ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.06 | Справа №15/277-04. |
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський зерноелеватор «ЮВС»
До відповідача: Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції
Про визнання недійсним рішення
Суддя СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.
Секретар судового засідання Піскова Ю.О.
За участю представників:
Від позивача: не з‘явився
Від відповідача: Чередниченко М.В., довіреність №14141/10/10-030 від 14.02.2006р.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб‘єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних спорів. Згідно п. 6 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. На підставі викладеного, дана справа підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: позивач просить визнати недійсним рішення Ямпільської МДПІ №00000302310/0 від 13.05.2004р. про нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 14375 грн. 00 коп. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р.
Відповідач подав заперечення по справі №1262/10/10-030 від 14.07.2006р., в якому просить суд не брати до уваги як доказ висновок судово-економічної експертизи №723 від 03.05.2006р., визнати неналежним доказом договір про спільну діяльність №б/н від 01.04.2002р., укладений між ТОВ «АФ «Світанок» і ВАТ Ямпільський зерноелеватор ЮВС та рахунок-фактуру №26 від 31.12.2002р., оскільки вони не мають ніякого відношення до спільної діяльності ТОВ «Ямпільський зерноелеватор ЮВС та ТОВ «АФ «Світанок».
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.11.2004р. вимоги позивача задоволено повністю, визнано недійсним податкове рішення-повідомлення Ямпільської МДПІ №00000302310/0 від 13.05.2004р. про нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 14375 грн. 00 коп., а також стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. 00 коп. витрат по державному миту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2005р. рішення господарського суду Сумської області від 18.11.2004р. залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду від 02.08.2005р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2005р. та рішення господарського суду Сумської області від 18.11.2004р. по даній справі було скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області. Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2005р. для вирішення справи по суті судам необхідно було встановити, що спірна партія вівса отримана позивачем саме від спільної діяльності. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №91, кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності, зокрема, дохід або витрати, набуті в процесі спільної діяльності.
За клопотання позивача ухвалою господарського суду Сумської області від 16.01.2006р. розгляд справи був зупинений на підставі ст. 79 ГПК України в зв‘язку з призначенням судово-економічної експертизи. До переліку питань, що потребують висновку експерта, були віднесені наступні:
Чи отримана партія вівса, за яку була отримана готівка відповідно до прибуткового касового ордеру № 17 від 24.04.2003р. від спільної діяльності, що здійснювалась на підставі договору №б/н від 01.04.2002р. про спільну діяльність між ТОВ «Ямпільський зерноелеватор «ЮВС» та ТОВ «Світанок»? Чи відобразило ТОВ «Ямпільський зерноелеватор «ЮВС» у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності отримання спірної партії вівса? Чи відповідають діючому законодавству та чи підтверджуються документально висновки Ямпільської МДПІ про нарахування штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставах, що викладені в Акті перевірки від 11.05.2004р. №23-116-31285016 та касаційній та апеляційній скаргах Ямпільської МДПІ?
Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.06.2006р. провадження по даній справі було поновлено в зв‘язку з отриманням висновків судово-економічної експертизи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що готівка в розмірі 2875 грн. була оприбуткована на підставі прибуткового касового ордеру № 17 від 24.06.2003р. без застосування касового апарату за овес, який є продукцією власного виробництва. Тому, при здійсненні цієї операції, відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995р. (з наступними змінами) реєстратори розрахункових операцій не застосовувались.
Підставою для прийняття податкового рішення-повідомлення, що оскаржується позивачем, є акт від 11.05.2004 року № 23-116-31285016 Ямпільської МДПІ про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.04.2002 року по 31.12.2003 року.
Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, згідно якого реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними особами… які здійснюють операції з розрахунків у готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Ст. 9 цього Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.
В акті перевірки зазначено, що 24.04.2003 року згідно прибуткового касового ордеру № 17 в касу позивача оприбуткована готівка в сумі 2875 грн. 00 коп., яка надійшла від ВАТ “Птахогосподарство ім. Путивльських партизан” за овес, отриманий по накладній № 107 від 26.12.2002 року. Як зазначає відповідач, цей овес не є продукцією власного виробництва, він придбаний 26.12.2002 року по накладній № 139 від ЗАТ “Укрспецпоставка”, в зв‘язку з чим позивач є посередником і ця операція не підпадає під дію ст. 9 вищезазначеного Закону.
Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 3 “Звіт про фінансовий результат”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 та Положення (стандарту) бухобліку № 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, витрати звітного періоду визнаються як збільшення зобов’язань, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості, до якої відносяться загальні виробничі витрати. Згідно п. 15.7 Положення (стандарту) бухобліку №16, до загальновиробничих витрат відносяться витрати на забезпечення виробничого процесу.
01.04.2002 року між позивачем та ТОВ АФ “Світанок” був укладений договір про спільний обробіток земельної ділянки. Зазначений договір не визнаний в судовому порядку недійсним, сторонами виконаний. На підставі вказаного договору 31.12.2003 року позивачу був виписаний рахунок № 26 на суму 1000 грн. за посів ярових, який був ним оплачений, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ Агрофірмою “Світанок” та позивачем. Оплата позивачем робіт з посіву ярових відноситься до витрат з забезпечення виробничого процесу і собівартість реалізованого вівса повинна включати ці витрати.
Наявність рахунку від ТОВ Агрофірми “Світанок” свідчить про те, що позивач поніс витрати по посівам вівсу. Його собівартість відноситься до такої, що визначається відповідно до зазначених положень (стандартів) бухобліку як собівартість продукції власного виробництва, тому за прибутковим касовим ордером №17 від 24.06.2003 року (а не 24.04.2003р. як вказано в позовній заяві) прийнята готівка у сумі 2875 грн. 00 коп. за продукцію власного виробництва, операції з продажу якої підпадають під дії ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того, Висновком судової експертизи №723 від 03.05.2006р., проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса, встановлено, що виходячи з наданих на дослідження документів партія вівса, за яку була отримана готівка відповідно прибуткового касового ордеру №17 від 24.06.2003р. отримана від спільної діяльності, яка здійснювалась на підставі договору №б/н від 01.04.2002р. про спільну діяльність між ТОВ «Ямпільський елеватор «ЮВС» та ТОВ «АФ «Світанок». В даних на дослідження облікових регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «Ямпільський елеватор «ЮВС» відобразило отримання спірної партії вівса.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що нарахування Ямпільською МДПІ штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що викладені в Акті перевірки №23-116-31285016 від 11.05.2004р., не відповідають діючому законодавству та не підтверджуються наданими відповідачем матеріалами.
Щодо заперечень відповідача, то вони не приймаються судом до уваги, оскільки вони засновані на припущеннях та не мають під собою доказового підґрунтя. Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки відповідач не надав достатніх доказів в підтвердження законності свого рішення, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 157, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення Ямпільської МДПІ №00000302310/0 від 13.05.2004р. про нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 14375 грн. 00 коп. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000р. товариству з обмеженою відповідальністю «Ямпільський «ЮВС».
СУДДЯ О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО