Справа № 2-271

2009р.

РІШЕННЯ

іменем України

27 березня 2009 року  Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

 в складі: головуючого - судді Карабаза Н.Ф.,

                при секретарі - Куленко Л.К.,

                 за участю позивача – ОСОБА_1,

                представника позивача – ОСОБА_2,

                 відповідача – ОСОБА_3,

                представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми за заподіяну матеріальну шкоду працівником,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми за заподіяну  матеріальну шкоду працівником, вказуючи, що з 15.05.2002 року він зареєстрований як фізична особа –підприємець, про що є відповідне свідоцтво №516038.  Видом його діяльності є роздрібна торгівля  з лотків на ринку. З 16.02.2007 року, між ним та ОСОБА_3 було укладено трудовий договір між працівником та фізичною особою підприємцем. Згідно умов укладеного договору, відповідачка була зобов»язана виконувати обов»язки продавця непродовольчих товарів. Вказаний трудовий договір було зареєстровано в Шахтарському міському центрі зайнятості 20.02.2007 року №114. З моменту укладення трудового договору ОСОБА_3  приступила до виконання своїх безпосередніх обов»язків. Крім того, між ним та відповідачкою було укладено договір про повну матеріальну відповідальність працівника. Вказаний договір було підписано сторонами. Згідно умов укладеного договору про повну матеріальну відповідальність, визначено коло обов»язків сторін. Робітник, приймая на себе повну матеріальну відповідальність за всі передані йому під звіт матеріальні цінності, зобов»язувалась забезпечити їх  збереження, ведення у встановленому порядку звіту цінностей, відповідну документацію та негайно сповіщати про випадки крадіжок та недостач. Прийняті  на себе за договором обов»язки по створенню умов для нормального зберігання цінностей та інші, позивачем виконувались з суворим дотриманням умов договору. 08 вересня 2008 року, ним було проведено контрольну інвентаризацію цінностей по безпосередньому місцю праці ОСОБА_3                                 З початку перевірки, було вивчено документацію,  яка  складалась безпосередньо продавцем.  Їй було запропоновано власноручно зробити опис товарно-матеріальних цінностей, які знаходились у неї на реалізації.  Вказаною перевіркою було встановлено, що продавцю під звіт було передано 892 одиниці товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 76689,52 грн. При цьому фактично виявлено контрольною перевіркою цінностей на  54842,90 грн. Перевіркою було встановлено, недостачу товарів на суму 21619,62 грн.    Товарів на здавалось. Пояснити  відсутність товару та в зв»язку з чим нею допущено таку недостачу, вона не змогла. Від підписання ОСОБА_2 контрольної перевірки, вона відмовилась. Вказана шкода внаслідок дій безпосередньо відповідачки, оскільки функціонування торгівельної точки організовано таким чином, що кожен працівник особисто отримує під звіт товарно-матеріальні цінності для реалізації, про що розписується у відповідній товарно-матеріальній накладній, особисто здійснює передачу на іншу торгівельну точку, або отримує з іншої, а також щоденно проводить сдачу виручки за реалізацію товару.  Інші особи доступу до переданих ОСОБА_3Х товарно-матеріальним цінностям не мали. З часу виявлення недостачі відповідачка не виходить на роботу.   Позивач просив стягнути з відповідачки відшкодування матеріальної шкоди  21619,62 грн. та судові витрати.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги,  та просив стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в сумі 21619,62 грн., судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 30 грн. та судовий збір в сумі 216,20 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені позивачем позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вона з 16.02.2007 року перебувала в трудових відносинах з позивачем.  В Шахтарському міському центрі зайнятості підписувала трудову угоду та договір про повну матеріальну відповідальність та з його змістом була ознайомлена.  Спочатку працювала разом з іншим продавцем, а потім з квітня 2008 року, коли він звільнився вони все перерахували, записали до зошита та віднесли в бухгалтерію. Пояснила, що у неї були ключі від палатки і вона сама її відчиняла та зачиняла, вночі  охороняла охорона ринку. Товар зі складу приносили та віддавали під розпис кожен день по мірі необхідності. Реалізацію записувала до зошиту, а інколи не встигала все записати. Виручку кожен день здавала також під розпис. 08.09.2008 року була інвентаризація. При проведенні інвентаризації була вона та ще один продавець Ельвіра, вони разом все перерахували та віднесли відомості до бухгалтерії. Після цього їй повідомили, що в неї недостача. Пояснила, що 10.07.2008 року була у відпустці, а замість неї торгували інші особи і вона віддавала їм ключі. При цьому акт передачі товару не складали, товар не перераховували ні тоді коли вона пішла у відпустку ні тоді коли вона повернулась. Просила в задоволенні позову відмовити, так як вона нічого не брала, підтвердити свої пояснення вона не може.

