Головуючий суду 1 інстанції - Шкиря В.М.

Доповідач - Карайван Т.Д.

Справа № 417/532/15-ц

Провадження № 22ц/782/496/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Карайван Т.Д.

суддів - Коротких О.Г., Кострицького В.В.

при секретарі - Коротенку С.В.,

строзглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області у місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» - Вільгановської Є.М. на рішення Марківського районного суду Луганської області від 13 липня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

09.04.2015 року позивач звернувся до Марківського районного суду Луганської області з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» заборгованість за кредитним договором №ІCZGME.93398.002 від 06.02.2013 р. та договором №TF.93398.001 про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачею платіжної картки від 06.02.2013 року у розмірі 831,26 грн.

Заочним рішення Марківського районного суду Луганської області від 13 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду позивач 14 серпня 2015 року звернувся до Апеляційного суду Луганської області з апеляційною скаргою на нього, в якій просив скасувати рішення Марківського районного суду Луганської області від 13 липня 2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 831,26 грн. - у повному обсязі, посилаючись на те що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для вирішення справи по суті та порушені норми матеріального та процесуального права та не надано належної оцінки наданих позивачем доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи заочне рішення суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову в повному обсязі за недоведеністю, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів про , отримання відповідачем платіжної картки та грошових коштів на неї, як це передбачено договором №ІCZGME.93398.002 від 06.02.2013 р..

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити рішення його без змін, скасувати рішення і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.309 ЦПК України, підставами для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалене судом першої інстанції заочне рішення зазначеним вимогам не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» та відповідачем укладений кредитний договір №ІCZGME.93398.002 від 06.02.2013, який відповідно до п. 2.1 Договору є невід'ємним від договору №TF.105930.001 від 06.02.2013 про відкриття та обслуговування карткового рахунку НОМЕР_1 з видачею платіжної картки (рахунок).

Згідно п. 2.2 Договору №ІCZGME.93398.002 від 06.02.2013 банк зобов'язався протягом 60 днів з моменту укладення цього договору встановити кредит у вигляді овердрафту. Овердрафт надається у разі проведення за розрахунком видаткових операцій з використанням платіжної картки на суму, що перевищує залишок власних коштів на рахунку.

Згідно п. 2.3 Договору №ІCZGME.93398.002 від 06.02.2013 допустимий розмір овердрафту встановлюється в сумі 1000,00 грн. на строк дії договору про відкриття та обслуговування рахунку з видачею кредитної картки.

П.2.4 договору №ІCZGME.93398.002 від 06.02.2013 передбачено, що за користування овердрафтом банк нараховує відсотки у розмірі 30% річних (виходячи з 360 днів). Погашення відсотків за користування Овердрафтом здійснюється в день надходження коштів на рахунок шляхом списання Банком заборгованості з рахунку позичальника. Відсотки є простроченими, якщо вони не погашені до 25 числа наступного місяця. При не своєчасному погашення нараховується щоденна пеня в розмірі 0,5 % від суми простроченої заборгованості п.2.7 цього ж договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу ОСОБА_4 кредит у формі овердрафт у

розмірі 1000,00 грн. на строк дії договору. Апелянтом до апеляційної скарги надано виписку по особовому рахунку відповідача за період з 14.03.2013 р. по 14.03.2015 року в якій відображено рух коштів на картковому рахунку.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 04.03.2015 року загальна заборгованість відповідача по кредитному договору №ІCZGME.93398.002 від 06.02.2013 р. та договором №TF.93398.001 про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачею платіжної картки від 06.02.2013 року становить 831,26 грн., а саме:

-поточна заборгованість по тілу кредиту - 750,79 грн.,

-поточна заборгованість за процентами - 23,77 грн.,

-прострочена заборгованість за процентами - 48,70 грн.,

-заборгованість за РКО - 8,00 грн.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 статті 1049 ЦК України передбачено, що кредит вважається повернутим у момент зарахування грошової суми, що позичалася.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Нормами статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити гроші відповідно до статті 625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами статті 1048 ЦК України.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних доказів виконання ним свого зобов'язання по наданню кредиту та отримання коштів відповідачем, колегія суддів вважає помилковим, оскільки він спростовується матеріалами справи, зокрема, наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 04 березня 2015 року (а.с. 16-20). Також, до апеляційного суду Луганської області позивачем було надано виписку по особовому рахунку НОМЕР_1 відповідача за період з 14.03.2013 р. по 14.03.2015 року, яка підтверджує розмір заборгованості по кредиту, а також копія анкети-договору на оформлення платіжної картки, що є договором на обслуговування та відкриття рахунку з видачею платіжної картки, де позичальник підтверджує, що приймає пропозицію банку на оформлення платіжної картки, та є документом, що підтверджує про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. (а.с. 63-91).

Таким чином, оскільки суд першої інстанції вищезазначеного не врахував та вирішив спір по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до п.п. 1, 3, 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення суду з ухваленням нового про задоволення позову.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. Як вбачається з матеріалів справи позивач здійснив публікацію про час та місце розгляду справи та виклик відповідача в газеті „Урядовий кур'єр". Вартість зазначеної послуги складає 420 грн. що підтверджене меморіальним ордером (а.с.49).

З урахуванням наведеного судова колегія вважає що зазначені витрати повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно зі ст.88 ЦПК України, якщо позивача на користь, якого ухвалене рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується у розмірі 1 відсотоку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» - Вільгановської Є.М. задовольнити.

Рішення Марківського районного суду Луганської області від 13 липня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» заборгованість за кредитним договором №ІCZGME.93398.002 від 06.02.2013 р. та договором №TF.93398.001 про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачею платіжної картки від 06.02.2013 року у розмірі 831,26 грн. і витрати пов'язані з розглядом справи в сумі 420 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. в дохід держави.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: