Справа № 435/12254/12

2/214/839/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2013 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого - судді Бондар Я.М.,

при секретарі - Джемерчук О.В.,

за участі представника позивача – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до відповідача, посилаючись на те, що останній проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно є споживачем послуг, що надає ДП “Криворізька теплоцентраль”, а саме опалення та гарячого водопостачання. Згідно до ст. 68 Житлового кодексу України відповідач як квартиронаймач повинен своєчасно, тобто щомісяця вносити оплату за комунальні послуги. Однак, відповідач в порушення вимог чинного законодавства не здійснював оплати комунальних рахунків за спожиті послуги. У зв’язку з чим за період з 01.01.2002 року по 31.08.2008 року за відповідачем накопичилась заборгованість за спожиті комунальні послуги в сумі 8019,69 грн.

Таким чином, посилаючись на викладене позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиті комунальні послуги у розмірі 8019,69 грн., а також покласти на відповідача витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила задовольнити їх.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Так, в судовому засіданні було встановлено, що згідно до довідки від 07.12.2012 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та є споживачем послуг опалення та гарячого водопостачання, що надає позивач. Однак, в порушення ст. 156 ЖК України, якою члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири), повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території, зокрема оплачувати комунальні рахунки, своєчасно, та проведенню ремонту. Проте, щомісячної оплати комунальних платежів відповідач по справі не здійснював, що підтверджується виписками з особового рахунку № НОМЕР_1 від 07.12.2012 року.

Представник позивача наполягала щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 8019,69 грн., яка накопичилась за період з 01.01.2002 року по 31.08.2008 року. Проте, відповідачем в судовому засіданні було заявлено клопотання щодо застосування строку позовної давності. Представник позивача заперечила проти застосування таких строків, зазначивши, що мала місце перерва строків позовної давності оскільки підприємством позивача в вересня 2009 року було подано заяву про видачу судового наказу, за якою 19 вересня 2009 року було видано судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості. 23 травня 2012 року даний судовий наказ було скасовано, що стало підставою звернення представника позивача з даним позовом до суду.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до ст. 264 ЦК України перебіг строків позовної давності переривається. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що строк позовної давності перервано зверненням представників позивача до суду із заявою про видачу судового наказу в вересні 2009 року, виданий судовий наказ було скасовано 23 травня 2012 року, та підприємством позивача даний позов подано 10 грудня 2012 року, тобто до спливу строку позовної давності, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, зокрема стягнення з відповідача заборгованості за період з вересня 2006 року по серпень 2008 року в сумі 3494,48 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача також необхідно стягнути витрати по оплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 22, 264,509,543,1166 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” 3494 (три тисячі чотириста дев’яносто чотири) грн. 48 коп. на відшкодування заборгованості за надані комунальні послуги.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" 229,40 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бондар Я.М.