  Представник відповідача ОСОБА_4 просив в позові відмовити, оскільки відсутні підтверджуючи документи. По накладним встановити факт недостачі не представляється можливим. Судові витрати також не підлягають відшкодуванню, тому, що сплачені не позивачем, а ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні  пояснила, що вони з чоловіком працюють приватними підприємцями.  Працюють разом, продавцями займалась вона.  ОСОБА_3  працювала на точці на ринку, там два ролета та два ключа, ключі тільки у продавця, товар передавався тільки по накладним на яких вона розписувалась З квітня 2008 року стала працювати сама та перед цим робили інвентаризацію. Коли Галла поїхала у відпустку та повернулась інвентаризацію не робили. В вересні робили інвентаризацію Галла та новий продавець та було виявлено недостачу.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона з липня 2006 року працює бухгалтером ПП «Катагоров» , Галла з січня 2007 року проходила стажировку, спочатку торгувала з Чечугой, а з 07.04.2007 року працювала сама. Вона була матеріально відповідальною особою. Коли продавець іде у відпустку, то все рахує, коли Гала пішла у відпуску вона цього не робила. Її не хотіли відпускати, але вона пообіцяла, що коли приїде з відпустки все перерахує. Точка працювала, але Гала їм по акту товар не захотіла передавати тому, що їй терміново потрібно було їхати.  Реалізацію товару на протязі дня продавець записує в свій зошит всі продажі, підводить результат та відносить виручку. Налічні кошти здаються старшому продавцю, або ОСОБА_1 З листка продаж видно виручку продавця. ОСОБА_3 сама себе рахувала та надала данні в бухгалтерію. В червні була недостача у Галли більше 7 тисяч грн.  Потім  08.09.2008 року рахували всі три точки, на інших точках таких недостач не виявлено, були невеликі, які  погашались із заробітної плати.  В акті від 08.09.2008 року  вказані роздрібні ціни на момент інвентаризації на цій точці, акт складала вона.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що працює  бухгалтером ПП «Катагоров» з липня 2007 року веде облік товару, приходу та розходу на торгівельних точках на ринку згідно документів, які приносять реалізатори в кінці робочого дня.  Документи- це приходні накладні зі складу і реалізатори переміщають поміж собою товар та надають накладні на переміщення та лист продаж свій. Все це заноситься в комп»ютер.  Також перевіряє каси та продажи. Те, що пише продавець в листку продаж, те и фіксується  окремо по кожній торговій точці.  З 07.04.2008 року Галла працює сама та була передача товару, коли вона приймала торгівельну точку.  22.06.2008 року була інвентаризація у Галла та велика недостача, потім Галла робила повторну і знову недостача. Їй  надали перелік товару по якому у неї недостача, але вона замість перерахунку поїхала у відпустку 10.07.2008 року. 08.09.2008 року  була інвентаризація на яку суму  було виявлено недостачу не пам»ятає.

