Справа № 1-35/09

        В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                         27  березня 2009 року .

                                  Любарський районний суд Житомирської області

        в складі :  головуючого – судді                І.І.Замеги

                        секретаря                Г.М.Войтович

                   з участю прокурора                В.Й.Коника

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Любар справу по обвинуваченню      

                     ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,

                    уродженця та   жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не  військовозобов’заного, з повною загальною середньою світою,   не одруженого, не працюючого,  не судимого у відповідності із ст.89 КК України,

                      у вчиненні  злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

 В С Т А Н О В И В:

                  06 лютого 2009 року близько 18 год. підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в селі Бичева Любарського району Житомирської області вирішив відкрито заволодіти грошима та майном  громадянки ОСОБА_2.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), він переслідуючи ОСОБА_2 на дорозі, неподалік ставу даного населеного пункту, підбіг до неї ззаду, застосувавши фізичну силу, взяв її за плечі та повалив на землю, після чого долонею лівої руки закрив останній очі та рот, щоб вона не змогла покликати на допомогу та розгледіти його, а коліном лівої ноги утримував її праву руку  з метою перешкодити їй чинити йому опір, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої. Вільною, правою рукою, підсудний із кишень дублянки потерпілої, відкрито викрав пару рукавиць, вартістю 10 гривень, в яких знаходилися гроші загальною сумою 80 гривень. Після чого відпустив її та відкрито викрав її господарську сумку, вартістю 10 гривень, в якій були продукти харчування: 500 грамів свинного сала  - вартістю 25 грн. за 1 кг, на загальну суму – 12 гривень 50 копійок та 1 кг печива „Асорті „ вартістю 14 гривень за 1 кг.  

Злочинним діями ОСОБА_1 потерпілій було заподіяно матеріального збитку на загальну суму 126 гривень 50 копійок.

         В судовому засіданні в пред’явленому обвинуваченні підсудний себе визнав винним у вчиненому повністю і пояснив, що 6 лютого ц.р. після розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_2 вирішив викрасти гроші в останньої.

 Біля 18 год. переслідуючи її  неподалік ставу с.Бичева Любарського району підбіг ззаду і застосувавши фізичну силу повалив на землю, після чого долонею лівої руки закрив їй очі та рота, щоб вона не змогла покликати на допомогу та розгледіти його, а коліном лівої ноги утримував її праву руку з метою перешкодити їй чинити йому опір. Затим з кишені дублянки викрав 80 грн..  Після чого відпустив ОСОБА_2 та відкрито вирвав у неї господарську сумку, в якій були продукти харчування: свинне сало і печиво.

          Крім його особистого зізнання, вина підсудного також підтверджується зібраними  по справі доказами.

    Потерпіла ОСОБА_2 під час проведення попереднього слідства   пояснила, що 06.02.2009 р. близько 18 год. житель  ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в с.Бичева, Любарського р-ну Житомирської області, застосувавши фізичну силу, відкрито заволодів належним їй майном і грошима в сумі 80 гривень та продуктами харчування. В зв’язку з відшкодуванням їй матеріальної та моральної шкоди будь-яких претензій до підсудного не має і просить суд його суворо не карати.

      З протоколу відтворення обстановки  та обставин події від 23 лютого 2009 року вбачається, що при проведенні відтворення подій, які мали місце 06 лютого 2009 року підсудний вказав як і яким способом він утримував потерпілу під час вчинення злочину.                

     Довідка № 26 від 16 лютого 2009 року, видана дирекцією Любарського кооперативного ринку вказує, що вартість викрадених речей і продуктів харчування підсудним під час скоєння грабежу складає 46 грн. 50 коп.

       Аналізуючи всі зібрані та перевірені докази по справі суд вважає, що вина  ОСОБА_1 в умисних діях, що виразилися в відкритому викраденні чужого майна (грабежі) на загальну суму 126 грн.50 коп., поєднаному з  застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої ОСОБА_2  доведена  повністю і кваліфікує його дії за ст.186 ч.2 КК України.

      Обираючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а тому обирає його в межах санкції ст.186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі.

       Однак, приймаючи до уваги, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, сприяв  розкриттю вчиненого ним злочину, повністю відшкодував потерпілій завдані майнові збитки, то суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

      Цивільний позов по справі не заявлено.

  Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України

                                                                    Суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України   й  обрати йому покарання за цим законом у вигляді  4 /  чотирьох/ років  і 6 місяців позбавлення волі.

  Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 /два/ роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

           Згідно ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1В.в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в її органи.

            Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

           На вирок може бути подана апеляція в  апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

              Суддя                                                          І.І.Замега