Справа №2-153

          2009 рік                                                                                                                                    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5 березня 2009 року Деражнянський районний  суд Хмельницької області

              у складі: головуючого - судді          Коваля Ф.І.    

                             при секретарі                                    Демчишиній Н.Г.,

розглянувши  у відкритому судовому  засіданні  в  залі суду м. Деражні  справу  за  позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійснені приватизації земельної ділянки, -

встановив:

Згідно з договором дарування від 8 липня 2008 року позивач ОСОБА_1 є власником жилого будинку, який знаходиться по вул. Барській, 36 в м. Деражня.

Відповідачка ОСОБА_2 є власником жилого будинку з надвірними будівлями, розташованих по вул. Барській, 36”а” в м. Деражня згідно з свідоцтвом про право власності на жилий будинок, виданим на підставі рішення  виконкому Деражнянської селищної ради народних депутатів № 2 від 19 лютого 1981 року.

Рішенням Деражнянської міської ради від 28 серпня 2008 року № 1 позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, по вул. Барській, 36 в м. Деражня із земель житлової та громадської забудови з метою передачі у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні приватизації земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог він стверджує, що на підставі його заяви від 1 вересня 2008 року про виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з метою передачі у власність, приватне підприємство „Терра ІЗОП” виготовило проект такої документації і, зокрема, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ),  погоджений в установленому порядку з суміжними власниками земельних ділянок ( землекористувачами ). Проте відповідачка ОСОБА_2, будучи землекористувачем суміжної земельної ділянки, відмовилась підписати акт. Таку відмову позивач вважає безпідставною, оскільки межа земельної ділянки, що передається йому у  власність, визначена межовими знаками, а саме, парканом з бетонною основою, встановленим відповідачкою, тому він просить задовольнити його позов.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов.

Відповідачка ОСОБА_2  позову не  визнала і пояснила, що згідно із  заявою її батька ОСОБА_3 зборами уповноважених членів колгоспу „Авангард” с. Яблунівка Деражнянського району від 28 січня 1981 року було виділено з його присадибної ділянки 0,08 га і закріплено за відповідачкою до дарованої частини будинку, а тому враховуючи той факт, що площа земельної ділянки відповідачки, котра відмежована парканом від суміжної ділянки, фактично складає 0,0699 га, що не відповідає розміру ділянки, закріпленої за нею вищенаведеним рішенням, вона просить відмовити у задоволенні позову.

Представник залученого судом до участі у справі в якості третьої особи приватного підприємства „Терра ІЗОП” підтвердив наведені позивачем обставини в обґрунтування позовних вимог. При вирішенні спору він покладається на думку суду.

Вислухавши доводи сторін, представника третьої особи, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з поданої відповідачкою ОСОБА_2 копії плану, в користуванні останньої перебуває земельна ділянка, площею 0,0699 га.

Згідно з планом меж суміжної земельної ділянки, що передається у власність позивачу, розмір її складає 0,0869 га.

В матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу наявний акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ) . І з нього вбачається факт погодження меж спірної земельної ділянки органом місцевого самоврядування, відділом Держкомзему та суміжними землекористувачами, однак підпис відповідачки в акті відсутній.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідачки в заперечення позову, приймаючи до уваги доводи позивача в тому, що розмір земельної ділянки, котра передається йому у власність, визначений межовими знаками, якими є капітальний паркан на бетонній основі, встановлений самою відповідачкою декілька років тому, що вона сама підтвердила в судовому засіданні. Цю ж обставину підтвердила і свідок ОСОБА_4 – колишній власник будинковолодіння по вул. Барській, 36 в м. Деражня та суміжний землекористувач спірної ділянки. Зокрема, вона пояснила, що більше десяти років тому відповідачкою було визначено межу між земельними ділянками шляхом встановлення паркану і будь-які спори з приводу землекористування між нею та відповідачкою були відсутні.

Аналізуючи наведене, суд при вирішенні спору доходить висновку про доведеність позовних вимог, оскільки між відповідачкою і колишнім користувачем суміжної земельної ділянки ОСОБА_4 було визначено порядок користування спірною земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, а тому,  вважає суд, законним є рішення Деражнянської міської ради від 28 серпня 2008 року № 1, згідно з яким позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Барській, 36 в м. Деражня із земель житлової та громадської забудови з метою передачі у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Керуючись ст. 158 Земельного кодексу України та ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у приватизації земельної ділянки, розміром 0,0869 га, розташованої по вул. Барській, 36 в м. Деражня Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

                        Суддя                                      Коваль Ф.І.