Талалаївський районний суд Чернігівської області 

смт. Талалаївка, вул. Леніна, 38, 17200, (04634) 2-15-42

Справа №2-а-772/10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 грудня 2010 року Талалаївський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді Косенко Ю.Л.

розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Талалаївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області (далі – УПФУ в Талалаївському районі) в якому зазначив, що він є дитиною війни, і, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», йому щомісячно повинно виплачуватися підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Всупереч того, що згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно – правовими актами відповідач виплачував йому підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж 30% мінімальної пенсії за віком. В зв’язку з цим просить визнати протиправними дії відповідача та стягнути з УПФУ в Талалаївському районі на його користь невиплачене підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2007-2009 роки та за 2010 рік - по день подання позову до суду .

Ухвалою судді від 21.12.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни за 2007-2009 роки та за період з 01.01.2010 по 20.06.2010 року включно залишено без розгляду.

Відповідач подав письмові заперечення на позов, в яких позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що решта позовних вимог ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1 народився 13 вересня 1937 року і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення № 14431 ( а.с. 6), і цей факт не заперечується відповідачем -УПФУ в Талалаївському районі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Ст.. 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного Фонду України є також кошти Державного бюджету, які спрямовуються на фінансування пенсійних програм. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107 текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61,62,63,66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)» від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх не конституційність.

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» у редакції цього Закону від 18.11.2004 року № 2195- IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року і діяли також протягом 2009 року, та на даний час.

З матеріалів справи вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області було виплачено ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з червня 2010 року по грудень 2010 року включно в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується довідкою УПФУ в Талалаївському районі.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що УПФУ в Талалаївському районі, як орган, якому делеговані повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування, але на порушення зазначеної статті УПФУ в Талалаївському районі нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, проводило в меншому розмірі, ніж 30 % мінімальної пенсії за віком, в зв’язку з чим дані дії є незаконними.

Проте суд вважає, що вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача невиплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни, не ґрунтуються на нормах закону, і задоволенню не підлягають, так як суд має право стягнути лише конкретно визначену суму, і не наділений повноваженнями щодо перерахунку пенсії.

В зв’язку з чим необхідно визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, який має правовий статус дитини війни, підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі меншому, ніж 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 21 червня 2010 року по 20 грудня 2010 року включно та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії та забезпечити її виплату позивачу за вищевказаний період, з урахуванням раніше проведених виплат.

Керуючись ст. 183 2 КАС України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, який має правовий статус дитини війни, підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 21 червня 2010 року по 20 грудня 2010 року включно.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення її розміру на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 21 червня 2010 року по 20 грудня 2010 року включно, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Талалаївський районний суд Чернігівської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Ю.Л.Косенко