АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-10140/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року м. Дніпропетровськ 14 жовтня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Дерев’янка О.Г.,

судців Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці про відшкодування моральної шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов’язків , -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «Павлоградвугілля», посилаючись на отримання професійного захворювання за часи роботи у тяжких та шкідливих умовах вугільної промисловості за трудовим договором з ВАТ «Павлоградвугілля», через що йому, згідно довідки МСЕК від 08 вересня 2008 року встановлено сукупно 65% втрати професійної працездатності, з яких 60% первинно у зв’язку з професійним захворюванням і 5% - повторно, через виробничу травму за актом №24 від 18 березня 1996 року, та III групу інвалідності безстроково, а він пережив душевних страждань через втрачене здоров'я, у зв'язку з чим просив виплатити йому страхову виплату за моральну шкоду в сумі 20 000 гривень.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року позов частково задоволено, стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 6500,00 грн., та на користь держави судовий збір в сумі 325,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15,00 грн.

В апеляційній скарзі ВАТ «Павлоградвугілля» посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення частковій зміні, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач утратив працездатність внаслідок професійного захворювання, отриманого на виробництві, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання трудових обов'язків, а тому, у зв’язку із внесеними до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності змінами від 23.02.2007 року, відшкодувати завдану йому втратою працездатності моральну шкоду повинен роботодавець, який не створив безпечних умов прятті

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що за час роботи позивач отримав професійне захворювання, через що за висновком МСЕК від 08 вересня 2008 року ОСОБА_2 встановлено сукупно 65% втрати професійної працездатності, з яких вперше - 60% у зв’язку з професійним захворюванням і третю групу інвалідності безстроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Статтею КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв'язку з тим, що відповідно до ст. КЗпП України відшкодувати працівнику моралі шкоду у випадку, передбаченому вказаною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як установлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання ОСОБА_2 трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування на користь ОСОБА_2 моральної шкоди з ВАТ "Павлоградвугілля".

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. КЗпП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Присуджений розмір страхової виплати судом першої інстанції належним чином вмотивований з урахуванням усіх обставин, що визнані судом істотними, відповідно до засад цивільного законодавства та ст. КЗпП України.

виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків місцевого суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, а з матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір судового збору та стягуючи з відповідача користь держави останній в сумі 325,00 грн., місцевий суд не взяв до уваги вимоги п.п. «д» ч.1ст.З Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" , відповідно до якого із позовних заяв про зміну розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) сплаті підлягає 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За таких обставин, в цій частині рішення місцевого суду необхідно змінити, зменшивши розмір стягнутого з відповідача на користь держави судового збору до 8,50 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» задовольнити частково.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року змінити в частині розміру судових витрат, зменшивши розмір стягнутого з відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля». на користь держави судового збору до 8,50 грн.

В решті рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2010 року залишити без змін.

Судді