ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" травня 2009 р. | Справа № 22/656 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілта-Колор", м.Дніпропетровськ
до Підприємства "Довіра" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Допомога інвалідам Чорнобиля", м. Нетішин
про стягнення 21297,31 грн.
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивач: Науменко І. В. - довіреність від 23.03.2009р.
відповідач: не з'явився
Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 21297,31грн. заборгованості, з яких 15213,30грн. - основний борг, 750,24грн. - пені, 4563,99грн. - неустойки, 676,00грн. - інфляційних, 93,78грн. - 3% річних, згідно договору купівлі-продажу продукції №021214-00000001 від 02.12.2008р., видаткових накладних №171214-001 від 17.12.2008р. на суму 10198,90грн., №171214-002 від 17.12.2008р. на суму 5014,40грн., претензії №29 від 04.02.2009р., рахунків-фактур №081214-002 від 08.12.2008р. на суму 5014,40грн. та №011214-001 від 01.12.2008р. на суму 10198,90грн., гарантійного листа від 29.11.2008р., акту приймання-передачі товару від 06.12.2008р., акту здачі - прийняття товарів, робіт (надання послуг) №1/12 від 01.12.2008р., довіреності №644018 серії ЯПИ від 01.12.2008р.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні 12.05.2009 р. подав суду заяву про уточнення позовних вимог. Зі змісту позовної заяви та уточнених вимог вбачається, що позивач зменшив розмір позовних вимог, а тому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15213,30грн. - основний борг, 676,00грн. - інфляційних, 93,78грн. - 3% річних 750,24грн. пені, згідно п.8.2 договору, 3803,30грн. неустойки, нарахованої відповідно до п.8.4 договору. При цьому уточнюючи позовні вимоги, позивач обгрунтовує суму пені та штрафу.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог відповідає чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і інтереси, вони судом приймаються.
Позивач 04.05.2009р. подав суду пояснення менеджера позивача Мельниковича В.С., зміст якого пояснює розбіжності між датами довіреності, договору, видатковими накладними, тощо.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повноважного представника для участі у справі не направив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, заяви про розгляд справи за відсутності представника відповідача суду не направив. Ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом та вручена останньому, що підтверджується поштовим повідомленням від 07.04.2009р.
Відповідно до ст. 75 ГПК справа вирішується за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
02 грудня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сілта-Колор" та відповідачем укладено договір купівлі-продажу продукції №021214-00000001. Згідно умов договору позивач (продавець) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) лако фарбову продукцію (надалі-товар), а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених даним договором умовах (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 4.1 договору форма оплати - 100% оплата поставленої (відвантаженої) партії товару на підставі отриманих накладних протягом 21 календарних днів з моменту постачання (відвантаження) партії товару. Сума відвантаженого але несплаченого товару не може перевищувати 20000,00 грн. (п.4.2 договору).
На кожну поставлену партію товару продавець повинен видати покупцю наступні документи: рахунок-фактура, податкова накладна, накладна. Загальна вартість договору визначається сумою вартості всіх партій товару, відвантажених за даним договором (п.п. 2.6., 3.1. договору).
Відповідно до п. 2.4 договору продавець зобов'язаний поставити товар протягом 5 робочих днів від дати підтвердження письмової заявки покупця. Датою підтвердження замовлення покупця є дата складання та виставлення продавцем в адрес покупця рахунка-фактури на партію товару.
Згідно п. 2.5 договору право власності на товар, а також усі зв'язані з ним ризики переходять від продавця до покупця з моменту постачання товару. Моментом постачання вважається дата відвантаження товару, зазначена в накладній.
Продукція невідповідної якості замінюється продавцем протягом 45 робочих днів від дати, складеного у встановленому порядку акта (п.5.7 договору).
Відповідно до п. 8.2. договору у випадку прострочення оплати в терміни, передбачені пунктом 4.1. договору, крім форс-мажорних обставин, покупець виплачує продавцеві пеню в розмірі 0,1% від суми недоплати, за кожний день прострочення, але не більше, подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.
