справа № 760/15585/13к

провадження № 1кп/760/559/13

УХВАЛА

іменем України

11.09.2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.,

при секретарі Кирпі П.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Данилюк К.О., Віноградова Д.С.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

обвинуваченого ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42013110090000057, відносно

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лігниця (Республіка Польща), українця, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, -

в с т а н о в и в:

наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 09.12.2010 №507-О ОСОБА_8 було призначено на посаду голови правління ПАТ «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку «Діпрозв'язок» (далі - ПАТ «Діпрозв'язок»).

Перебуваючи на посаді Голови правління ПАТ «Діпрозв'язок», ОСОБА_8 умисно та безпідставно, маючи на те можливість, не виплатив працівникам зазначеного підприємства заробітну плату більше ніж за один місяць в період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_8, будучи керівником зазначеного вище підприємства, діючи умисно, в порушення вимог ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 5 ст. 97 КЗпП України, ст. 4, ч. 3 ст. 15, 21-24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 (з подальшими змінами та доповненнями), безпідставно не виплатив нараховану до сплати заробітну плату працівникам вказаного товариства з жовтня 2012 року по грудень 2012 року, а саме: ОСОБА_5 - 12619,21 грн., ОСОБА_10 - 6365,04 грн., ОСОБА_3 - 7897,56 грн., ОСОБА_11 - 8282,53 грн., ОСОБА_2 - 6604,42 грн., ОСОБА_12 - 7483,64 грн., ОСОБА_1 - 17151,62 грн., ОСОБА_13 - 4768,18 грн., ОСОБА_14 - 9938,54 гри., ОСОБА_15. - 7566,51 грн., ОСОБА_16 - 6084,06 гри., ОСОБА_17 - 5793,62 грн., ОСОБА_4 - 4035,92 грн., ОСОБА_6 - 6463,04 грн., при цьому, в період існування заборгованості по заробітній платі, за наявності фінансової можливості погасити заборгованість і виплатити заробітню плату, кошти перераховувались на господарські потреби та здійснювались платежі, які не є першочерговими (оплата комунальних послуг, сплата податків, розрахунки з постачальниками товарів та послуг тощо).

Право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю закріплено статтею 43 Конституції України, якою передбачено, що «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.».

Частина 5 ст. 97 КЗпП України передбачає, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Стаття 22 Закону України «Про оплату праці» наголошує на тім, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Отже, внаслідок умисних дій ОСОБА_8, вчинених в порушення вимог ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 5 ст. 97 КЗпП України, ст. 4, ч. 3 ст. 15, ст.ст. 21-24 Закону України «Про оплату праці», працівникам ПАТ «Діпрозв'язок» безпідставно не виплачено нараховану до виплати заробітну за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року в загальному розмірі 111053,89 гривень, яка в подальшому була виплачена та заборгованість перед працівниками ПАТ «Діпрозв'язок» була погашена, відповідно до наданої керівництвом товариства довідки.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у безпідставній невиплаті заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчиненими умисно керівником підприємства, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 175 КК України.

ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину визнав повністю та щиро покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Захисник ОСОБА_8 - ОСОБА_7 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, зазначаючи, що останній повністю визнав свою вину, після вчинення кримінального правопорушення щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину та повністю відшкодував завдані потерпілим збитки.

Прокурор проти звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності не заперечив.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вирішенні даного питання поклалися на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_6 проти заявленого клопотання заперечив, вважаючи його необґрунтованим.

Заслухавши думку прокурора, потерпілих, обвинуваченого, який не заперечував щодо його звільнення від кримінальної відповідальності за наведених вище підстав, його захисника, суд вважає за можливе клопотання останнього задовольнити, а саме закрити відносно ОСОБА_8 кримінальне провадження по обвинуваченню його за ч. 1 ст. 175 КК України, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 45 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення вперше, щиро покаявся у скоєному, активно сприяв його розкриттю, а згідно з довідкою виплати заборгованості по заробітній платі працівникам ПАТ «Діпрозв'язок» за жовтень-грудень 2012 року та зведених відомостей сум заробітної плати №№ 23, 26-29, 32, 34, 45, 47, 48, 52, 53, 57, 59, 62, 64, 66, 68, 71, наданих в додаток до клопотання, заборгованість за зазначений вище період відсутня, що свідчить про усунення заподіяної шкоди.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», визначено, що передбачене у ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у даному кримінальному провадженні наявні всі обов'язкові елементи, перелічені у ст. 45 КК України, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має вищу освіту, одружений, має постійне місце проживання та реєстрації, а також зважаючи на положення зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, згідно якої передбачене статтею 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання захисника обвинуваченого, звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, та закриття кримінального провадження відносно останнього.

Керуючись ст. 45 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», ст.ст. 284, 350 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 задовольнити.

ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, звільнити на підставі ст. 45 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42013110090000057, відносно ОСОБА_8, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 7-ми днів з дня її оголошення.

Суддя