Вислухавши позивача, відповідачку, представників позивача та відповідачки, свідків, вивчивши матеріали справи листи продаж та витратних накладних, приходних накладних з точок №1 та №2 на точку №3, звітів про рух товарів на складах з квітня по вересень 2008 року, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем згідно свідоцтва серії В02 №516038 від 15.05.2002 року, має патент серії ПАЕ №534801 на здійснення роздрібної торгівлі з лотків та на ринках.  Між ним та ОСОБА_3 укладено трудовий договір 16.02.2007 року згідно з яким ОСОБА_3 зобов»язується виконувати роботу продавця не продовольчих товарів.  З відповідачкою 01.01.2007 року укладено договір про повну матеріальну відповідальність згідно з яким робітник, приймаючи на себе повну матеріальну відповідальність за всі передані йому під звіт матеріальні цінності, зобов»язується: 1.1. забезпечити зберігання цінностей; 1.2. вести у встановленому порядку облік цінностей, що знаходяться на його збереженні, і представляти «СГ» виправлені документи і звітність про рух і залишки цінностей; 1.3. негайно сповіщати «СГ» про випадки крадіжок, недостач надлишків та понад наднормативних витрат довірених йому цінностей; 1.4. по господарському та дбайливо ставитися до зберігання і витрачання  цінностей.  Відповідно до п.3 договору, при виявленні крадіжок, нестач або наднормативних втрат цінностей робітник несе майнову відповідальність перед «СГ»  за заподіяні збитки в межах повного розміру.  А отже відповідачка належить до категорії працівників, з якими згідно з ст.135-1 КЗпП України може бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Відповідно до акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей на точці 3 від 08.09.2008 року встановлено недостачу в сумі 21619,62 грн. від підпису акту відповідачка відмовилась.  На запрошення з»явитись, направлені їй рекомендованим письмом за №880478 не з»явилась. Відповідачкою не надано доказів, що виявлена недостача сталася  не з її вини.

На підставі ст..130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків.

 Відповідно до ст.131 КЗпП України працівники зобов»язані бережливо ставитися до майна  підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.  Згідно  ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, коли між працівником і підприємством, установою, організацією  укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. На підставі ст.135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які  займають посади або виконують роботи зв»язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском) перевезенням або застосуванням у процесі  виробництва переданих їм цінностей.  Відповідно  до ст..135-3 КЗпП України у разі недостачі матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.          

На підставі вищевикладеного позов підлягає задоволенню.

   Посилання представника відповідачки на те, що  судові витрати сплачені ОСОБА_5, і тому не підлягають відшкодуванню суд не бере до уваги, тому, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5  є дружиною позивача, а крім того ЦПК України не передбачено, що судові витрати сплачуються особисто,  ст.79 ЦПК України лише визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.  А тому  з відповідачки на користь позивача  згідно до ст.88 ЦПК України слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 30 грн. та судовий збір в сумі 216,20 грн.  

            Керуючись ст.ст.130,131,134,135-1,135-3 КЗпП України, Положенням про матеріальну відповідальність робітників та службовців за шкоду, спричинену підприємству, установі, організації, затвердженому Указом Президії Верховної ОСОБА_8 СРСР від 13.07.1976 року №4204-ІХ, Постановою Державного ОСОБА_8 Міністрів СРСР по праці  та соціальним питанням та Секретаріату Всесоюзної ОСОБА_9 Професійних Союзів від 28.12.1977 року №447/24, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 року №14 «Про судову практику по справам про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям  їх працівниками», ст.ст.10,11,60,88,208,209,212,213-215,218 ЦПК України, суд

                                         В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми за заподіяну матеріальну шкоду працівником задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_3 на  користь ОСОБА_1  на відшкодування матеріальної шкоди 21619,62 грн.

Стягнути з відповідача на користь позивача  судовий збір в розмірі 216,20 грн.

Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено в установленому законодавством порядку протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                           Н.Ф. Карабаза