За прострочення виконання зобов'язань по оплаті продукції, передбачених пунктом 4.1. договору, більше ніж шістдесят календарних днів, покупець сплачує неустойку в розмірі 35% від вартості неоплаченої частини поставленої на його адресу партії товару згідно умов даного договору (п. 8.4. договору).
Пунктом 11.2 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений гербовими печатками.
29.11.2008р. відповідач надіслав позивачу гарантійний лист про гарантування своєчасної оплати за поставку товару на суму 20000,00грн. на протязі 14 днів з 01.12.2008р. по 14.12.2008р.
У відповідності до накладних №171214-001 від 17.12.08р. та №171214-002 від 17.12.08р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15213,30грн. Відповідач отримав товар відповідно по довіреності серії ЯПИ №644018 від 01.12.2008р.
Позивачем виставлено рахунки - фактури №011214-001 від 01.12.2008 р. та №081214-002 від 08.12.2008 р. на суму 10198,90 грн. та 5014,40 грн. відповідно.
Згідно акту №1/12 здачі-прийняття товарів, робіт, від 01.12.2008 р., позивач поставив відповідачу фарбу на суму 10198,88 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі товару позивач продав, а відповідач прийняв у власність товар (лак, ультру, футуру) у кількості 36 штук. Вказаний акт підписаний та скріплений печаткою відповідача.
Згідно пояснення менеджера позивача Мельниковича В.С., 01 грудня 2008 року відповідач усно замовив товар, а отже позивачем виставлено рахунок-фактуру № 0111214-ООІ на суму 10198,88 гривень. При цьому даний працівник відповідача пояснив, що оскільки на той час на складі не було всього товару, замовленого Відповідачем, було прийнято рішення передавати товар частинами, а видаткову накладну підписати в день передачі всього товару за цим замовленням. З даного пояснення вбачається, що акт № 1/12 здачі-приймання товарів, робіт (надання послуг) від 01.12.08 р. підписаний Левицькою Тетяною Олександрівною - особою, вповноваженою по довіреності серії ЯПИ №644018 від 01.12.2008 р. (строк дії - до 09.12.2008р.). Згідно змісту пояснення, 17 грудня 2008року позивач довіз товар, замовлений Відповідачем "01"грудня 2008 року, та надав Відповідачу видаткові накладні №171214-002 від 17.12.08р. та № 171214-001 від 17.12.08р. на весь товар, переданий відповідачу за договором купівлі-продажу продукції №021214-00000001 від 02.12.08р.
В зв'язку з непогашення відповідачем в добровільному порядку суми основного боргу в сумі 15213,30грн. позивач на адресу відповідача надіслав претензію 04.02.2009р. №29 про сплату боргу згідно накладних.
Втім, відповідач жодних розрахунків з позивачем не провів, що змусило позивача звернутись з позовом до суду. При цьому, позивач за порушення грошового зобов’язання просить суд стягнути з відповідача пеню, неустойку, інфляційні та 3% річних.
Надісланий на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків, згідно поштової квитанції від 27.04.2009 р., підприємством "Довіра" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Допомога інвалідам Чорнобиля", м. Нетішин не підписаний, причини суду не повідомлено.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 2.2 Договору базисні умови постачання СРТ-СПТ, включаючи навантаження (відповідно до правил Інкотермс - 2000) .
Згідно з Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів»при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році ( Правила ІНКОТЕРМС ).
Відповідно до п. 9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) термін "поставка" використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс., що означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо відправки товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний отримати товар.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач відчужив товарно-матеріальні цінності на суму 15213,30грн. відповідачу, а останній їх прийняв, втім оплату не провів. Наявні у справі накладні підтверджують прийняття відповідачем, а отже і перехід до останнього права власності на товарно - матеріальні цінності.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи зміст позовної заяви, вимоги цивільного законодавства України та п. 4.1 договору, у позивача 08.01.2009року виникло право вимагати повного розрахунку за проданий товар.
