КПК  України  винесені  виключно  на  підставі   заперечень   самого  слідчого   і  нібито  показів   цих свідків   не  можливо  вважати  достовірними  та  допустимими  відповідно  до  Постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  «Про  практику  застосування судами  України  законодавства,  що  регулює  повернення  кримінальних  справ  на  додаткове  розслідування».  А  здобуті   свідчення    цих  свідків  в  ході  судового  слідства  та  витікаючими  з  них  ряду  процесуальних  дій  підлягають  ретельній  перевірці  саме  в  ході  досудового  слідства,  як  і  з»ясування  решти  питань  порушених  в  постанові  суду.  

Відповідно  до  ст.  323  КПК  України  вирок  суду повинен  бути  законним  і  обгрунтованим,  а  оцінка  доказів  має  грунтуватися  на  всебічному,  повному  й  об»єктивному  розгляді  всіх  обставин  справи  в  їх  сукупності.

Зазначені  обставини   позбавляють  суд  можливості   винести   відповідний  до  вимог  закону  вирок  та вірно  кваліфікувати  в  даному  випадку  дії  підсудного,  тому  суд  приходить  до  висновку  про  необхідність  направлення  справи  прокурору  для  проведення  додаткового  розслідування  з  мотивів  істотного  порушення  кримінально – процесуального  законодавства  та  неповноти  і  однобічності  досудового  слідства  відповідно  до  ст.  281  КПК  України,  так  як  ця  неповнота  та  неправильність  досудового  слідства  не  може  бути  усунута  саме  в  судовому  засіданні.

           При  проведенні  додаткового  розслідування  органу  досудового  слідства  необхідно    відповідно  до  діючого  законодавства :

-   витребувати  із  відповідних  медичних  установ  або  уточнити  дані    щодо  стану  алкогольного  сп»яніння  потерпілого  ОСОБА_3  та   часу   доставки  швидкою  допомогою   до  медичного  закладу  для  надання  відповідної  професійної  медичної  допомоги,

-   встановити  та  допитати осіб ( людей,  що   повідомили  про  бійку  працівників  кафе,   осіб,  які   надавали  допомогу  потерпілому  після  сутечки,  офіціантів,  які  розмовляли  про  обставини  бійки  між  підсудним  та потерпілим,  на  які  вказує  підсудний ),

-   за  результатами  отриманих  свідчень  призначити  судово – медичну  експертизу  щодо  впливу  стану  алкогольного  сп»яніння  потерпілого  та  знаходження  його  після  отриманих  тілесних  ушкоджень  без  надання  відповідної  медичної  допомоги  на  його  стан  та  насталі  наслідки,  

-  усунути  протиріччя,  що  маються  в  матеріалах  справи  щодо  допиту  свідка  ОСОБА_4,  встановити   причини  провалів  в  його  пам»яті  саме  на  вказані  події, перевірити  його  причетність   до  виниклої  бійки,  свідчень  свідка  ОСОБА_6   та  отриманих  останнім  тілесних  ушкоджень   внаслідок  сутечки  з  ним,  та  інших  обставин,  які  мають  суттєве  значення  для  об»єктивного  розгляду  справи,

-  встановити  особу,  яка  забрала  телефон  у  ОСОБА_4  і  який  саме  це  був  телефон,

-  з  метою  повного,  об»єктивного  та  всебічного  розслідування  справи  органом  досудового  слідства  необхідно провести  і  інші  оперативно – слідчі  дії,  які  будуть  викликані  необхідністю.

           За  результатами  всіх  вказаних  слідчих  дій  та  висновку  експертизи   дати  вірну  юридичну  оцінку  дій  вчинених  підсудним  для  прийняття  подальшого  законного  та  обгрунтованого  рішення.

          Запобіжний  захід    під  час  проведення  додаткового  розслідування  підсудному  необхідно  залишити  попередній.

          Керуючись  ст.  281  КПК України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В :

          Кримінальну  справу  за  звинуваченням  ОСОБА_2  за  ст. 121  ч. 2  КК  України – повернути  прокурору  Полтавського  району  для  проведення  додаткового  розслідування.

          Запобіжний  захід  ОСОБА_13 – залишити  підписку  про  невиїзд.

          Постанова  може  бути  оскаржена  до  Апеляційного  суду Полтавської  області  через  Полтавський  райсуд Полтавської  області  протягом  семи  днів  з  моменту  її  проголошення.

Суддя (підпис)

             ВІРНО :