Справа № 2-а-1552/10

Провадження № --

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2010 р. року Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Рябішина А.О.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Полтавському район Полтавської області, третя особа Головне управління державного казначейства України } Полтавській області про визнання бездіяльності протиправним та зобов’язання здійсниті нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги передбачено ст. 6 Закону України «Про статус і соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 рок; по 31.10.2010 року, —

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, якому просить суд визнати бездіяльність протиправним та зобов’язати здійснити нарахувань та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги передбаченої ст.6 Заког України «Про статус і соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року г 31.10.201 Ороку

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона належи до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальні захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розм; 30% від мінімального розміру пенсії за віком, але у 2009-2010 роках виплачувалася не повному обсязі.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву, згідно якої позої вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, попередь надавши суду заяви, згідно якої просять розглядати справу в їх відсутності, проти задоволег позову заперечують.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справь порядку письмового провадження відповідно до положень ч.4 ст. 122 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підля задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону Укра «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серії АІ 458326 виданого 20.10.2006 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям ві пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінан< забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюєтьс: рахунок коштів Державного бюджету України.

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати їй в 200І 2010 роках щомісячну надбавку до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком, то вважає такі вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. № 835-ІV, ЗУ « Державний Бюджет України на 2010 рік» N 2154-УІ від 27.04.10р. та іншими Законами Укр станом на день розгляду справи в суді не внесено будь-яких змін чи обмежень г визначення розміру доплати до пенсії дітям війни.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” № 83 Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціал виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімаг заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповіді бюджетними програмами.

Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» N 2154-УІ Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

З 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 31 жовтня 2010 року позивачці було нараховане та виплачено зазначене підвищення в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

Посилання відповідача УПФУ Полтавського р-ну Полтавської, області на те, що в 2009 році та в 2010 році вони нараховують та виплачують надбавку до пенсії в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян та таким чином діють відповідно до норм чинного законодавства, не може бути взято судом до уваги, оскільки відповідач посилається на норми Закону, які втратили чинність. Вказана' норма, на яку УПФУ посилається, як на підставу нарахування та виплати в 2009 та 2010 роках доплати в розмірі 10 % втратила чинність 22.05.08р., тобто з моменту прийняття Рішення Конституційним судом України за № 10-рп/2008р. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене.

Крім того, суд вважає за необхідне застосувати принцип верховенства права з урахуванням позиції Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Ууоппє уап Оиуп V. ОСОБА_2 (Сазе 41/74 уап Биуп V. ОСОБА_2 (Жісе).

Також, відповідно до правових позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року, що набрало законної сили 08.02.2006 року, у справі Качко проти України, де вказується, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, та у випадках, коли набуття чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин, застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

А тому, УПФУ в Полтавському р-ні, починаючи з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що УПФУ в Полтавському р-ні, починаючи з 01.01.2009 по 31.12.09р. та з 01.01.10р. по 31.10.10р. повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В абз.6 п.4 описової частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року по справі № 1-21, Конституційний Суд України визначив зміст поняття "звуження змісту прав і свобод" - це зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. '

Верховна Рада України надаючи повноваження Кабінету Міністрів України щодо приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не надавала йому права змінювати розмір доплати в сторону зменшення.

Згідно ч.ч.З та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини

Сторонами по справі не заперечується, що позивачка, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір, мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Полтавському районі Полтавської області, за місцем проживання позивачки.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.І ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, цередбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України віл 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонд> України. '

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Суд вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, тому, відповідно до вимог ч.2 ст. 102 КАС України, позивачці необхідно поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом прав.

Судові витрати по справі підлягають поверненню у відповідності до ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. З, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.12.2006р. № 3477-ІУ, ст.ст. 6-14, 71, 122 ч.4, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для4 звернення до суду за захистом прав.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за 2010 р. з 01 січня 2010 р. по 31 жовтня 2010 р. з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень, в порядку ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: А.О.Рябішин