Рахунки - фактури №011214-001 від 01.12.2008 р. та №081214-002 від 08.12.2008 р. на суму 10198,90 грн. та 5014,40 грн., підтверджують замовлення відповідача щодо придбання товару (п.2.4 договору). Враховуючи замовлення у вигляді рахунку - фактури №011214-001 від 01.12.2008 р., між сторонами 02 грудня 2008 року був підписаний договір купівлі-продажу продукції №021214-00000001.
Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором купівлі-продажу №021214-00000001 від 02.12.2008р. в сумі 15213,30грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме вказаним договором, накладними, довіреністю, претензією, тощо.
Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.
За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 15213,30грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення в частині стягнення основної суми заборгованості судом враховується пояснення менеджера позивача Мельниковича В.С. та факт того, що інших договірних відносин між сторонами не існувало.
Згідно ст.230 ГК України передбачає обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктів 8.2. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати в терміни, передбачені пунктом 4.1. договору, крім форс-мажорних обставин, покупець виплачує продавцеві пеню в розмірі 0,1% від суми недоплати, за кожний день прострочення, але не більше, подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням вище викладеного, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 750,24грн. за період з 08.01.2009р. по 23.03.2009р., який підлягає стягненню з відповідача.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За прострочення виконання зобов'язань по оплаті продукції, передбачених пунктом 4.1. договору, більше ніж шістдесят календарних днів, покупець сплачує неустойку в розмірі 35% від вартості неоплаченої частини поставленої на його адресу партії товару згідно умов даного договору (п.8.4 договору).
За своєю правовою природою вказаний вид неустойки є штрафом, за таких обставин, позивач, враховуючи термін прострочки виконання зобов'язання, правомірно нарахував відповідачу неустойку в розмірі 35% від суми боргу, що складає 3803,30грн., яка також підлягає стягненню з відповідача.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ).
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язанами з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
У зв'язку із простроченням виконання зобов’язання відповідачем позивачем на суму основного боргу 15213,30грн. проведено нарахування 676,00грн. нарахувань у зв'язку з ростом інфляції за період з січня по лютий 2009р. та 93,78грн. 3% річних за період з 08.01.2009р. по 23.03.2009р., які правомірно нараховані та підлягають стягненню з відповідача.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо стягнення 20536,62грн. заборгованості є обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.
Крім того, суд вважає за необхідне повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Сілта-Колор" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім.В.І. Леніна, б.1А, код 32999225) з Державного бюджету України 0,03грн. (03копійки) зайво сплаченого державного мита при поданні позовної заяви, про що видати довідку
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сілта-Колор", м. Дніпропетровськ до підприємства "Довіра" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Допомога інвалідам Чорнобиля", м. Нетішин про стягнення 20536,62грн. задовольнити.
Стягнути з підприємства "Довіра" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Допомога інвалідам Чорнобиля" (м. Нетішин, вул. Ринкова, б.9, код 32647318) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сілта-Колор" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім.В.І. Леніна, б.1А, код 32999225) - 15213,30грн. (п'ятнадцять тисяч двісті тринадцять гривень 30 коп.), 750,24грн. (сімсот п'ятдесят гривень 24 коп.) пені, 676,00грн. (шістсот сімдесят шість гривень 00 коп.) інфляційних, 93,78грн. (дев'яносто три гривни 78 коп.) 3% річних, 3803,30грн. (три тисячі вісімсот три гривни 3 коп.) неустойки, 205,37грн. (двісті п'ять гривень 37 коп.) державного мита та 118,00грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Сілта-Колор" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім.В.І. Леніна, б.1А, код 32999225) з Державного бюджету України 0,03грн. (03копійки) зайво сплаченого державного мита, про що видати довідку.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим.:1 - до справи,2 - позивачу,3 - відповідачу. Помічник судді-Цимбалюк І.О.